Про Майдан від очевидиці, волонтерки і журналістки Галини Ярцевої
Жінка – воїн, жінка – патріот… Незламна характером і сильна духом.
Галина Ярцева – постать відома не тільки в Закарпатті, але й далеко за межами області. Зараз вона не лише журналіст, не лише телеведуча, але й волонтер. Завжди у вирі подій та активного громадського життя, завжди генерує ідеї та втілює їх у дійсність… Саме вона однією з перших на теренах Закарпаття почала допомагати військовим, займалася питаннями переселенців і… звичайно ж, побувала на Майдані…
«Я була там ще в грудні 2013 року. Працювала тиждень на кухні Будинку профспілок. Поїхала, щоб перевірити інформацію, що принизливо стало жити не лише західнякам. Перевірила – на кухні профспілок була уся Україна. Щодня через неї проходило понад сто працівників. Трудилася разом із вчителькою з Брянки, з військовим у відставці з Харкова, відповідальні на кухні тоді були дві тендітні дівчинки: з Херсона і зі Львова», – ділиться спогадами пані Галина.
Про ті часи вона говорить із болем…. Знає з власного досвіду, як нелегко було дочекатися світанку… і так щоночі.
«Нашим завданням було нагодувати оборонців Майдану. Приходили з перших рубежів, їм збирали ситні подвійні порції. Про все, що відбувалося дізнавалися від людей, які забігали на кухню», – каже мужня патріотка.
Тоді вона, як і зараз, жертвувала власним часом і здоров’ям заради інших, заради ідей та заради волі свого народу.
«Тепер, коли минуло трохи часу, на ті події дивлюсь, як на закономірність. Вважаю, що в 1991-му нам дуже легко далася незалежність. Треба було тоді висновки робити і гартувати країну. А ми її усі разом руйнували», – наголошує пані Галина.
В Ужгороді вона продовжила боротьбу, згуртовуючи довкола себе небайдужих краян із усієї області.
«Повернувшись додому продовжувала підтримувати майданівців. Увечері ходили на віче в Ужгороді, годували місцевих активістів, пересилали кошти в Київ. У мене там подруга живе, тож ми налагодили підтримку 17 -ї лікарні, куди масово привозили потерпілих з Майдану. Зрештою, мій заклик про допомогу цій медичній установі почули закарпатці. Почали масово привозити гроші. За них вперше купили необхідне обладнання і кушетки для одного з відділень. Переказали гроші в Київ, подруга все купила і передала в лікарню. Ось так і почалося моє волонтерство», – зауважує Галина Ярцева.
Після Майдану, коли почалася війна, пані Галина зайнялася допомогою військовим на Сході. Цій справі віддає кожну вільну хвилинку й зараз, але про це – іншим разом.
