Вальпургієва ніч: традиції та містика свята

Згідно з давньою традицією у ніч з 30 квітня на 1 травня в Баварії святкують Фрайнахт або ніч гегемонії чаклунських сил.

Цього року свято припало на ніч з неділі на понеділок, повідомляє germania.one.

Протягом багатьох століть цієї ночі молодь могла безкарно хуліганити та творити різного штибу безчинства. В істориків нема однозночної точки зору стосовно історії виникнення традиції святкувати ніч чаклунства в Баварії.

Історія свята

Серед спеціалістів домінують дві головні версії. Більшість пов’язує давній звичай з переходом на літній період за селянським календарем: раніше 1 травня вважалось початком літнього півріччя.

Крім того, згідно з давнім міфом, у ніч на 1 травня, яку також часто називають Вальпургієвою на честь святої Вальбурги, заступниці селян, вогнем та галасом виганяли нечистих духів та відьом, які злітались на шабаш та влаштовували дикі святкування.

Фото: topsy.one.

Інші дослідники відкидають зв’язок між святкуванням Фрайнахту та вірою в злих духів та відьом. За словами наукового консультанта Спільноти охорони культурної спадщини Баварії Міхаеля Ріттера, більшість звичаїв має напростіше коріння.

Починаючи від Середньовіччя, 1 травня на військову службу набирали призовників, про що свідчять численні письмові джерела. Напередодні призову майбутні воїни Середніх віків робили те саме, що й сучасні призовники – пиячили, хуліганили та займались безчинствами. Не обходилося також й без жартів: когось з призовників споювали й усі разом сміялися над ним.

Поступово Фрайнахт став ніччю викриттів: так у неохайних сусідів жартівники могли перенести віз на купу навозу, або відмітити фарбою будинки таємних коханців. Пізніше одним з найулюбленіших жартів става підміна табличок з назвами вулиць.

Що суворо заборонено робити у Фрайнахт

Фото: www.abendzeitung-muenchen.de.

  • бруднити автомобілі борошном, піною для гоління або кетчупом, оскільки це може зашкодити фарбі;
  • кидати сирі яйця в автівки або стіни будинків;
  • перевертати контейнери для сміття або скла;
  • підпалювати петарди або інші піротехнічні засоби;
  • знімати освітлення та заородження з будівельних майданчиків;
  • мастити ручки дверей гірчицею;
  • виривати рослини з землі;
  • знімати або гнути таблички з назвами вулиць;
  • знімати автомобільні дзеркала;
  • бити скло;
  • натягати поперек вулиць або пішохідних ділянок канати, мотузки або проволоку, через які можуть зашпортатися перехожі;
  • знімати садові хвіртки;
  • спилювати Травневі дерева;
  • підпалювати поштові скриньки або контейнери для сміття;
  • знімати грати з каналізації.

Фото: www.tz.de.

Які жарти та розіраші дозволено у Вальпургієву ніч

У ніч відьом дозволяється забирати з собою деякі предмети. Раніше таким чином неохайних сусідів намагались змусити дотримуватися ладу у дворі та в будинку.

Речі, які безладно валялися у дворі, забирали й наступного дня викладали на центральній площі для загального огляду.

Фото: www.augsburger-allgemeine.de.

Досі в цю ніч дозволено виносити предмети з двору, якщо господарями відкрито хвіртку, й переносити їх на інше місце. Але за закритої хвіртки заходити на територію двору категорично заборонено. Крім того, усі винесені речі господарі мають знайти наступного дня неушкодженими.

Іншими словами, якщо у ніч чаклунських сил захопити із собою кілька контейнерів, лавок, вазонів з квітами або грат для грилю, склавши їх потім під Травневим деревом, то вам за це нічого не буде. Поліція також заплющує очі на такі жарти, як обгортання автівок туалетним папером.

Фото: www.augsburger-allgemeine.de.

За словами керівника управління поліції міста Бад Тельц Бернгарда Гігла, в цьому й полягає сенс свята: пожартувати над кимось, не завдавши йому шкоди. Й, звісно, у ніч відьом дозволено викрадення Травневого дерева. Згідно з офіційною заявою Міністерства внутрішніх справ Баварії, здійснене у відповідності з давніми традиціями викрадення Травневого дерева розцінюється як народний звичай та не карається законом.

Викрадене Травневе дерево викупають власники дерева ціною кількох бочок пива, яке усі разом й випивають.

zakarpatpost.net