Як повидло і спельта закарпатського фермера потрапили на ринки ЄС

Закарпатський фермер Павло Тізеш працює з органічним сільськогосподарським виробництвом вже 12 років. Закарпатці та численні туристи знають його ферму “Ботар” насамперед завдяки кучерявим свинкам-мангалицям – особливій угорській породі свиней, сірим рогатим коровам, яких у господарстві близько сотні.

На українському та європейському ринку еко-продукції П. Тізеш відомий завдяки великому продовольчому асортименту, в основі якого екологічно чисті ягоди та фрукти лісів та садів Закарпаття, пише radiosvoboda.org.

Свій вихід на європейські ринки фермер почав саме з ягід. Починав продавати повидло в Угорщині, Австрії. Згодом перейшов на український ринок, однак останні 2-3 роки замовлення на продукцію зменшилися. Тому господарство виготовляє повидло тільки під замовлення під торговою маркою “Пан Еко”, і зайнялося експортом сировини.

Останні 4-5 років також експортує в ЄС зернові – спельта, гречка, ячмінь пивний і насіння конопель технічних. Спельту із закарпатського “Ботара” охоче купує Німеччина та Італія, з них роблять макарони твердих сортів.

“Для подальшої переробки зерна потрібен млин, у нас нема такого виробництва. Тому закарпатцям легше готові макарони з Італії привезти назад”, – пояснює П. Тізеш.

Гречку експортують до Франції, на підприємства з виробництва дитячого харчування. Насіння закарпатських конопель йде на виготовлення ліків.

До виходу на ринки ЄСу, за словами П. Тізеша, господарство налаштовувалося два роки – готували документи, налагоджували контакти, виконували необхідні умови європейських замовників.

“Ми маємо всі документи. Це і сертифікат по органіці з Угорщини, необхідні документи з біологічного контролю, а також українські сертифікати, необхідні для виробництва та постачання органічної сировини. Євросертифікат для митниці, ще кілька паперів”, – перераховує фермер.

Двічі на рік у господарство приїжджають експерти з ЄС для контролю. Перевіряють, в яких умовах утримується худоба, як вирощуються зернові. Потім – контрольні аналізи в лабораторіях як українських, так і за кордоном.

“Є певні вимоги, які стосуються виробництва органічної продукції. Наприклад, стільки можна вирощувати свиней на 1 м2, або корів не можна прив’язувати, вони вільно мають ходити. На одну корову має припадати 1 га землі тощо”. – ділиться досвідом експерт.

Віднедавна П. Тізеш розширив площі зернових і на територію Львівської області, там орендує 500 га.

Фермер поступово освоює нові напрямки виробництва екопродукції. Наразі планує запускати виготовлення еко-йогуртів. І постійно розширює асортимент напоїв та повидла: терновий леквар (повидло) чи настоянка з конопель – це ще не найоригінальніші продукти. Шукає нові ринки, веде перемовини з латвійськими закупівельниками та знайомиться з такими ж закоханими у свою справу виробниками в Україні. Зокрема, налагоджує співпрацю з підприємством із виготовлення одягу з конопель, сам із задоволенням носить одяг, взуття та шкарпетки з цієї рослини.

zakarpatpost.net