Закарпатець вирощує вдома більше п’яти десятків видів весняних квітів

Квітникарство, здебільшого, справа жіноча. Однак деякі чоловіки теж люблять пишнобарвну пахучу рослинність. Василь Пилип із Хуста вважає вирощування квітів не професією, а просто цікавим хобі. Однак саме завдяки цьому захопленню йому вдається відпочити душею від справжніх чоловічих справ.

«У бутонах – усмішка сонця»

Пана Василя можна сміливо назвати народним умільцем. Уміє він майструвати різні предмети домашнього вжитку з деревини, чудово знається на сантехніці, зварювальних роботах, ремонті автомобілів. Однак дозвілля любить проводити в тиші, відчуваючи долонями не залізні деталі, не пластик чи пластмасу, а енергетику землі.

-Коли природа прокидається від зимової сплячки, разом із появою перших квітів, ніби «розквітає» людська душа. Найбільше мені до снаги саме весняні рослини, адже вони особливі, тягнуться до неба навіть із-під снігу. Маю у своїй колекції кілька різних видів декоративних пролісків і шафранів. Здається, у їхніх бутонах ховається усмішка сонця, – ділиться думками 29-річний хустянин. – Із квітами, до речі, я розмовляю, не тільки візуально насолоджуюся. Своїми стеблами-антенами рослини «відчувають» вібрації людських думок і відповідно «віддячують» господарю за турботу. Я б навіть назвав квіти прототипами сучасних детекторів брехні. Їх неможливо обманути, спокусити фальшем. Тому дуже важливо щиро любити «мешканців» свого квіткового царства.

Ростуть «підопічні» пана Василя і на подвір’ї, і у будинку, і у спеціальній теплиці. Утім чоловік вирощує їх не для продажу, а для власного задоволення і аби порадувати друзів, знайомих, а особливо маму.

Розсада з Угорщини, насіння – з Голландії

Зі слів квітникаря, зараз придбати екзотичні рослини можна будь-де і будь-яким способом. Є багато видів насіння як у закарпатських крамницях, так і в зарубіжних, віртуальних.

-Купував насінини не раз через Інтернет-магазини. Жодного разу не обманули, до речі. Найчастіше замовляв посадковий матеріал із Голландії. За розсадою раніше їздив до Ніредьгази. Тепер маю стільки квітів, що й сам можу збувати їх, – усміхається Василь Пилип.

І справді, у міні-ботанічному саду чоловіка різними барвами квітують і гербери, і фіалки, і гвоздики, і первоцвіти, і кремена, і крокуси, й анемона, і гусяча цибулька, і декоративний ірис, і селекційні нарциси, і тюльпани… загалом більше п’ятдесяти видів весняних див.

-Найбільше різновидів маю гіацинтів та тюльпанів, розповідає пан Василь. – А доглядати за рослинами зовсім не важко. Головне – поливати їх вчасно, підживлювати мінеральними добривами, підкопувати, і, звичайно, стежити за температурним балансом. Скажімо, у теплиці підтоплюю пічкою-буржуйкою, аби рослинам було тепло. Пізніше висаджу квіти у двір, зроблю райську оранжерею, яка даруватиме і мені, і гостям відчуття насолоди від споглядання та наповнюватиме атмосферу домашнього затишку особливим комфортом.

Від матері до сина

Закоханість у флору Василь Пилип перейняв від матері. Пані Марія теж дбайливо доглядає за оранжереєю, а весна у неї наступає навіть раніше за календарну, адже перші рослини починають буяти ще в лютому.

-Син серйозно зайнявся квітникарством лише рік тому. Але вже має неабиякі здобутки. Раніше пестила своїх улюбленців лише я, – усміхається жінка.

-Робота з рослинами – це, перш за все, здоров’я.  І не тільки тому, що вони дарують хороший настрій. Природа сама собою здатна зцілювати різні недуги, нормалізувати тиск, підживлювати організм енергією, – переконує пан Василь.

Звичайно, краса кожної рослини – тимчасова, але в родині Пилип на заміну одним одразу ж розквітають інші квіти, тому маленький «Едемський сад» хустських поціновувачів барвистої вроди весь час тішить принадами та ароматами.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

 

 

Коментування вимкнено