Міфи про фізичну активність

1. Бути фізично активним занадто дорого. Для цього необхідне обладнання, спеціальне взуття та одяг … а іноді навіть ви повинні платити за користування спортивним обладнанням.

Підтримувати фізичну активність можна майже скрізь, для цього зовсім необов`язково якесь устаткування!

Носіння продуктів, книг або дітей є гарним додатком до фізичної активності, як і підйом по сходах замість користування ліфтом. Ходіння є найбільш широко рекомендованим видом фізичної активності, причому абсолютно безкоштовним. У деяких міських районах є парки, прибережні ділянки або інші зони для пішоходів, які є ідеальними місцями для ходьби, бігу або ігор. Для того щоб бути фізично активним, зовсім не обов`язково ходити в спортивний зал, басейн або інші спеціальні спортивні споруди.

2. Я дуже зайнятий (а). Фізична активність займає надто багато часу!

Для поліпшення і підтримки вашого здоров`я необхідно приділяти фізичній активності помірної інтенсивності лише 30 хвилин і п`ять разів на тиждень.

Однак це не означає, що фізичній активності необхідно приділяти 30 хвилин поспіль. Фізичну активність можна розподіляти протягом дня: 10 хвилин бадьорої ходьби три рази на день, або 20 хвилин вранці та 10 хвилин пізніше протягом дня. Ці заняття можуть стати складовою частиною вашого повсякденного життя – на роботі, у школі, вдома або під час ігор. Щодня протягом усього дня ви можете робити прості речі – підніматися по сходах, добиратися на роботу на велосипеді або виходити з автобуса на пару зупинок раніше і проходити шлях, що залишився пішки.

Навіть якщо ви дуже зайняті, ви можете знайти 30 хвилин серед повсякденних справ і присвятити їх фізичній активності для поліпшення вашого здоров`я.

3. У дітей так багато енергії. Вони насилу можуть всидіти на місці. Немає необхідності витрачати час або енергію на їхнє навчання відносно фізичної активності. Вони і так дуже активні.

Для забезпечення здорового розвитку дітей шкільного віку необхідна щоденна фізична активність від помірної до високої інтенсивності, у цілому, не менше 60 хвилин. Тим не менше, рівні фізичної активності серед молодих людей у різних країнах світу знижуються, особливо у бідних міських районах. За оцінками, менше третини молодих людей активні в достатній мірі для позитивного впливу на їхнє нинішнє і майбутнє здоров`я і благополуччя.

Таке зниження рівнів активності, значною мірою, викликане сидячим способом життя, які отримують все ширше поширення. Так, наприклад, діти все рідше ходять до школи пішки або їздять на велосипедах, але проводять надто багато часу біля телевізорів, перед комп`ютерами і граючи в комп`ютерні ігри, часто за рахунок фізичної активності та занять спортом. Час, що відводиться у школах на заняття фізкультурою та інші види фізичної активності, також скорочується.

Важливо, щоб моделі фізичної активності та здорового способу життя, надбані у дитинстві та підлітковому віці, зберігалися протягом всього подальшого життя. Отже, для майбутнього здоров`я всіх людей необхідне поліпшення рівня фізичної активності серед молодих людей.

4. Фізична активність – це для людей “у розквіті років”. У моєму віці мені не варто про це турбуватися.

Регулярна фізична активність поліпшує функціональний стан і якість життя людей похилого віку. Літнім людям рекомендується приділяти фізичній активності помірної інтенсивності не менше 30 хвилин 5 разів на тиждень.

Регулярна фізична активність може полегшити перебіг багатьох неінфекційних хвороб, поширених серед людей похилого віку (таких, як серцево-судинні захворювання, артроз, остеопороз, гіпертонія), і запобігати падінням. Крім того, фізична активність сприяє поліпшенню психічного здоров`я і когнітивної функції людей похилого віку, а також полегшує перебіг таких розладів, як депресія і тривога. Завдяки активному способу життя люди похилого віку мають можливість для знайомств з новими людьми, підтримки соціальних взаємин і спілкування з іншими людьми всіх вікових груп.

У той час як активний спосіб життя з раннього віку може сприяти профілактиці багатьох хвороб, регулярний рух і активність можуть також сприяти виявленню порушень функцій і болю, пов`язаного з цими станами. Важливо те, що фізична активність корисна в будь-якому віці і починати регулярні заняття ніколи не пізно.

5. Фізична активність необхідна тільки в промислово-розвинених країнах. У країнах, що розвиваються є інші проблеми.

Щонайменше, 60% населення світу не дотримується рекомендованих рівнів фізичної активності, необхідних для позитивного впливу на їхнє здоров`я. Фізична активність є незалежним фактором ризику розвитку широкопоширених неінфекційних хвороб, які призвели до більш ніж 35 мільйонів випадків смерті в 2005 році. В даний час неінфекційні хвороби є основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі. Важливо те, що 80% випадків смерті від широко розповсюджених неінфекційцних відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Тому, хвороби, пов`язані з фізичною інертністю, є величезною проблемою громадської охорони здоров`я в більшості країн світу.

Рівні інертності високі практично у всіх розвинених країнах. У розвинених країнах більше половини дорослих людей ведуть недостатньо активний спосіб життя. У великих містах країн, що розвиваються фізична інертність є ще більш серйозною проблемою. Урбанізація привела до появи деяких факторів навколишнього середовища, які перешкоджають фізичній активності, особливо в галузі транспорту та зайнятості. У сільських районах країн, що розвиваються, сидяче проведення часу (наприклад, перед телевізором) також стає все популярнішим.

unian.net