Служба беззаконня України. СБУ тисне на бізнес заради особистої вигоди
Відставивши свої початкові завдання, співробітники Служби безпеки України зосередилися на новому — що є сили тиснути на бізнес, причому заради особистої вигоди
Іван Верстюк
Чим займається Служби безпеки України? На це школярське, на перший погляд, питання існує дві відповіді. Саме відомство називає себе державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує держбезпеку країни. Однак у частини співгромадян склалася інша думка.
Представники кількох десятків компаній, з якими під час підготовки статті поговорило НВ, заявили про те, що постраждали від дій держоргану. За їх словами, останній, вибудовуючи особливі відносини з бізнесом, використовує повний спектр своїх професійних інструментів, в тому числі обшуки, кримінальні виробництва і санкції. В результаті бізнесмени зазнають мільйонних збитків, а сама СБУ з її великими повноваженнями перетворюється на банального рекетира та інструмент збагачення деяких її високопоставлених співробітників, стверджують керівники постраждалих компаній.
“Проблема дуже суттєва, — підтверджує тенденцію Альгірдас Шемета, глава Офісу бізнес-омбудсмена.— СБУ повинна займатися держбезпекою, а не утиском бізнесу”. Шемета демонструє цифри: за рік його офіс отримує від приватних компаній десятки скарг на СБУ, і останнім часом їх число зростає.
Найчастіше спецслужби тиснуть на бізнес з тим, щоб заробити, — наприклад, вимагати хабар, уточнюють експерти. Серед тих, на кого тиснуть, — компанія ТРТ Ойл Рітейл, продавець талонів і смарт-карт для покупки бензину на заправних станціях. СБУ запідозрила ТРТ Ойл Рітейл в фінансуванні так званої ДНР. Компанія нібито є центром конвертації і переводить до 2 млн грн в день, частина з яких йде на підтримку терористів.
11 травня в офісі компанії пройшли обшуки, в результаті яких співробітники СБУ вилучили талонів на 760 тис. грн. “А дуже скоро мені написали з заправної мережі WOG, що мої талони отоварилися”, — розповідає Інна Коваль, директор ТРТ Ойл Рітейл. Вона запросила відеозапис, щоб побачити, хто скористався вилученими під час обшуку талонами, і впізнала співробітника СБУ, який проводив обшук.
“Тут біля мене почали крутитися якісь особи, які говорили, що я їм повинна заплатити, — каже Коваль. Через знайомих запропонували дати $5 тис., щоб вирішити проблему”.
НВ звернулося в СБУ за роз’ясненням цієї історії, але там коментувати випадок із ТРП Ойл Рітейл не стали.
Вітчизняні спецслужби залишаються єдиним силовим відомством в країні, якого взагалі не торкнулися реформи і яке гостро їх потребує — про це знають не тільки в Україні, але і в Європі. Про необхідність системних змін заявляв не лише президент Петро Порошенко, але і глава представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, за словами якого “ця реформа вкрай важлива, і її необхідно провести якомога швидше”. Проте це питання постійно відкладається.
С пекотного ранку 4 серпня в будівлі Вищого адміністративного суду на вулиці Московській в центрі Києва проходило слухання позову компанії Лакмар, яка займається хімічним виробництвом, проти президента України. Президент Порошенко у відповідь на подання СБУ в жовтні 2016 року вніс Лакмар до списку санкцій у зв’язку з диверсійною діяльністю проти України на користь Росії. Звинувачення в тероризмі або підтримці диверсійної діяльності звичайні в таких випадках — саме вони дозволяють виправдовувати дії СБУ проти комерційних компаній.
У Лакмарі вважають звинувачення несправедливими. Компанія використовує потужності запорізького державного заводу Кремнійполімер, де виробляє етилсилікати з китайської і європейської сировини, а також продає готові лаки і фарби таким українським промисловим гігантам, як Зоря Машпроект, Мотор Січ і Антонов. Всі власники Лакмару — українці.
