Чому на Закарпатті процвітають дитяча наркоманія та токсикоманія
Сьогодні – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками
Дитяча наркоманія та токсикоманія – проблема дуже актуальна. У центрі Ужгорода серед білого дня можна помітити малих ромів, при чому років 6… із клеєм та целофановими пакетами в руках. Вони розгулюють людними місцями й на них ніхто не звертає увагу. Журналіст zakarpatpost.net неодноразово ставав свідком подібних «прогулянок» як в Ужгороді, так і в Мукачеві та Берегові.
Зокрема, часто можна на такі чудасії наштовхнутися у обласному центрі на Швабській та на проспекті Свободи.
Якщо раніше виявляли наркоманів за шприцами, то зараз вони перейшли на інакші види отримання кайфу і уколи вважаються давно вчорашнім днем.
Існує багато альтернатив, які виявити важко.
Це і порошки, і таблетки, і цигарки.
Щоправда, у кого немає грошей, шукають власні дешеві способи відключитися, скажімо, те ж нюхання певних речовин – бензину, клею, побутової хімії тощо.
Цікаво, що станом на кінець минулого року на обліку обласного наркологічного диспансеру перебувало 270 закарпатців, найбільше з яких проживають в Ужгороді – 190 осіб, на другому та третьому місцях Мукачівський та Рахівський райони. Утім це лише офіційні дані. Насправді справи набагато гірші і наркоманів у рази більше.
Зокрема, де-юре Хуст у аутсайдерах,а де-факто, місто над Тисою вважається наркостолицею області.
Саме там у цьому році наркозалежні 18-річний хлопець та 16-річна дівчина вбили рідну матір. Випадок набув широкого розголосу і наразі обоє перебувають у слідчому ізоляторі в Ужгороді. А розслідування у справі триває. Лише після цього там виявили кілька наркопритонів, але більшість далі працюють і навіть процвітають.
Слід зазначити, що згідно з даними останніх соціологічних опитувань п’ята частка молодих людей знайомі з дією наркотиків. Але за рік кількість неповнолітніх, що вживають наркотики зросла майже на 6% . Серед учнів ПТУ і студентів ВНЗ цей відсоток ще більше (8,9% і 11,5%, відповідно). Поясненням може бути те, що наркотики, як дороге задоволення, більш доступні забезпеченішим і самостійним (порівняно зі школярами) студентам.
Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж дівчата пробують наркотики. При цьому, порівняно з минулим роком, відзначається збільшення числа юнаків, що захоплюються наркотиками на 9,1%, дівчат на 2,1% .
В місті молоді люди вживають наркотики вдвічі частіше, ніж у селах, при цьому в обох типах поселень зафіксовано збільшення числа юні, що пробують на собі вплив психотропних речовин.
Чому ж ситуація в нашому краї така невтішна?
Хтось вважає, що діти часто чують від батьків про матеріальні та інші труднощі, не хочуть самі з ними зіштовхуватись і намагаються затьмарити свідомість…
Утім… це не зовсім так, адже найдавніші відомості про вживання опію сягають V тисячоліття до нашої ери. У Персії зберігся опис отримання і вживання “соку з маку”. У Давньому Єгипті опіумний мак також широко використовували ще 3,5 тис. років тому. За часів Гомера його застосовували у медицині. У своїх творах легендарний поет згадував про напій, що «знімає горе і дає забуття смутків». У Давньому Римі було визнано вживання близько 400 видів рослин з наркотичними властивостями.
Отже, проблема стара як людство.
Але ж здавалося б, у сучасному світі її не мало б бути.
Зі слів лікарів, зазвичай вживати наркотики діти починають у 13-14 років. Саме в такому віці психіка є найбільш вразливою і підліткам хочеться гострих відчуттів.
Тож єдине, що може хоч трохи вплинути на ситуацію – це діалог… між дорослими та юнню… саме розмови з близькими людьми і довіра можуть вберегти дитину від того першого маленького кроку, з якого потім починається велика трагедія.
І ще одне. Незрозуміло чому в нас так хворобливо намагаються вирішувати злободенну проблему наркологічної залежності саме шляхом боротьби з нею… але ж чим більше із чим чимось боремося, тим більше ця хвиля наростає, бо обмеження породжує в дітях лише внутрішній конфлікт та протест і їм ще більше хочеться спробувати заборонене.
Тож чи не краще просто пропагувати здоровий спосіб життя і показувати власний приклад, як жити правильно й повноцінно.
