21 листопада Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Напередодні дня Собору Архістратига Михаїла, архієпископ Феодор звершив Всенічне богослужіння в Мукачівському Свято-Миколаївському жіночому монастирі.

 

А вже сьогодні, 21 листопада у понеділок 23-ої неділі після П’ятидесятниці в день Собору Архістратига Михаїла і всіх інших Небесних Сил бесплотних Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершить архієрейське богослужіння в Свято-Архангело-Михайлівському храмі села Тур’я-Ремета, що на Перечинщині.

Під час богослужіння відбудеться освячення оновленого храму та каплиці, яка розташована на прилеглій до храму території. Початок богослужіння з 10-ї години.

«Ангел такий прозорий, що через нього ллється на нас і досягає  нас світло Божественне… через них ми пізнаємо не їх, а живого Бога, Якого вони пізнали» Святитель Григорій Палама

Роль ангелів в реалізації спасіння людського роду є винятковою. Слово ангел, в перекладі з грецької, означає вісник. Ця їхня роль була підтверджена архангелом Гавриїлом, який приніс Діві Марії радісну звістку про те, що від неї народиться Спаситель Світу. Небесні духи були створені Господом ще до творіння світу матеріального. І коли на небі стався бунт і Денниця (Сатана), разом з частиною ангелів, вирішив повстати на Бога, вірні Йому ангели, на чолі з архістратигом Михаїлом (архістратиг – начальник ангельського війська) скинули Сатану у безодню. З тих пір війна між ангелами Царства Божого і ангелами темряви не припиняється, і поле цієї війни – рід людський.

В сьогоднішній день Православна Церква вшановує архістратига Божого Михаїла разом з усім собором (від слова зібрання) святих ангелів.

Святкувати собор святих ангелів свята Церква стала згідно переказу святих отців після того, як відкинула стародавнє нечестиве шанування ангелів, встановлене єретиками і ідолопоклонниками.

Ще в Старому Завіті, коли люди, відступивши від Бога, Творця свого, стали приносити жертви сонцю, місяцю, і зіркам, – вони стали поклонялися і приносити жертви також і ангелам. Про це так сказано в книзі Царств: «кадили Ваалу, сонцю і місяцю і сузір’ям, і всьому воїнству небесному» (4 Цар. 32, 5).

Таке неправильне шанування ангелів було сильно поширене за часів святих апостолів, оскільки були деякі єретики, які учили звершувати поклоніння ангелам таке ж, як Самому Богу.

Були і такі єретики, які проповідували, що ангели – творці всього видимого і, як безтілесні, вищі і більш гідні шанування Самого Христа. Архангела ж Михаїла називали богом євреїв.

Інші, що займалися чаклунством і зваблюванням людей, під ім’ям ангелів закликали бісів і служили їм, називаючи їх ангелами.

Коли ж таке неправильне шанування ангелів було осуджене, то встановилося правильне шанування їх – як служителів Божих і хранителів роду людського.

Згідно давньо-християнському церковному письменнику Діонісію Ареопагиту, учню апостола Павла, чинів ангельських налічується дев’ять. Ці дев’ять чинів ангельських розділяються на три ієрархії – кожної по три чини – вищу, середню і нижчу.

Вищі чини – серафими, херувими і престоли. У середній ієрархії знаходяться: господства, сили і власті. У нижчій ієрархії також три чини: начала, архангели і ангели.

Хоча по своєму положенню і по даній від Бога благодаті всі чини мають різні найменування, проте мають вони загальну назву – ангели.

Служіння ж їх різне і неоднакове, і кожен чин має своє власне призначення, оскільки премудрий Творець не всім однаковою мірою відкриває таємниці Свого наміру, але від одних до інших, через вищих освічує нижчих, відкриваючи їм Свою волю, яку повеліває виконувати.

Над всіма вищеназваваними дев’ятьма небесними чинами ангелів начальником і вождем поставлений Богом святий архістратиг Михаїл, як вірний служитель Божий.

Таке об’єднання святих ангелів, на чолі з Архангелом Михаїлом, одержало ім’я Собору ангельського, оскільки вони разом і одноголосно славлять Отця, і Сина, і Святого Духа, – Святу Трійцю.

Із народних прикмет:

Осінь добігає кінця, а зиму, за народними переказами, приносить Михайло, що приїжджає на білому коні. У цей час зазвичай випадав перший сніг, тому люди і казали, що на білому коні.

А якщо на Михайла, яке християни відзначають 21 листопада, не було ані снігу, ані дощу, то весна буде сухою.

Також до Михайла всі мали встигнути справити весілля. Починався сезон весіль після Покрови. Хлопці ходили сватати дівчат до Дмитрія, тобто 8 листопада, дівчина повинна була дати згоду чи, навпаки, відмовити залицяльнику. А після Михайла під вінець вже не пускали. Мовляв, треба було готуватися до посту, а не весілля з танцями влаштовувати.

Хтось дотримується цих традицій досі, а хтось ні. Втім, у церкві під час посту молодят не вінчають.

https://zakarpatpost.net