Як заробляють під час канікул закарпатські школярі

Зараз молодь намагається у вільний час зайнятись чимось корисним. Підприємливі старшокласники шукають підробіток. Правда, варіантів знайти «місце під сонцем» на період канікул не так уже й багато… Тож як заробляють гроші ті, кому не сидиться вдома влітку?

Користь від дарів лісу

Для юні, що проживає у сільській місцевості природа сама дає багато шансів заробити на кишенькові витрати. Грибарством та збиранням ягід займаються, як правило, 12-15-річні юнаки та дівчата. Коли у батьків статки невеликі, а купити собі нову футболку чи джинси хочеться, чому б не спробувати роздобути кошти самотужки?

-Гриби ростуть майже в нас на городі, – каже 13-річний Сашко. – Крім того, знаю хороші місця в горах. Протягом тижня можу продати 3-4 корзини білих. Правда, не завжди урожайний період. Але в лісі є багато літніх грибів, які охоче купують на ринку.

-Продаю малину, ожину, чорниці. За день можу заробити і 150-200 гривень. Витрати на дорогу ніякі, бо з Криви до міста їду велосипедом, тож прибуток у мене «чистий», – радіє 14-річна Олеся.

-Щодня, як тільки розвиднюється, вирушаю до лісу, адже хто перший встиг на грибні місця — того й урожай. У селі кожному грибнику відомі щедрі на печериці, лисички, сироїжки, маслюки чи опеньки місцини, люди знають, що під тією чи іншою сосною має точно вирости боровик. Тож ми ходимо гриби збирати, а от приїжджі їх шукають, – зі знанням справи запевняє Андрій, більш дорослий юнак.

-А я свої перші в житті гроші заробив, продаючи яблука, – згадує 11-річний Іван, пропонуючи придбати в нього минулорічні горіхи. – Тоді мені було всього сім. У бабусі був хороший урожай «білого наливу». Тож разом із другом ми зірвали і продали ранні фрукти. Заробили тоді по 80 гривень. А вже за тиждень у нього дозріли груші. Отже ми реалізували і їх. Гроші поділили між собою і накупили всіляких солодощів. Тепер я вже більш заощадливий і не дуже охоче розлучаюся з тим, що заробляю самотужки.

Звичайно, знаходить молодь і інші шляхи підробітку, скажімо, реалізовуючи рибу, зловлену у чистих карпатських річках. Окремі школярі переконують, що таким чином їм вдається за місяць заробити 3-4 тисячі гривень, а це для молодої людини не так і погано.

Допомога старшим, заробітки

Ще одним, доволі популярним серед юні шляхом поповнення власного бюджету, є платна підсобна праця. Хлопчаки пропонують знайомим забетонувати доріжку, збити дерев’яний сарай чи наколоти дров за відповідну плату. Дівчата, у свою чергу, няньчаться з чужими дітьми, або ж миють іншим вікна чи килими. Правда, таким чином заробити можна не так уже й багато. Інколи батьки, аби привчити своїх чад цінувати гроші, беруть їх із собою на роботу, навіть діляться зарплатою.

-Батько працює на автомийці. Час від часу ми трудимося разом. Під час роботи ми змінюємо один одного, а грошима ділимося порівну. Відколи спробував заробляти, не витрачаю гривні на дурниці. Двічі думаю, перш, ніж купити якусь річ, – розповідає Василь.

-Бабуся прибирає в одному з кафетеріїв міста. Я запропонувала їй допомагати, адже зараз маю вільний час, не потрібно робити уроки. Тепер знаю, яка нелегка в неї праця. Трудимося переважно вночі, коли розходяться клієнти. За кожне прибирання отримую 20 гривень. На цукерки і морозиво вистачає, а ще й відчуваю гордість через те, що можу стати у пригоді близькій людині, – стверджує 15-річна Аліна.

Однак ті діти, чиї батьки часто бувають на сезонних роботах нерідко під час канікул їздять на чужину разом з ними. При цьому хлопці важко фізично працюють нарівні з дорослими на будівництві, а дівчата – на безмежних полях підкопують буряки і картоплю, чи збирають ягоди. Звичайно, така непосильна праця може підірвати здоров’я юних, ще не сформованих підлітків. Але, як не прикро, деякі татусі та матусі не особливо переймаються цим, бо коли у родині фінансова скрута, дорослі використовують будь-який шанс, аби прогодувати родину, навіть залучаючи до праці неповнолітніх дітей.

Вакансії за оголошеннями

Як правило, найбільший відсоток молоді, яка хоче заробити, усе ж шукає роботу за оголошеннями у газетах чи в Інтернеті. Але що ж пропонують юні роботодавці?

Найчастіше школярам доводиться роздавати на вулиці листівки чи флаєри, або ж розклеювати їх на ліхтарних стовпах. Звичайно, другий варіант неетичний і навіть може розглядатися, як пошкодження комунального майна. Тому працедавці самі цим ніколи не займаються. А за 30-40 гривень юний промоутер за годину впорається з неважким завданням. Інколи, правда, пропонують школярам продавати квитки на концерти чи в цирк, або стартові пакети мобільних операторів… Теж прямо посеред вулиці. Проте така робота оплачується, згідно з прейскурантом – тобто, людина отримує певний відсоток від реалізації. А недосвідчена молодь, яка не вміє професійно нав’язати перехожим «товар» залишається майже «з носом» після важкого виснажливого робочого дня, ще й ображена «компліментами» від  не зовсім культурних краян.

Ужгородські діти відкрили купальний сезон. ФОТОФАКТ

Більш підприємливі школярі, які мають «за плечима» чималий багаж знань займаються влітку репетиторством. Дорослим же вигідніше заплатити, скажімо, 30 гривень старшокласнику, ніж 50-60 шкільному вчителю за ті ж самі послуги. Ті ж, хто має хист до краєзнавства, охоче влаштовують туристам пішохідні екскурсії до визначних місць, розповідають про церкви, пам’ятники, замки.

Однак таланить далеко не всім.

-Кілька років тому я підробляла дистриб’ютором у одній косметичній компанії, – каже 17-річна Анжела. – Однак, на жаль, із такої роботи нічого путнього не вийшло. У мене майже ніхто нічого не купував, окрім кількох подруг. Заробила, можна сказати, копійки. Тож врешті кинула це заняття.

-На два тижні влаштувався охоронцем у одному з супермаркетів міста. Але коли зрозумів, яка «кухня» в цьому закладі, кинув роботу навіть, не очікуючи, коли мене розрахують, – нарікає 16-річний Павло. – Тепер нічого ніколи в цьому закладі не купую.

Звичайно, непотрібних професій немає і кожна робота для когось є цікавою та приносить задоволення. Проте погано, коли на людину лягає тягар «не своєї» справи, а ще й при цьому платять за працю копійки. Та, з іншого боку, дуже добре, коли підприємлива й винахідлива молодь знаходить шляхи для самореалізації, нехай навіть тимчасово, але самотужки заробляє собі на прожиття. Адже будь-яка робота є кращою за байдикування… хоча й позбавляти юнь дитинства не варто.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

Коментування вимкнено