Із щоденника Сергія ФЕДАКИ… ЕРДЕЛІ
Цього тижня в Ужгороді відбулися вже Шості Ерделівські читання, які проводить Закарпатський художній інститут під керівництвом І.Небесника.Конференція відкрилася виставкою творів інститутських викладачів у музеї ім. Бокшая. Вернісаж відвідали губернатор О. Ледида і його заступник І.Качур, які пообіцяли по мірі можливостей усіляко сприяти зміцненню і продовженню традицій закарпатської художньої школи. Директор музею Ф.Ерфан з гордістю демонстрував ще кілька відремонтованих кімнат, де знову відкрито експозицію західноєвропейського живопису XVI – XIX ст.
Пленарне засідання відкрив начальник управління культури Ю.Глеба, який практично долучився до вирішення багатьох організаційних проблем. Президент Академії мистецтв України і ректор Національної академії образотворчих мистецтв і архітектури А.Чебикін поділився своїми тривогами щодо стану сучасної освіти. Реформи ідуть за реформами, одні скасовують інші. Може, зміні на краще, але коли вони нескінченні, це страшенно дестабілізує всю систему. Ніяк не можуть розробити чіткі освітні стандарти.
Все ускладнюється система акредитації і ліцензування вузів, а атестація викладачів навіть унеможливлюється. Навіщо, щоб кожний доцент мав свій виданий підручник? Підручники мають бути єдиними, розробленими колективами найкращих фахівців, зібраних з цілої України. Виданий же десь у райцентрі тиражем 200 примірників підручник нікому не потрібен – тільки для того, щоб його автор став доцентом. Митці-педагоги, які віддають роки теж часто непотрібній дисертації, крадуть цей час від своєї творчості.
Тенденція до укрупнення вузів може взагалі зруйнувати художню освіту та й не тільки її. І.Небесник розповів про добрий десяток жінок, які відіграли виняткову роль у житті і творчості Ерделі. Доповідь була побудована на двох автобіографічних романах художника, які перекладено з угорської покійним П.Баллою і зараз готуються до друку. Вони обіцяють стати найбільшим цьогорічним художнім відкриттям на Закарпатті. Академік М.Мушинка оповів про чехословацького художника В.Калну, який народився у Малих Гаївцях (нині Малі Геївці).
Його батько аж за трьох режимів працював інженером на ужгородському водогоні. В.Кална був одним із перших учнів А. Ерделі в художньому училищі, але 1946 р. родина переселилася до Словаччини, де той і став відомим живописцем і графіком, директором одного з музеїв. Зараз М.Мушинка готує статтю про нього до “Енциклопедії сучасної України”. Директор музею Я.Коменського у чеському місті Пшеров Ф.Гібл розповів про всесвітньо відомого чеського гітариста С.Рака, що є вихідцем з Закарпаття і чия доля нагадує мексиканський серіал.
Його мати втекла до СРСР, вступила до чеського корпусу Л.Свободи, з боями пройшла аж до Чехословаччини, де і народила сина. Лишила немовля у знайомих, вона поїхала на Хустщину провідати рідних, але у Чопі в неї вкрали усі документи, тому назад її вже не випустили. Дитина ж потрапила до притулку, звідки була всиновлена чеською сім’єю. Мати ж працювала на фетро-фільцевій фабриці і померла 1993 р.
З’ясувати походження славетного гітариста вдалося відносно нещодавно. 2 травня він планував виступати в Ужгороді, але через яловість приймаючої сторони концерт не відбувся. Професор з Чебоксар В.Васильєв розказав про свого земляка чуваського художника О.Кокеля, який з 1906 р. жив у Харкові, а 1921 р. став першим ректором Харківського художнього інституту (нині академії).
Один з найвідоміших київських художників А.Криволап поділився своїми візіями сучасного мистецтва. Вихованець ужгородського коледжу В.Дулішкович, що багато років живе і працює у Будапешті, ознайомив присутніх з сучасним мистецтвом Угорщини. Київський професор Я.Кравченко презентував монографію “Школа Михайла Бойчука: 37 імен”. Ім’я цього репресованого представника українського монументалізму увійшло до підручників.
З його же учнів досі називалося в ліпшому випадку півдюжини імен. Ужгородська художниця і педагог Н.Дідик представила книгу “Основи композиції”. М.Сирохман доповів про нашого архітектора Е.Егреші, М.Приймич – про іконостас з Доробратова роботи Й.Бокшая, Л.Поліха – про логотипи довоєнних закарпатських газет, А.Коприва – про закарпатських скульпторів Е.Самовольського і М.Ведреша, О.Рущак – про шрифти старих книжок, М.Ходанич – про В.Олашина.
Загалом прозвучало майже сорок доповідей.
Сергій ФЕДАКА, газета “НЕДІЛЯ”