Як спонукають ужгородців давати хабарі у Словаччині

Репутація України – як країни, де масово беруть хабарі, не секрет. Явище згубне для соціума, побороти його важко. Так як на вищому рівні хабарі не так легко викрити і довести, так і серед простих смертних усе не так просто. Люди говорять про них весь час, проте ніхто не зізнається офіційно, так би мовити на камеру.

Сьогодні мова піде про водіїв, власників автівок на іноземній реєстрації, та про умови, у які наша країна заганяє своїх громадян.

Звісно, хлопці відмовляються називатися та давати коментарі відкрито, проте анонімно масово розповідають про згубні звички словаків стосовно наших водіїв.

Ужгородець, один із багатьох, кому доводиться їздити на пересічки на своєму авто зі словацькими номерами, розповідає: “моя машина зареєстрована в Собранцах. Це маленьке словацьке містечко на кордоні наших країн. Там же я повинен щоразу проходити техогляд автівки і оплачувати страхування. Якщо зі страховкою все зрозуміло, то техогляд має кілька нюансів. Я його не можу пройти, допоки не залишу для працівника, місцевого словака, 20 євро на капоті авто чи на сидінні. У якому б хорошому стані не була автівка, без грошей обстеження не пройти. Дехто викручується тим, що просить за кермо сісти словака, щоб працівники на техогляді не здогадалися, що автівкою керує українець. Вони вже знають правило: якщо за кермом українець, вимагай хабар. Ми до цього звикли і це завжди працює. А якщо словак – все по чесному роблять, без проблем”.

Наш співбесідник так і не погодився назватися, проте каже, що явище це не поодиноке. “Хто не знає про схему, спочатку намагаються пройти техогляд і за кілька спроб не розуміють, що сталося з автівкою. Після чергових автосервісів, повернувшись на станцію, йому таки розкривають таємницю успішного проходження. Так, як було у мене. Після першої спроби мені сказали, що авто видає помилку. Я перевірив у спеціалістів, приїхав ще раз. Вдруге теж сказали, що помилка лишилася, хоча вже комп’ютер помилки не видавав. Я знову звернувся на сервіс. Мені підтвердили, що машина справна. А а коли втретє приїхав, то почув, що маю в салоні залишити 20 євро для працівника. Тоді і зрозумів, як переді мною машини в значно гіршому стані проходили техогляд з першого разу. Мені нічого не лишалося, як залишити гроші”.

Водій каже, що винна у цьому саме наша система, яка не дозволяє нормально і доступно розмитнити автівку. Відтак, “нами усі користуються, як можуть”.

Альона КОЛОДІЙ, газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для  zakarpatpost.net