31 троянда для Михайлини від юного ужгородського Ромео
Світле, чисте і щире почуття об’єднує серця і спонукає до непередбачуваних учинків. Кохання окриляє, підштовхує до самовдосконалення, дарує справжнє відчуття щастя.
Михайлина та Сергій зустрічаються всього чотири місяці. Юні ужгородці полюбляють гуляти набережними та розмірковувати над сенсом людського існування, разом їм цікаво і добре, хоча вони ще навіть не знають, як складеться далі доля і ким вони стануть у майбутньому.
Заради своєї дівчини Сергій не шкодує ні часу, ні грошей і дивує її оригінальними подарунками. Днями він приніс Михайлині букет із 31 троянди. На запитання, скільки заплатив, лише скромно посміхнувся.
«Яка різниця. Головне, аби їй сподобалося, – каже газеті «Наш Ужгород» 15-річний юнак. – Люблю її за те, що вона особлива, спокійна і врівноважена, дуже чутлива і скромна, відповідальна та відкрита».
Михайлина також нахвалює коханого.
«Він дуже ніжній, але водночас мужній. Я почуваюся біля нього дійсно як за кам’яною стіною»,- зізнається вона.
Дівчина ще школярка. Вона на рік молодша за Сергія. Обоє навчаються у п’ятій школі.
Хоч закохані ще дуже юні, вони кажуть, що їхня любов – справжня і вічна, а головне – взаємна.
«Сергій часто мені робить такі розкішні подарунки, – розповідає Михайлина. – І букети дарує також не вперше. Я теж його намагаюся чимось дивувати. Разом ми дуже щасливі».
Справді, вік для кохання не має ніякого значення, любові підвладна людина і в 15, і в 90.
Скажімо, дехто з місцевих добре пам’ятає історію про 87-річного дідуся, який одружився з жінкою на більш ніж 40 років молодшою за себе. Усі знайомі думали, що вона з ним через фінансову вигоду, але після смерті старенького жінка більше ніколи не вийшла заміж. Більше того, вона й сама була матеріально забезпеченою. Досі вдова говорить про чоловіка зі сльозами на очах і розповідає про нього із великим піднесенням, хоча вже більше десяти років його немає. І подібних випадків чимало.
Зокрема, пригадується нещодавнє весілля закарпатського АТОшника з дівчиною-військовослужбовцем, яке показували всі центральні телеканали і яке здивувало всю країну, адже закохані разом стояли під обстрілами, там, де ллється кров і де зовсім не до романтики й не до любощів.
Навіть пропозицію Роман Стойка Дарині робив тоді, коли неподалік лунали вибухи снарядів.
Тож добре, коли молодь цінує найвищі людські почуття.
Дійсно приємно спостерігати за парою, яка насолоджується солодкими митями щастя, разом вдихаючи п’янкий аромат лип та троянд. Загалом набережні в Ужгороді дуже романтичні, молодь там часто прогулюється у затінку дерев. Особливо люблять цю місцину студенти. Скільки ж гарячих сердець поєднала липова алея в обласному центрі Закарпаття!
А на вустах Сергія та Михайлини сяє ніжна посмішка, в очах пари – піднесення та захоплення. Видно, що їм приємно навіть від того, що рідна душею людина знаходиться поруч і десь там, вглибині… виникає відчуття метеликів у животі. Закохані погоджуються сфотографуватися з букетом на згадку і, взявшись за руки, встають із лавиці на набережній і йдуть гуляти узбережжям Ужа до пішохідного мосту, іншого символу єднання душ і сердець.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, Марія УЖАНСЬКА, газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net
