В Ужгороді усе заряджене — дерева наготували не лиш бруньки, а й бутони

“Боєприпасами” запаслися і трудяги – плодові дерева, і горді красуні магнолії, котрі переконані, що нічого нікому не винні, адже раз на рік вибухають цим букетом ніжно-воскової розкоші.
Хтось уже дав фальстарт, оці яблунька та слива поспішили, та переважно закарпатська природа – лише в передчутті великого весняного вибуху. У повітрі – солодка напруга. Опісля несміливої артпідготовки – де-не-де, на сонячнім боці – уже чути поодинокі залпи важкої артилерії тих таки магнолій (вони вистрілюватимуть по черзі, залежно від виду, і вестимуть бій хоч би й до кінця травня), варто чекати на шквальний вогонь з рожевих окрушин. Сакури… Вони розірвуться пінним квітом усі відразу, за командою. Коли триває їх війна, будь-які інші гармати мовчать. На Закарпатті – надзвичайний стан… Ужгород – в облозі. Пощади ні для кого не буде. Всіх зачепить як не прямим влучанням, так – рикошетом.
До вибуху вже зовсім трохи – про це говорить тиша, яку підступно саботують птахи. Та їм не відвернути увагу всіх, хто чекає великого моменту. Почався зворотний відлік. 10, 9…
Бажаю усім опинитися в епіцентрі.
Алла Хаятова, Закарпаття онлайн.БЛОГИ