“Бізнес з осені стоїть, -—скаржиться Марина Ситник, директор компанії.— При цьому від нас вимагають сплатити всі податки з часу дії санкцій”.
Суд слухає справу Лакмару з березня, однак так і не почав розгляд по суті. Юрист СБУ, яка виступає на процесі третьою стороною, заявляє, що причини накладення санкцій є державною таємницею, тому не може надати аргументи в суді. А без розуміння причин внесення Лакмару до списку санкцій суд не може прийняти будь-яке рішення, пише Новое время.
Втім, в деяких випадках СБУ діє більш масштабно, паралізуючи не просто діяльність окремих компаній, а цілі напрямки. Зокрема — ринок зрідженого газу, більш дешевої альтернативи автомобільному паливу, ніж бензин. У листопаді 2016-го енергетична митниця зупинила ешелони цистерн зі зрідженим газом з Росії та Білорусі на вимогу СБУ перевірити весь ресурс на наявність “отруйних і сильнодіючих засобів”, а також на справність колісних пар цистерн. У березні нинішнього року Міністерство економіки на вимогу СБУ заборонило імпортувати зріджений газ відразу 16 великим українським компаніям і 8 фірмам-нерезидентам. Якістю палива СБУ не обмежилася, звинувативши компанію в несплаті податків, виведенні грошей в офшори і фінансуванні тероризму.
В результаті цистерни все ж таки пропустили — після публічного тиску і прямого апелювання учасників ринку до прем’єра Володимира Гройсмана, який доручив віце-прем’єру Степану Кубіву зняти санкції. А заборона на закупівлю російського зрідженого газу залишилась. Але не для всіх. СБУ залишила пару винятків із правила: зріджений газ у Роснафти можуть купувати компанії Глуско і Креатив Трейдинг, які належать ізраїльському бізнесменові Нісану Мойсеєву. Цікаво, що подібні преференції діють і з російської сторони.
Сам Моїсеєв пов’язаний з одіозним українським політиком Віктором Медведчуком, який доводиться кумом російському президенту Володимиру Путіну, в один голос говорять учасники ринку. “Ці компанії (Глуско і Креатив) однозначно медведчуківські”, — стверджує Віктор Журавльов, фінансовий директор і акціонер компанії УкрГазПетролеум.
“Завдання було зачистити ринок під Медведчука”, — говорить і Сергій Михалик з полтавської трейдингової компанії СВГ-Плюс.
Тим часом частка компаній Глуско і Креатив на українському ринку зрідженого газу зросла з 1% в 2016-му до 38% сьогодні. Та й ціни на зріджений газ ростуть через монопольне становище цих компаній, констатує Михалик. “На ринку склався дефіцит ресурсу”, — додає він.
Причому ще влітку 2016-го Моїсеєв завіз в Україну 400 тис. т зрідженого газу, і коли українські трейдери звернулися до нього з проханням продати частину ресурсу, відмовив їм. “Хлопці, я в цьому питанні рішення не приймаю”, — переказує його слова Журавльов.
Моїсеєва і Медведчука дійсно пов’язують теплі стосунки: журналістам програми Схеми вдалося зняти, як вони, прилетівши до Києва на одному літаку, по-дружньому тепло прощаються.
Як трейдери зрідженого газу, так і представники деяких інших компаній, які постраждали від дій СБУ, кажуть, що всі ключові рішення з приводу утисків бізнесу приймає Павло Демчина, начальник антикорупційного відділу СБУ. Він, за даними Центру протидії корупції, є креатурою нардепа з БПП Олександра Грановського, який вибудував систему президентського контролю над правоохоронною вертикаллю.
