Чи у грошах щастя для закарпатців?

Зради грошей наші краяни нерідко їдуть на чужину, заради грошей недосипають ночами, заради грошей невтомно трудяться часто понаднормово вдома. Але чи вважають наші земляки гроші щастям? Чи готові віддати ближньому знайдену на вулиці банкноту?

Бог дав – Бог узяв?

Під час експерименту наша помічниця Тетяна ніби ненавмисне губила 200 гривень. Хтось знаходив і піднімав гроші. Тоді до цієї людини підходив  «турист, якого обікрали» Василь із проханням подарувати  йому дві сотні гривень на дорогу додому.

Таким чином ми вирішили перевірити мешканців нашого міста на людяність і дізнатися, чи вважають вони, що щастя у грошах.

Дивно, але більшість перехожих загублену двохсотку зовсім не бачили.  Першим підняв її літній дідусь і одразу ж заховав до кишені.

Коли Василь попросив від нього гроші, почав бідкатись, нарікати на владу, на низьку пенсію і запевнив, що «не має за пазухою ні копійки».

Що ж, старенький від нас отримав невелику премію… хоча виявився скнарою.

Жінка років 30, піднявши гроші, почала довго роздивлятись, шукаючи очима, хто їх загубив. Коли Василь попросив її допомогти фінансово на дорогу, вона негайно віддала йому знахідку.

Дівчина років 18, видно студентка, навпаки, банкноту одразу ж засунула до сумочки. Утім Василя ні з чим не залишила – із власних кошів дала йому 100 гривень.

Почувши, що стала учасницею експерименту, незнайомка дуже засоромилась.

Школяр років 12, навіть після нашої розповіді про дослідження, 200 гривень повертати довго не хотів, запевняючи, що він нічого не бачив, нічого не піднімав і взагалі просто проходив поруч.

Однак врешті-решт хлопчина, побачивши себе на фото, повернув банкноту.

Бабуся років 70 довго роздивлялася гроші, чи вони не фальшиві. Коли ж Василь підійшов до неї зі своїм шаблонним проханням, вона простягнула знахідку і запевнила, що саме збиралася віднести її до церкви.

«Не своє не беру. Чужого мені не треба, – заявила жінка. – Хотіла понести на службу, хай би помолилися за того, хто втратив».

Чоловік років 40 поступив майже аналогічно.

«Бог дав – Бог узяв. Я й не хотів піднімати. Думав, щось малим ромам за ці кошти купити.  Вони й так постійно голодні бігають, бо батьки те, що малі надайкають, відбирають від них, – запевнив незнайомець. – Якось у дитинстві я знайшов годинник. Саме про такий мріяв дуже давно. Тому радісно забрав його собі. Мама казала, що такого робити не можна, бо втрачу більше. Радила дати оголошення в газету і пошукати господаря, бо річ була дорогою. Та я й слухати не хотів. Через тиждень від мене вкрали велосипед. От такий собі бумеранг вийшов!».

Дивно, але більшість наших піддослідних виявилися дійсно чесними і не хотіли привласнити знайдені кошти.

На запитання ж, чи в грошах щастя, значна частина опитаних казала, що ні, називаючи першочерговим злагоду в родині, здоров’я близьких, наявність друзів, хорошу роботу, можливість відпочивати за кордоном, мир у державі  та інші фактори.

Виявляється, закарпатці хоч і готові з останніх сил трудитися заради статків, усе ж люди чесні і милосердні. Принаймні… більшість.

Молодші щасливіші, а гроші радують лише 25 відсотків наших земляків

За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», більшість краян  (71%) вважають себе щасливими (у тому числі 28% – однозначно щасливими, а 18% – нещасливими, не визначилися – 11%. Впродовж останніх років зафіксовано незначне зниження цього показника. Найвищим він був у 2011 році (74%), а найнижчим – у 2010 (67%). Щасливішими себе вважають більш молодші респонденти, з вищим освітнім та матеріальним рівнем, а також працюючі.

На питання «Що вам приносить найбільше радості в житті?» 68% опитаних зазначили, що родина, 56% – діти,  44% – друзі. Далі у рейтингу «радостей»: гроші та отримувати подарунки (по 25%), робота та дивитися телевізор (по 24%), дарувати подарунки (23%), спілкуватися з природою (20%), музика (19%), поратися по господарству (18%), подорожі та інтернет (по 16%).

Наступні у рейтингу радості – домашні тварини (15%), книжки та їжа (по 14%), день народження (13%), розваги (12%), шопінг, відпустка/канікули, молитва (церква) (по 11%). Менш поширені приводи для ейфорії – співання пісень (9%), танці та усамітнення (по 6%), перемога улюбленої команди і навчання (по 5%), театр (4%), алкоголь (3%), азартні ігри (2%). Не визначилися 3%, нічого не приносить радості 4% респондентів.

Протягом останніх 5 років найбільше радості нашим землякам приносили рідні, діти, друзі, а також їх радувало отримування та дарування подарунків, улюблена робота. Крім того, більш радісними стали заняття спортом. Натомість все менше радості  приносять гроші, перегляд телепередач та відпустка.

Чим більше радостей має людина, тим щасливішою вона себе вважає. Проте, є речі, які однаково приносять радість як щасливим людям, так і нещасливим, а подекуди нещасливим приносять навіть більше радості, ніж щасливим – їх ми назвали «нещасливі радості». Зокрема, до них краяни віднесли ті ж таки гроші, перегляд новин, порання по господарству.

Цікаво, що щастя має неабияке відношення і до статей. І його представники сильної половини та прекрасної статі відчувають по-різному.

Чоловікам більше задоволення приносять друзі, гроші, робота, інтернет, фізичні втіхи, їжа, заняття спортом, перемоги улюбленої команди, алкоголь та азартні ігри. Для жінок на першому місці родина, діти, подарунки, кухня, шопінг, домашні улюбленці, сімейні свята, книжки, фітнес.

Отже, гроші для наших краян хоч і мають важливе значення, та далеко не основне.

Марія УЖАНСЬКА, zakarpatpost.net