Анатолій Петруня: Ініціатором банкрутства Мужієвського золоторудника стало управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі
Є перше українське золото! Таким і схожими заголовками новин наприкінці вересня 1999 року більшість засобів масової інформації сповіщали про особливо важливу подію не лише для Закарпаття, а й усієї України. Ще б пак: тодішній Президент України Леонід Кучма поклав у сейф Мужіївського золотовидобувного підприємства перший зливок вагою 5,721 кілограма. Тоді всі сподівалися, що одержане перше рудне золото та подальша реалізація Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України надасть стабільності і національній валюті, і економіці держави загалом. На жаль, не так сталося, як гадалося.
Останнім часом дедалі частіше в ЗМІ з’являються повідомлення про банкрутство ТОВ „Закарпатполіметали”, на яке держава покладала величезні надії. Загалом картина видається настільки заплутаною (швидше, навмисно), так “закручена” у плані юридичному, що без об’єктивного фахового погляду на “сюжет”, який воліють продовжувати і тим самим затягувати справу, щоб з часом прибрати до рук майно, не обійтися. Насамперед постає начебто просте запитання: як сталося, що підприємство з майже 100-відсотковою державною часткою у статутному капіталі господарським судом визнано банкрутом? Із ним я і звернувся до прокурора Закарпатської області, старшого радника юстиції, заслуженого юриста України Анатолія ПЕТРУНІ (на знімку).
– Це запитання цілком логічне, адже підприємство такої спеціалізації, яке має у своєму капіталі понад 25 відсотків державної частки, не може визнаватися банкрутом. А тут, буду точний, частки в статутному капіталі ТОВ “Закарпатполіметали” 11 років тому було розподілено між ДАК “Українські поліметали” – 93,67 відсотка і приватною компанією Закар Ресурс ЛТД – 6,33 відсотка. Тому прокуратура взялася вивчати, як мовиться, звідки ноги ростуть у цього банкрутства, адже діє Закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, – зауважив Анатолій Леонідович.
– І що вдалося з’ясувати?
– Виявляється, що ініціатором банкрутства ще два роки тому стало управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі (саме у ньому розташовано Мужіївське родовище. – В. Н.). За його заявою господарським судом Закарпатської області порушено провадження про визнання банкрутом ТОВ “Закарпатполіметали”. Оскаржену ухвалу суду не задовольнив і львівський апеляційний господарський суд. Такий розвиток подій не влаштовував товариство і воно звернулося з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України. Заявник у своїх скаргах посилався на порушення судами попередніх інстанцій під час винесення ними своїх рішень норм матеріального та процесуального права, однак і вища судова інстанція не підтримала його.
– Можливо, касаційні скарги були недостатньо обґрунтовані? Чим мотивував відмову в їхньому задоволенні вищий господарський арбітр?
– На нашу думку, підстав для скасування попередніх судових рішень було достатньо, якщо уважно читати приписи Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Проте суд чомусь посилався лише на один із них: судом першої інстанції під час підготовчого засідання встановлено наявність безперечного боргу підприємства в сумі 960200,94 грн. Не було прийнято судом аргументів скаржника про те, що боржник належним чином виконав грошові зобов’язання перед ініціатором банкрутства. Мовляв, крім нього є інші кредитори. Відмовляючи в задоволенні скарг, суди вказували і на те, що підприємство не є гірничим через відсутність землі та спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
Тут варто зазначити, що засновники, а це центральні органи державної виконавчої влади – міністерство промислової політики, Фонд державного майна і Міністерство охорони навколишнього природного се-редопиіпа України не подбали про те, щоб ДАК “Українські поліметали” і ТОВ “Закарпатполіметали” мали всі необхідні дозволи. Та й обласна рада в тому-таки 1998 р. раптом скасувала своє рішення стосовно погодження клопотання ТОВ “Закарпатполіметали” про надання спеціального дозволу. Так Міністерство охорони природного навколишнього середовища анулювало ліцензію, видану товариству в червні 2002 р. Є в постанові касаційного суду й посилання на лист регіонального відділення Фонду державного майна України про відсутність державної частки у статутному капіталі боржника, хоч із його змісту випливає, що питання наявності чи відсутності державної частки у статутному капіталі товариства не входить до повноважень регіонального відділення. Складається враження, що тут полінувалися з ясувати це у своєму вищому органі – Фонді держмайна України.
Відмовив у перегляді в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду на початку минулого року й Верховний Суд України. Так у лютому цього року постановою господарського суду Закарпатської області у цій справі ТОВ “Закарпатполіметали” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
ДОВІДКА “ГОЛОСУ УКРАЇНИ”
За оцінками геологів, запаси Мужіївського родовища оцінюються приблизно в 100 тонн золота і 400 тисяч тонн свинцю та цинку. 93,67 відсотка підприємства належить ДАК “Українські поліметали”, 6.33 відсотка – Zakar Rerourcec LTD.