Біля мене почали крутитися якісь люди, які говорили, що я їм повинна заплатити. Через знайомих запропонували дати $ 5 тис., щоб вирішити проблему
Інна Коваль,
директор ТРТ Ойл Рітейл“По всім діям, які робить Демчина, ми робимо висновок, що він діє за командою Грановського і ще одного нардепа — Ігоря Кононенка, близького до президента”, — говорить Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.
Високопоставлені джерела в Національному антикорупційному бюро на умовах анонімності повідомили НВ, що збір доказів проти Демчини нібито знаходиться на фінальній стадії і відомство збирається незабаром відкрити проти нього справу про незаконне збагачення внаслідок його тиску на бізнес. ЗМІ також мають у своєму розпорядженні дані, що свідчать про його немалі статки: журналісти розслідувального проекту Слідство. Інфо розшукали під Києвом великий особняк Демчини — великий двоповерховий будинок в Петропавлівській Борщагівці в Києві, який, за даними журналістів, може коштувати близько 10 млн грн. Хоча сам він заявив, що будинок не його, а цивільної дружини, а він лише іноді в ньому ночує.
Про солідні і в той же час непрозорі доходи співробітників СБУ свідчить також їх автопарк. Журналістам програми Схеми вдалося зафіксувати, якими автомобілями користуються працівники управління захисту економіки СБУ. На стоянці біля управління кожного дня можна зустріти правоохоронців, які їздять на таких автомобілях, як Volkswagen Touareg вартістю $60 тис., Toyota Land Cruiser за $70 тис.та BMW 5-ї серії за $50 тис. При цьому декларації співробітників СБУ засекречені.
Однак журналістам вдалося встановити, що на дорогому Volkswagen Touareg їздить Дмитро Беззубенко, один із заступників начальника управління. Ще один співробітник користується Toyota Land Cruiser, яка зареєстрована на його матір, чий річний дохід в 18 разів менше вартості цього автомобіля.
У відповідь на сюжет Схем СБУ провела перевірку цих співробітників і прийшла до висновку, що фактів, які свідчили б про їх незаконне збагачення, немає. Наталя Седлецька, керівник проекту Схеми, додає, що СБУ постійно погрожує журналістам програми кримінальною відповідальністю, якщо їх сюжети будуть виходити в ефірі. При цьому невідомі зламують акаунти журналістів в соціальних мережах і стежать за їх телефонними розмовами. “Думаю, це робиться з однією метою — залякати, дати зрозуміти, що ми під наглядом”, — говорить Седлецька.
В коло інтересів СБУ входить не тільки зріджений газ, а й коньяк. Чого тільки варта історія з імпортом коньячних спиртів, від якої постраждали найбільші українські виробники коньяку — Таврія, Одеський коньячний завод і Південна винокурня. Так, в листопаді 2016-го Демчина відкрив справу за фактом імпорту українськими виробниками коньяку закордонної сировини, яке нібито містить отруйні речовини. Перед цим всі імпортери коньячних спиртів отримали позитивний висновок від спеціалізованої лабораторії Державної фіскальної служби.
Під підозри потрапили навіть елітні коньячні спирти, імпортовані з Франції, розповідає представниця однієї з компаній, яка попросила про анонімність. “Все відбувається не просто так, – вважає вона. — З боку СБУ є зацікавленість вирішити питання корупційним шляхом”.
“Ми не розуміємо підстав для таких дій — блокування імпорту — і вважаємо, що вони відбуваються на замовлення певних осіб, мета яких — отримати грошову винагороду за припинення тиску на підприємства”, — впевнений Петро Громов, член наглядової ради Будинку марочних коньяків Таврія. Причому зупинені минулого року цистерни з коньячним спиртами донині стоять на кордоні.
Точно так само в квітні минулого року Київська регіональна митниця заблокувала поставки добавок для ковбас і сосисок. Їх імпортувала компанія Матімекс Україна, яка вийшла на український ринок 19 років тому і закуповує сировину у своїй материнській компанії Матімекс в Австрії.
