Закарпатський поет та письменник Василь Кузан про книги, каву… і людей
На думку Василя Кузана, у його житті книги найкращі, кава найкраща, і люди – найкращі…
Вчитель математики, член правління Національної спілки письменників України, академік міжнародної академії літератури та мистецтв, член експертної ради всеукраїнського рейтингу «Книжка року», лауреат українських та міжнародних премій, людина звання та досягнення якої важко перерахувати, унікальний закарпатець – поет та письменник Василь Кузан. Сьогодні – директор пансіонату письменників «Нафтуся» у Трускавці.
Думки письменника у матеріалі сайту Місто і я
РОСІЙСЬКОМОВНИЙ УКРАЇНЕЦЬ ЗВУЧИТЬ ЯК ТРОХИ ВАГІТНА ЖІНКА
· Тепер на перший план виходить боротьба за українську мову. Бачу, що ситуація загострюється, мене це обурює як людину, яка хоче отримувати інформацію українською мовою, яка хоче слухати українську пісню, я хочу почути і свою пісню, яку написав сам, хочу почути народні пісні. Знаєте, в Україні встановлено рекорд безперервного звучання української пісні в ефірі телеканалу. Наші люди співали 110 годин, участь у цьому брало 2012 чоловік, а слідкували за встановленням рекорду разом із представниками Книги рекордів Гіннеса, глядачі у 155 країнах світу. До того рекорд належав італійцям, вони співали 103 години. Скажу тільки, що в українському рекорді навіть не всі відомі мені пісні прозвучали, я не почув багато народних та авторських пісень.
МЕНЕ ДОВЕЛИ ДО ТОГО, ЩО Я НАПИСАВ СВІЙ ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО МОВУ
· Сьогодні мене довели до того, що я написав свій проект закону про мову, він є в доступі у Фейсбуці. Я не можу змиритись з тими подвійними стандартами з якими підходять депутати Верховної Ради до написання Законів. Який може бути особливий статус російської мови? Якщо наша мова себе не захистить, якщо держава не захистить мову то нації нашої не буде. Бо мова це єдина ознака нації. Якщо ми будемо говорити якоюсь іншою мовою польською чи москальською, чи угорською, то ми вже не будемо українцями, ми будемо поляками, москалями, угорцями чи іншими. І, крім того, «російськомовний українець» звучить як «трохи вагітна жінка».
· Попри те, що працював у регіональній пресі, жодного похвального слова про «Опозиційний блок», «Партію регіонів» та «медведчуківців» не написав, навпаки завжди з ними воював.
Я БУВ УЧАСНИКОМ УСІХ РЕВОЛЮЦІЙ ЩЕ З ЧАСУ СТУДЕНТСЬКОГО ГОЛОДУВАННЯ НА ГРАНІТІ
· Якось я, як керівник районного Руху, разом із колегами по боротьбі, вирішив встановити пам’ятник усім, хто боровся за Україну. Це було ще за часів Союзу. Але в офіційних документах мусів вказати, що то меморіал загиблим усіх часів. На зібранні я виступив зі словом і оголосив мітинг відкритим. Мене арештували, а мої слова засвідчили два міліціонери, які були на зібранні. Мали посадити на термін від 3 до 8 років за проведення несанкціонованого мітингу. Вже у підвалі міліції випадково зустрів адвоката, мого друга. Він ніби про себе тихо сказав «мітинг-реквієм», але так, щоб почув я. І коли на допиті мене запитали, що я робив на площі, я відповів що проводив мітинг-реквієм, а на це дозволу офіційного не треба було. Це мене врятувало і мене не посадили. Після цього я був учасником усіх революцій, ще з часу студентського голодування на Граніті.
· Я не за таку Україну воював, не за таку Україну мене судили. Я часто обурювався, і, як письменник я виступаю перед різними аудиторіями зі своїми думками – досить критичними, і, що важливо люди з моєю думкою рахуються.
· Мені жаль, що наша, м’яко кажучи, продажна влада робить те, що вона робить. Мене обурюють ті подвійні стандарти, мене обурює те, що війну у нас називають АТО. Коли наші люди гинуть на нашій землі, ми боїмося сказати, що з того боку – російська регулярна армія. А вони не соромляться. ЗМІ Росії прямо кажуть – російсько-українська війна.
Фото з презентації книжок «12/12/12», «Сингулярність», та «Еспрес-наречений» в Дрогобичі, разом із письменницею Тетяною П’янковоюПЕРШИЙ ВІРШ НАПИСАВ У АРМІЇ
· Перший вірш написав у армії на конкурс патріотичної поезії. Отримав друге місце. Хоча вірш був про кохання.
· Найбільше пишаюсь премією міжнародного конкурсу «Гранослов». Тоді видав першу збірку віршів у серії «Перша книга письменника». Збірку потім поширили в усіх країнах світу, де є українська діаспора.
· Я той самий автор вірша «Золото Карпат», пісня на ці слова одразу стала шлягером, виконує її мій земляк Іван Попович. А кілька років тому почав виконувати і автор музики Степан Гіга.
ПРИ ВТРАТІ ДИНАМІКИ ТЕКСТУ ЗУПИНЯЮ РОБОТУ, БО НЕ БАЖАЮ, ЩОБ НАД МОЇМИ ТВОРАМИ ДРІМАЛИ
· Коли починаю писати новий твір маю головну ідею та основну частину матеріалу. У моєму творчому доробку є публіцистика, роман, інтерв’ю, літературознавчі книги. Люблю виступати перед слухачами тоді, коли є зворотній зв’язок.
· Написати роман «Експрес наречений» спонукав життєвий багаж досвіду. Як тамада я провів понад 500 весіль. Герої мого роману впізнавали себе, на щастя, були лише позитивні випадки та відгуки. Але є там і такі персонажі, які, я б не хотів, щоб упізнавали себе, бо це складні життєві історії, надто драматичні. Герої проявляли себе не завжди з кращої сторони. А я мушу дбати про своє здоров’я (сміється). Тому поміняв імена.
· Вважаю що письменник має бути мобільним, готовим презентувати свою книжку будь-де, будь-коли, моя сумка із необхідними речами завжди напоготові.
У МОЄМУ ЖИТТІ: КАВА КРАЩА, КНИГИ КРАЩІ, А ЛЮДИ – НАЙКРАЩІ
Фото з презентації книжок «12/12/12», «Сингулярність», та «Еспрес-наречений» в Дрогобичі, разом із письменницею Тетяною П’янковою