В Ужгороді під час рейду виявляли бездоглядних дітей

Цього тижня влада міста Ужгородаспільно з міським управлінням міліції започаткувала традицію проведення спільних рейдів із виявлення дітей, котрі жебракують на вулицях, прогулюють уроки, розпивають вечорами спиртні напої, вживають наркотики або з вини власних батьків живуть в умовах, які абсолютно не підходять для зростання та виховання моральних цінностей.
Розпорядження про проведення відпрацювання з виявлення малолітніх бродяг, прогульників та дітей, котрі позбавлені належної батьківської турботи, нещодавно видав міський голова Сергій Ратушняк. Слід сказати, що подібні рейди проводилися вже неодноразово, але бездоглядних дітей від того менше не стало. Дитяча розвідка працює краще за будь-яку професійну, тож бродяжки і прогульники миттю розбігалися з вулиць та інтернет-клубів, а міліціонери поверталися з відпрацювань ні з чим. Набагато продуктивнішими були нічні рейди, котрі регулярно виявляли у скверах, парках, на набережних та площах нетверезу молодь.
Цього разу, щоб охопити все місто, до рейду залучили вчителів міських шкіл, дільничних міліціонерів та студентів юридичного факультету УжНУ (відділення соціальної роботи). Зібравши учасників заходу, заступник міського голови Федір Апшай окреслив напрями їхньої роботи та розповів, що перед ними стоїть завдання не повиганяти дітей із вулиць, а допомогти конкретно кожній бездоглядній дитині отримати потрібну їй підтримку.
З усіх міських шкіл надійшли списки учнів, котрі часто прогулюють уроки. За адресами їхнього проживання виїхали групи, що складалися з учителів, дільничного та 2-х студентів. Представник правоохооронних органів мав оглянути, в яких умовах проживає дитина, чи отримує достатньо батьківської уваги й у разі, якщо не відвідує школу зі згоди своїх батьків, відвезти її та батьків до міського управління міліції, де на останніх складали протокол про порушення статті 184 Адміністративного кодексу “Неналежне виховання дитини”.
Всього за рейдовий день до управління доставили 6 дітей: на батьків 5-х із них склали адмінпротоколи, 1-го попередили. Вчителі, котрі брали участь у заході, зізнавалися, що певний відсоток дітей-прогульників надзвичайно важко настановити на правильний шлях, адже вони змалку зростають у неблагополучних сім’ях і живуть за прикладом своїх недолугих батьків. Статистика показує, що саме на бездоглядну малечу чекає кримінальне майбутнє, тож міська служба у справах дітей упевнена, що батьків, котрі зовсім не цікавляться долею власної кровинки, слід безжально позбавляти батьківських прав, а дітей передавати до інтернатів, де вони будуть ситі й доглянуті
Студентам у цій роботі запропонували роль “старших товаришів”, котрі мали доступною мовою поговорити з дитиною, пояснити їй, на що вона має орієнтуватися в житті, запропонувати допомогу у вирішенні проблем, які її турбують.
Усім дітям того дня розповіли про нововведення міської влади – “Клініку, дружню до молоді”, котра працює на базі Ужгородського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, де можна абсолютно безкоштовно й анонімно отримати консультацію юриста, психолога, лікаря-венеролога тощо. Загалом міська служба у справах дітей знає в Ужгороді близько 100 родин, в яких діти виховуються абсолютно не належним чином. Лише за цей рік служба направила до прокуратури 15 справ на позбавлення батьківських прав, на черзі ще кілька родин, від яких заберуть, схоже, зовсім не потрібних їм малят. Двоє таких діточок навчаються у ЗОШ № 20, куди в день рейду приїхали з профілактичною бесідою студенти-юристи. Директор школи Світлана Рибак розповіла журналістам, що маленькі Лупинські роками не бачать власної мами, а живуть із колишнім її співмешканцем та його матір’ю в погано пристосованій для проживання орендованій малосімейці за універмагом “Україна”. Бідолашні дітки й досі зі сльозами на очах згадують про маму, кажуть, що вона та її співмешканці напивалися, а потім били їх, тягали за волосся, знущалися. Незважаючи на те, що нині їм живеться трохи краще (принаймні щодня їм дають дрібні гроші на маршрутку та булочки), міська служба у справах дітей готує документи для їх вилучення, адже проживають вони, по суті, з чужими людьми.
Разом з учасниками рейду журналісти пройшлися й інтернет-клубами, розташованими в центральній частині міста. Дітей у них сиділо чимало, але, побачивши міліціонерів, вони почали розбігатися, як миші. Слід сказати, що малі одразу познаходили десятки виправдань тому, що в шкільний час знаходяться не на уроках: хтось у другу зміну навчається, хтось на полігон мав іти, а хто й узагалі з району приїхав. Щоденники вони показувати відмовилися, тож залишається хіба здогадуватись, чи саме свої прізвища вони назвали учасникам рейду. Врешті було записано близько двох десятків прізвищ, які передадуть директорам міських шкіл, котрі й мусять розібратися, прогулювала того дня дитина уроки чи справді гралася в ігри у вільний для цього час.
Коли всі групи учасників рейду зібралися в міському управлінні міліції для підбиття підсумків, виявилося, що патрулювання вулиць та перевірка домівок принесли чимало результатів. Крім уже згаданих 6-х доставлених до відділку дітей та списків прогульників, з’ясувалося, що в одному випадку учні вешталися містом через те, що вчитель відпустив їх з уроків без поважної причини. Багатьом учням зробили попередження, виявлено родини, в яких діти не відвідують школу через туберкульоз, знайшлися дівчата, котрі не ходять на заняття через вагітність, у 2-х сім’ях діти були занедбані настільки, що дільничні та вчителі просили міську службу у справах дітей терміново перевірити умови їх проживання та вилучити від батьків.
Цілком очевидно, що подібні рейди потрібно проводити регулярно. Це дасть можливість учителям більше дізнатися про своїх учнів, дільничним – тримати неблагополучні родини на контролі, а студентам – ближче познайомитися з людьми, котрим потрібна соціальна допомога. Міська влада та правоохоронні органи пообіцяли традицію підтримати і в подальшому суворо контролювати дитячу бездоглядність. “Якщо хочете допомогти дитині, яка жебракує, або бачите сусідів, котрі неналежно доглядають за малюком, – наголосив насамкінець Федір Апшай, – не рятуйте їх копійчиною, а приведіть за руку до міської служби у справах дітей. Бо вони – це наше майбутнє, яке не повинно бути морально скаліченим”.
Тетяна Літераті, газета “Ужгород”