– Пробачте, але в читача може скластися враження, що прокуратура спокійно спостерігала, як знищується єдине в Україні золотовидобувне підприємство. Невже наглядовий орган за додержанням законності не став на захист інтересів держави?
– Ми використовували всі (і цивільно-, і кримінально-правові) засоби прокурорського впливу, щоб їх відстояти. І на останню постанову суду в березні внесли апеляційне подання до Львівського апеляційного господарського суду. Підставою для оскарження став лист Фонду державного майна України про те, що державна частка у статутному капіталі ТОВ “Закарпатполіметали” становить 93,67 відсотка. Незважаючи на це, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій навіть не залучено до участі у справі державний орган з питань банкрутства. При цьому призначено ліквідатором арбітражного керуючого Тетяну Петик, кандидатуру якої запропонував голова комітету кредиторів товариства, представник кредитора – компанії Cengart Financial. Зрозуміло, що обидві судові постанови нами оскаржено в касаційному порядку.
Крім того, в червні поточного року задоволено повністю позовну заяву господарського товариства до ТОВ “Сауляк”, тобто за “Закарпатполіметалами” визнано право власності на нерухоме майно. До цього Берегівським районним судом розглядалися три справи. Дві з них за адміністративними позовами Закарпатського міжрайонного прокурора до Мужіівської сільської ради про визнання незаконними рішень щодо нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок. Оскільки ці позови місцевим судом залишено без руху, судову ухвалу природоохоронним прокурором оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду. Поки що справа не розглянута.
Берегівською міжрайонною прокуратурою в апеляційному порядку було оскаржено й рішення місцевого суду про визнання за ТОВ “Сауляк” права власності на нерухоме майно, зобов’язання комунального підприємства БТІ здійснити державну реєстрацію права власності за ТОВ “Сауляк” на нерухоме майно, що належало “Закарпатполіметалам”. Апеля-ційним судом Закарпатської області рішення Берегівського районного суду скасовано, а провадження у справі закрито.
Прокуратурою області було оскаржено до апеляційної судової інстанції й постанову Закарпатського окружного адміністративного суду, який частково задовольнив позов ТОВ “Сауляк” до Міністерства охорони навколишнього природного середовища стосовно розгляду заяви останнього про надання йому спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, суд зобов’язав міністерство видати дозвіл на видобування корисних копалин Мужіївського родовища терміном на 20 років. На жаль, Львівський апеляційний суд у грудні минулого року задовольнив нашу скаргу лише частково, а приватного товариства “Сауляк” повністю. Тому прокуратурі області знову довелося оскаржувати вищезазначені судові рішення в касаційному порядку. Іх наприкінці квітня цього року Вищий адміністративний суд України скасував, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
– Очевидно, з цим рішенням змирився конкурент ТОВ “Закарпатполіметали”?
– Якби ж то! Тепер Верховним Судом України за касаційною скаргою ТОВ “Сауляк” відкрито провадження у справі за винятковими обставинами. Відсутність належного контролю засновників підприємства, насамперед ДАК “Українські поліметали” як органу, до сфери управління якого належить майно ТОВ “Закарпатполіметали”, призвело й до зловживань службовими особами цього підприємства. Стосовно них у серпні минулого року Берегівською міжрайонною прокуратурою було порушено кримінальну справу за фактом невиконання судового рішення. Уже під час її розслідування з’ясувалося, що керівництво товариства провело протиправне відчуження на користь деяких головних спеціалістів об’єктів житла, надало їм безвідсоткові позики на придбання житла, достовірно знаючи, що ці особи вже були ним забезпечені й використовувати позику за цільовим призначенням не мали наміру. Внаслідок незаконних дій державним інтересам завдано значних матеріальних збитків. За цим фактом було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України. Подальше розслідування показало, що деякі матеріально відповідальні особи вдалися до розтрати товарно-матеріальних цінностей на суму майже 217 тис. грн. Одне слово, загальна сума збитків становила понад 372 тис. грн. Так було порушено ще одну кримінальну справу за фактом розтрати товарно-матеріальних цінностей в особливо великих розмірах. Нині її об’єднано з попереднюю справою та взято до провадження старшим слідчим прокуратури області.
Р. S.
Як бачимо, приватним структурам є за що боротися законними, а найчастіше незаконними методами. Але напрошується запитання до засновників ДАК “Українські поліметали”, зокрема Фонду державного майна, Мінпромполітики: невже Україні не потрібно наше, українське золото, якщо вони байдуже спостерігають за тим, як банкрутує перше золотовидобувне державне підприємство? Дуже не хотілося б, аби воно було першим і останнім. Бо завдяки йому Україна ввійшла до клубу золото-видобувних країн світу. А це не лише престиж на світовій арені, а й конкретний внесок у наші з вами статки , шановні співгромадяни, та й усієї держави Україна.
“Берегово”
