Чи знаєте ви, де на Закарпатті є Сухий потук

На початку Перечинського  району, прямо біля вказівника, тече струмок.

Люди колись прозвали його Сухим потоком.

Вздовж нього пролягає дорога на гірськолижну базу УжНУ «Плішка». Щоправда, до неї потрібно підніматися 4 кілометри автомобілем нагору і ще пішки йти вверх 1,5 км. Зараз для вантажних машин там встановлено шлагбаум.

Місцина дуже живописна.

За словами місцевих, струмок отримав таку дивну назву не дарма.

«Влітку потічок дуже часто пересихає. Коли немає дощів, вода в ньому зникає. Тому старожили і охрестили водойму Сухим потоком», – каже бабуся Марія.

Жінка просить не фотографувати її і розповідає, що раніше біля потічка стояла скульптура.

«Там була панічка – така біла жінка з дитиною на руках. Далі її не стало,- наголошує вона. – Хто забрав її – нікому невідомо. Та і вода тепер частіше пересихає, ніж раніше».

Утім на час нашого приїзду Сухий потік був мокрим. Живильна волога в ньому випромінювала приємну прохолоду.

«У 60-ті роки там були лісосіки Перечинського лісокомбінату і велися лісозаготівлі. Спочатку дерева возили конями, а потім, коли з’явилися лісовози, дорогу виклали камінням. І ще місцеві заготовляли там галуззя для квасолі, як кажуть на Закарпатті, тички.

Згодом там з’явилося багато малини, а коли лісосіки почали заростати, у заростях завелися змії і люди вже боялися ходити туди. А ще там колись часто збирали білі гриби, яких було дуже багато», – розповідає пан Володимир, мешканець мікорайону Яслище.

Отож, оглядаємо  потічок. Набравши в долоні води, відчувається енергетика гір… вона ніби пульсує, як серце лісу. Водойма має кам’янисте дно, із двох боків заросла травою та чагарниками.

Неподалік – невелика альтанка, де подорожуючі можуть перепочити.

До нас підходить місцевий парубок.

«Біля води  часто зупиняються туристи, – каже він. – Я теж дуже люблю цю мальовнничу місцину. Навіть урочище тут називається Сухим потоком. У дитинстві вздовж течії я збирав квіти і гриби. А ще маленьким із батьком ми тут до Нового року вирізали собі ялинки».

Через Сухий потік пролягає місток. Вода тече навіть під трасою та під залізницею. Значить, струмок буває повноводним.

Отже, якби урочище впорядкували, воно могло б стати однією з родзинок нашого краю.

Принаймні, водойма з такою цікавою назвою цілковито заслуговує на те, аби бути відомою не лише в Закарпатті, але й далеко за межами області.

zakarpatpost.net