Чому в Україні незначне підвищення доходів поглинає значне підвищення цін
Минулого тижня з’ясувалося, що в Україні відбувається невпинне зростання доходів людей. Щоправда, пересічні українці ніяк не можуть відчути це на своєму гаманці. Але, як то кажуть, статистика річ вперта. Особливо якщо її правильно інтерпретувати, пише Погляд.
Отже, у Державній службі статистики заявляють, що у червні середня заробітна плата в Україні зросла вчергове на 8% (або на 520 гривень). І це лише порівняно з травнем цього року. Якщо ж брати до уваги показники з початку року, то вони взагалі будуть вражати.
У результаті сьогодні середній розмір зарплати становить 7360 гривень. Це в 2,3 раза вище від рівня мінімальної заробітної плати 3,2 тисячі гривень.
Звісно, постійне та стабільне зростання доходів громадян було б надзвичайно позитивною тенденцією. Особливо в скрутній економічній ситуації. Проте виникають надзвичайно великі сумніві, що цифри, озвучені урядом та держстатом, бодай наближаються до реальних.
Наприклад, прем’єр Гройсман заявив, що з січня по травень середня зарплата зросла на 37%. А з урахуванням червня та липня цей показник перевищив 7 тисяч гривень. Водночас він не забув вкотре пообіцяти, що в середньостроковій перспективі вона взагалі становитиме не менше, ніж 10 тисяч гривень.
Експерти кажуть, що справді середній розмір зарплати може в Україні перевищувати дві мінімалки і становити 7,3 тисячі гривень. Але, насамперед, потрібно зауважити, яким чином, з яких джерел фінансування та у кого вона зростає. Заодно треба аналізувати, чи не призведе це до чергового стрибка інфляції.
– Ми не бачимо таких розмірів зарплат, оскільки не володіємо інформацією, які зарплати отримують керівники найвищих щаблів та навіть середньої ланки. Також фактично не знаємо, які зарплати отримують у металургії та машинобудуванні на сході та центрі України. А наша область справді належить до тих регіонів, де найменша зарплата в державі взагалі, – каже кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. – Але без реального зростання економіки таке підвищення середнього розміру зарплати буде лише додатковим інфляційним фактором. У розвинених країнах та економіках заробітна плата не може зростати швидше, аніж економіка. Або ж має відбутися значний технологічний ривок. Але нічого цього ми в Україні не спостерігаємо, як і різкого зростання продуктивності праці. Усі ці фактори можуть вплинути на цінову ситуацію та курс валют. Спочатку штучно будуть тримати на теперішньому рівні, а потім усе обірветься у півтора раза.
Щоправда, ніхто чомусь не каже про купівельну спроможність людей, бо постійне зростання цін поглинає навіть те незначне збільшення доходів (якщо воно взагалі справді є).
Якщо ж брати до уваги середній показник, то деякі експерти кажуть, що він може, в принципі, наближатися до істини. Оскільки в Україні є чималий прошарок тих, хто офіційно отримує величезні зарплати. Тому в середньому картина виглядає досить непогано. Скажімо, якщо суддя отримує 200-300 тисяч на місяць, то в середньому з урахуванням цілої школи вчителів вони отримують середній показник.
В економічній науці під час оцінки рівня життя в тій чи іншій країні використовують так званий «лук Лоуренца». Що натягнутішим він виглядає, то більша різниця між прошарком багатих і великою кількістю бідних. І навпаки, що менше він натягнутий, то ліпше живеться більшості населення. В Україні ж різниця між тими, хто отримує величезні доходи, і тими, хто животіє на копійчану зарплату (3-4 тис. гривень), – непорівнянна.
Водночас не варто забувати, що таке нібито підвищення зарплати стає «вбивцею» малого та середнього бізнесу. Саме вони опинилися під постійно зростаючим фіскальним тиском. А зростання обов’язкових непомірних відрахувань є поступовим знищенням спрощеної системи оподаткування тощо. І якщо такий тиск буде і надалі посилюватися, то невдовзі вони просто припинять свою роботу (або підуть у тінь), і додаткові сотні тисячі людей залишаться без роботи та міфічної середньої зарплати.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
