Михайло Баник: “Ужгородський замок перетворився на додаток до сімейного бізнесу…”

Почесний громадянин Ужгорода, заслужений майстер народної творчості України Михайло Баник надіслав листа, в якому ділиться з керівництвом області баченням ситуації, що склалася навколо Ужгородського замку.
Цитуємо. «Стіни головного корпусу, в якому знаходиться музей, виглядають жахливо, покриття даху різною черепицею псує сприйняття пам’ятки, обрамлення вікон та окремих дверей давно потребують заміни, в господарському дворі, упритул до замку — необлаштованість і безлад, зовнішні оборонні стіни заросли кущами і травою. Ліквідована за наказом директора музею В. Шеби експозиція відділу історії Закарпаття досі, ось уже 20 років, не відновлена, а спроби подавати фрагменти цієї експозиції у виставковому варіанті виглядають, як тимчасові й невдалі. Експозиція відділу природи, створена ще у 70-ті роки ХХ ст., відзначається низьким художнім рівнем її оформлення. Повнокровна експозиція відділу народного мистецтва Закарпаття досі не створена. Повністю ігнорується проектна документація реставрації замку, розроблена ще в 70-ті роки ХХ ст. інститутом «Укрпроектреставрація» і затверджена вченою радою тодішнього Держбуду України, чим пам’ятці завдається непоправна шкода. У той же час із бюджетних асигнувань на реставрацію замку впродовж останніх десятиліть витрачено стільки коштів, що за них можна було би побудувати новий замок!

А як зберігаються і охороняються експонати музею? З фондів музею, ключі від яких були тільки в головного охоронця фондів і директора музею, зникло (викрадено) понад 1 тис. цінних експонатів! Покарання за цей злочин досі ніхто не поніс. Як і за вкрадені у 2008 р. з експозиції музею цінні картини відомих закарпатських художників…

На фоні численних проблем музею переконливими виглядають хіба що «досягнення» директора музею в останні роки зі створення в замку, всупереч чинному законодавству, кількох ресторанів, торгового кіоску, який спотворив зовнішній вигляд замку. Власницею цих «закладів» є невістка В.Шеби М.Мощак (в замку розміщений також її офіс). У той час як музейні експозиції відкриті до 18.00, ресторани працюють до 22.00, а то й довше, чим грубо порушуються статус музейної установи, правила внутрішнього розпорядку, створюється небезпека крадіжок експонатів музею (як це було у 2008 р.), підпалів та пожеж. Складається враження, що замок перетворюється на додаток до бізнесу пані Мощак, стає об’єктом сімейного підряду родини В.Шеби».

РІО