Закарпатці за добу можуть зробити 150 віників

Дехто на цьому ремеслі може добре заробити

Мешканці села Чомонин на Мукачівщині мають непросте, але дуже прибуткове заняття, пише expres.ua.

“Старовинний промисел набирає розмаху, – каже підприємець Федір Балог. – В’яжемо віники різного розміру: мітли, кисті, строкаті обереги, навіть іграшки. Ще моя прабабця ставила віник в кухні за дверима держалом донизу, щоб притягував статки. Два роки тому й сам працював у майстерні, власноруч в’язав мітли. Нині наймаю робітників, які обробляють поле та виготовляють продукцію, а я відаю її збутом. Покупців не бракує – до березня маю замовлення на 15 тисяч мітел! Натуральний віник міцніший за штучний, не викликає алергії, бо не накопичує на ворсинках пилюки”.

Є у виробників й свої хитрощі, приміром, якщо новенький віники покласти до відра з підсоленим окропом та зачекати, доки охолоне, – сорго стане міцним і пружним. Випарена в окропі мітла не ламається та не залишає на килимах гілок.

Селянин Лайош Балог за день робить по 150 штук віників. Набив руку так, що працює навпомацки: защемляє низ віника у дерев’яних лещатах, прикручує держало, прошиває гілочки сорго синтетичними мотузками.

Залишки не викидає, ними палить піч у майстерні, а попіл йде на добрива. Насіння сорго – на корм худобі.

Чомонин називають селом вінникарів, бо тут майже усі заробляють на сорго. Тут проводять фестиваль віникарів, а місцеві багатії не приховують, що заробили перший свій мільйон саме на віниках. “Робота з віниками важка, копітка і марудна. Та якщо працювати не покладаючи рук можна стати й мільйонером, – запевняє Л.Балог. – Нашій сім’ї вистачає на досить заможне життя”. Найдорожчий віник майстра коштує 30 грн.

 

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)