Коли перенесуть останки загиблих солдатів із центру Мукачева на цвинтар?

Могили у центрі європейського міста – це нонсенс. На жаль, за радянської влади ніхто нікого не питав, де ховати загиблих учасників Другої світової війни.

«Визволителі» диктували закарпатцям власні правила, а за непослух можна було потрапити на заслання, за ґрати, а то й поплатитися життям.

Однак зараз часи змінилися.

Верховна Рада ухвалила чотири закони, які стосуються засудження комуністичного режиму, відкриття архівів радянських спецслужб та визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність. У парламенті їх назвали “декомунізаційним пакетом”.

Після набуття ними чинності, мали знести пам’ятники комуністичним діячам, перейменувати міста та вулиці, відкрити архіви усіх каральних органів СРСР та заборонити радянську символіку.

Однак на Закарпатті цей процес триває вже більше року.

У Мукачеві досі не вирішено питання про перепоховання решок солдатів.

Хоч міська рада певні кроки в цьому питанні й намагалася зробити.

По-перше, на сесії Мукачівської міськради було прийнято рішення  про регіональне опитування населення.

На референдум виносилися ряд формальних питань. Головним із яких було «Чи схвалюєте Ви перенесення з почестями поховань загиблих з центральної частини міста Мукачева на центральне кладовище?».

Інаціатором опитування став екс-мер Золтан Ленєл.

Звісно, тоді це дуже не сподобалося ветеранам, яких серед живих, до слова, залишилися одиниці. Але їх підтримали представники правлячої тоді Партії Регіонів. Розгорівся скандал, ініціатори якого писали в усі органи влади гнівні звернення.

Відтак питання зам’ялося.

Згодом його підняв уже діючий міський голова Андрій Балога. Він навіть виніс його на міський референдум, закликав мукачівців взяти участь у консультативному опитуванні.

Але чомусь містяни виявилися пасивними.

Проголосувало всього майже 15 відсотків містян. Щоправда 76,4% тих, хто усе ж виявив позицію, виступили за перепоховання.

Утім цього виявилося замало.

Тож солдати досі покояться у середмісті.

Навіть із християнської точки зору це неправильно, адже поруч проходять розваги, бавляться діти, веселяться туристи.

Тай чи слугує оздобою міста саме цвинтар??? Хіба це логічно і нормально щодня ходити посеред небіжчиків?

Де наша далекоглядність, де етика і де врешті-решт  здоровий глузд?

Та й хіба закони України виконувати не потрібно?

Тож хочеться вірити, що врешті мукачівці опанують амбіції і останки солдатів знайдуть вічний спокій на цвинтарі, а не посеред людного міста.

Не дарма кажуть, що живим – живе, а мертвим – мертве.

В Ужгороді, до речі, такого немає. Там усі полеглі під час різних військових дій покояться на Пагорбі Слави, який знаходиться на території міського кладовища не в людному місці.