Як закарпатські ґаздині квасять капусту на зиму

Час квасити!
Цей рік видався досить врожайним на капусту. Окремі господині зізнаються, що сезон приніс приємну несподіванку і сільськогосподарської культури в них стільки, що доводиться роздавати сусідам або продавати. До речі, зараз триває саме пора квашення. Тож закарпатські хазяйки охоче погодились поділитись секретами її приготування.
У кожній справі є свої хитрощі
Марія Тацюн квасить капусту давно, відколи вийшла заміж, але тільки для своєї родини. Завжди готує кілька різних видів. Використовує в господарстві навіть розсіл, каже, що він є дуже корисним для здоров’я.
– На зиму у мене завжди є капуста власного приготування, між іншим, усі овочі вирощую в себе на городі. До речі, сам виробничий процес нескладний, – запевняє 61-річна ґаздиня. – Отже, беру дубову діжку. На дно кладу листя та гілочки дуба, інколи – листочки смородини і вишні, лавровий лист, чорний перець горошок, тмин, насіння кропу. Потім шинкую окремо капусту, моркву і червоний буряк. Роблю це за допомогою спеціального дялова (шинківки), який дістався мені у спадок ще від бабусі – Пелагії Чопей із Кошелева.   Відтак усі компоненти змішую, притрушую духмяним меленим перцем і солю за смаком, без води.
Капусту жінка бере таку, аби вона не була твердолистою і жорсткою.
– Страва має бути соковитою, м’якою. А ще треба, щоб капуста пустила сік. У діжку викладаю капусту шарами. Шар – натертої, шар – цілої. Із цілої вибираю качани, а в отвори кладу сіль. Зверху ще присолюю. Відтак мені в посудину поміщаються приблизно чотири шари капусти. Зверху  отриману масу накриваю марлею, кладу на діжку дерев’яний круг і вантаж. У когось це – шматок заліза, а в мене – камінь. Така продукція може простояти в погребі цілу зиму. До речі, цілу капусту потім використовую на голубці, які готую як із м’ясом, так і пісні – з грибами та кукурудзяною крупою. А з нашинкованого продукту роблю салати, тушкую, варю квасолю з бужениною тощо, – каже господиня.
Крім того, мешканка Модьоровша розповідає і про цілющі якості капусти.
– Нею лікують багато різних недуг, – зізнається Марія Тацюн. – Квашений продукт насичує організм різноманітними мікроелементами і допомагає відновитися після вірусних захворювань. Проте тим, хто має проблеми зі шлунком чи підшлунковою залозою, капуста інколи може зашкодити. Однак для всіх здорових вона є дієтичною стравою натурального походження, багатою на вітаміни групи В, РР та аскорбінову кислоту. Капуста – це хороший сорбент, вона – наче віник для нашого організму, що «вимітає» з нього шлаки, токсини та інші шкідливі речовини.
Скільки  добавок –     стільки смаків
Пані Олена щодня на ринку. Вона продає різну городину, в тому числі – й квашену капусту. І покупців у 65-річної жінки завжди чимало.  У кулінарії в неї також свої тонкощі, тому продукцію хустянки купують охоче.
– Маю кілька рецептів квашеної капусти. Крім того, засолюю її, – зізнається Олена Конар. – Аби капуста не почорніла, верхні листочки завжди знімаю. Це – головний «козир». До того ж не варто одразу засолювати велику кількість  продукту. Краще – хай завжди капуста буде свіжою. Більше 40 літрів ніколи не квашу, хоча крам розходиться швидко. Мама мене не навчила квасити,  тому все пробувала сама. Шукала рецепти в Інтернеті, питала від знайомих, подруг, аж поки не винайшла свій, універсальний. Сіль вибираю завжди просту, не користуюся ні йодованою, ні морською, бо це впливає на смак. А покупці люблять класику. Експериментувати зі смаками краще для себе, а не для інших. Для родини ж компоненти можна й чергувати. Приміром, до однієї порції я додаю перець, до іншої – прянощі, до наступної – яблука. Роблю навіть з грибами, найчастіше – з опеньками. Кожна страва виходить інакшою.
Газдиня показує капусту, складену у пластмасові відра і запевняє, що в такому вигляді вона може знаходитися тільки добу, а зберігати продукт краще в металевій ємності або в діжці.
– Рецепт у мене дуже легкий у приготуванні. Беру капусту і моркву – шинкую їх. Додаю лавровий лист, спеції. Весь час пробую, аби не пересолити, – каже господиня. – І, що важливо, листочки  ніколи не треба м’яти руками, бо тоді капуста ніколи не буде хрумкою. А ще – варто брати капусту тільки світлих сортів. Якщо хочеться, аби вона була червоною, можна будь-коли додати буряк. Капуста  має вийти  «малосольною», бо взимку, при зміні температури повітря надворі, вона ще потрохи докисає, хоча й тримаю її у підвальному приміщенні. До речі, квасити капусту не можна від перших чисел до середини листопада. У всі інші дні – дозволяється. Чому – не знаю. Хоча дехто квасить тоді, коли в цьому є потреба, – наголошує жінка.
І наостанок жінка ділиться двома народними прикметами.
– Старожили кажуть, що квасити капусту потрібно в ті дні тижня, у назві яких є літера «р», тобто у вівторок, середу та четвер. Категорично заборонялося щось  подібне робити у неділю. І ще –  треба пам’ятати й про місячний календар. Якщо готувати смачний продукт на зростаючому місяці, капуста вийде хрусткою, соковитою і в міру кислою, – наголошує Олена Конар.
Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”, ексклюзивно для zakarpatpost.net