Чому закарпатський фермер розводить безвухих кіз

Ламанча – це не тільки область у Ірландії, але й порода унікальних кіз, розведенням яких займається господар першої в Україні страусиної ферми, відомий в Закарпатті екстремал і любитель тварин Василь Перец. Його унікальні підопічні не тільки дають корисне поживне молоко, але й приваблюють туристів з усієї Європи.

«Веселий молочник»

Оглядаючи просторі володіння підсобного хазяйства пана Василя, мимоволі пригадуються слова дитячої пісеньки: «Пийте, діти, молоко! Будете здорові!». А кози хустського фермера справді економічно вигідні, симпатичні, дуже миролюбиві.

Сам ґазда, жартуючи, ділиться думками:

-Коли приходять відвідувачі, мої голосисті «зірки» люб’язно позують перед фотокамерами і вже навіть, як кішки лащаться, чекають гостинця. Їм надзвичайно подобається ласувати фруктами, майже як анекдоті (усміхається і починає розповідь – авт.).  Лізе собі коза на дерево, а сорока її питає: «Ти що, збожеволіла, куди карапкаєшся й навіщо?» Рогата ж пустунка відповідає: «Яблук хочу поїсти». Здивована птаха ніяковіє: «Але це ж не яблуня, а дуб…» Та коза впевнено відказує: «І що… вони у мене з собою».

Загалом на життя Василь Перец дивиться з гумором і оптимістично, ніколи не пасує перед тимчасовими труднощами, охоче ділиться знаннями про тварин із усіма бажаючими та переконаний, що людина повинна жити у гармонії з природою.

<Фермер із Ужгородщини вважає, що кролики – це не тільки цінне хутро

-Мені з дитинства хотілося мати вдома зоопарк, тож частково мрія збулася, адже на фермі крім страусів та кіз маю пару шотландських поні, службових собак, планую ще завести диких кабанів, уже навіть відвів для них ділянку. Подумовую й про ампулярій та сомів, маю термальну водойму. Правда, ще не знайшов інвестора, – каже веселий закарпатець.

Слід зазначити, що наразі у пана Василя п’ять кіз, але рідкісні парнокопитні вже привели йому перше потомство – двох білесеньких цапків. А альпійський козел Золтан, як вірний собака, супроводжує господаря, блукаючи разом з ним усією фермою.

Рогаті емігранти

Про характер та особливості поведінки своїх рогатих улюбленців Василь Перец знає все… Йому відомі навіть дрібниці про походження породи.

-«Ламанча» в перекладі з іспанської на українську означає «короткі вуха». Насправді у кіз вуха, точніше, слуховий канал є, тільки зовнішня частина органу слуху настільки крихітна, що її важко помітити, – стверджує фермер. – Науковці вуха Ламанчі ділять на «ельфівські» (невеликі) і «гоферівські» (абсолютно невидимі). Цікаво, що чують кози добре, а свою виняткову зовнішню рису передають потомству навіть при схрещуванні з іншими породами.

Проте, зі слів господаря, до Європи нащадки іспанських парнокопитних потрапили відносно нещодавно, їхньою батьківщиною вважається Америка, а шаленої популярності серед виробників сирів порода набула завдяки високому вмісту у молоці жирів – 4,8%.

<Закарпатський фермер вважає диких кабанів найрозумнішими домашніми улюбленцями

-Недарма наші предки називали кіз домашніми лікарями. Крім того, що від них отримують молоко, м’ясо, пух, вовну (могер), шкури (козлини), а також побічну продукцію, ці чудернацькі копитні просто своєю присутністю здатні знімати психологічні стреси, сприяти покращенню самопочуття, апетиту у дітей, – зі знанням справи стверджує фермер. – А молоко – то взагалі диво-напій, багатий вітамінами А, В, С і Д, кальцієм, фосфором, кобальтом. До речі, за складом молоко Ламанчі дуже близьке до жіночого, тому для малюків живильна рідина є просто безцінною. Козиним молоком лікують сотні недуг, серед яких: бронхіт, гайморит, астма, виразка шлунку, порушення обміну речовин, захворювання печінки й жовчного міхура, туберкульоз, артрит тощо.

Погладжуючи своїх заокеанських «мандрівниць», хустський раціоналізатор-романтик підраховує, наскільки вигідним є їхнє утримання.

-Якщо звичайна закарпатська коза дає впродовж доби літр-два  молока, то «ламанчівці» аж сім-вісім літрів. Порода продуктивна (самка може за один раз народити 3-4 козенят), легка в утриманні, зовсім невибаглива в їжі, – переконує пан Василь. – Годую кіз, як правило, зерном та травою. Продукція в мене екологічно чиста, адже ферма знаходиться на околиці міста, де немає шкідливих вихлопних газів від транспорту. Нещодавно мені вдалось побувати на сільськогосподарській виставці у Києві, тож приїхав із масою позитивних вражень, обмінявся досвідом із іншими тваринниками, замовив апарат для доїння, який у нашій області придбати не можна.

Протягом кількох найближчих років закарпатець планує збільшити поголів’я кіз хоча б до півсотні «безвухих красунь». Також Василь Перец переконаний, що дбати про тварин потрібно з особливою любов’ю. Тільки так підопічні почуваються у безпеці і приносять господарю найбільше радості щедрими надоями.

Марина АЛДОН, ексклюзивно для zakarpatpost.net