Проте співробітники СБУ знайшли в добавках до ковбас Матімекс заборонені наркотичні речовини. На думку експертів, ці речовини дійсно там присутні, але криміналу в цьому немає — вони входять в мікроскопічних дозах до складу горіхів і чорносливу, наявних в добавках.
СБУ в липні минулого року провела обшуки вдома у Івана Грода, гендиректора Матімекс Україна. Тоді, щоб підтримати його, на обшук приїхала посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер і зажадала впустити її в приміщення. Силовики послу відмовили, і вона кілька годин простояла на спеці, чекаючи, поки їй дозволять увійти. За інформацією НВ, представники СБУ вимагали за відновлення права імпортувати сировину для ковбас винагороду — $100 тис. одноразово і $3 тис. з кожної машини з товаром.
У жовтні 2016- го справу Матімекса про “наркотичні речовини” в ковбасі СБУ довелося закрити. Цьому передувала ціла низка обставин. У серпні 2016-го прем’єр-міністр Володимир Гройсман зібрав послів України в іноземних державах, щоб обговорити питання залучення в українську економіку іноземних інвестицій. Тоді-то Олександр Щерба, посол України в Австрії, розповів йому історію з Матімексом. Також бізнес-омбудсмен Шемета, від якого НВ і дізналось цю історію, особисто зустрічався з генеральним прокурором Юрієм Луценком і просив вплинути на ситуацію.
У вітчизняних виробників програмного забезпечення з СБУ своя історія. З подачі спецслужб до списку санкцій президента потрапили компанії Скайлайн Софт і ABBYY Ukraine — за своє нібито російське коріння.
При цьому в Скайлайн Софт, яка є оператором поширення бухгалтерської програми 1С, російських акціонерів немає. Власник компанії — інвестиційна група Баринг, якою володіє кіпрська юридична особа. Це є звичайним способом структурування власності, яким користуються багато українських компаній.
“СБУ все це бачила і взагалі не розібралася в нашій структурі власності”, — говорить глава компанії Вадим Мазур. При цьому навіть якщо СБУ і намагалася домогтися припинення використання продукту 1С, який дійсно був розроблений в Росії, то їй це не вдалося. Крім Скайлайн Софт, програму в Україні продають ще близько 500 компаній, але вони під санкції не потрапили.
У свою чергу ABBYY випускає програмне забезпечення для розпізнавання тексту. З її допомогою можна, наприклад, сфотографувати візитку, а програма на смартфоні внесе запис з неї в список контактів.
Власник ABBYY Plc — кіпрська компанія, за якою стоять японська юрособа PFU і шведський інвестиційний фонд Mint Capital. Ще 40% акцій належать родині Давида Яна. Він — дійсно громадянин Росії, проте є резидентом США і знаходиться в процесі отримання американського громадянства. Керують компанією менеджери зі Швеції і Нідерландів.
Думаю, це робиться з однією ціллю — залякати, дати зрозуміти, що ми під наглядом
Наталія Седлецька,
керівник проекту Схеми“Риторика спікерів на тему санкцій проста: ми, мовляв, пропагуємо антиукраїнські ідеї, фінансуємо тероризм і здійснюємо кібератаки, — скаржиться Віталій Тищенко, керівник української “дочки” ABBYY.— Однак я не розумію, що ми пропагуємо своїми продуктами розпізнавання тексту? Росії ми нічого не платимо, а майже всі наші дані зберігаються на серверах в США і відповідають світовим регуляторним нормам”.
В результаті ABBYY повністю припинила операції на українському ринку. Причому раніше її українська філія ще і обслуговувала країни Східної Європи, заводячи в країну мільйони євро валютної виручки, проте і цей напрям роботи припинено.
За всіма випадками тиску СБУ на бізнес, описаними в статті, НВ намагалось отримати роз’яснення відомства, але безуспішно.
Тим часом той факт, що СБУ явно виходить за рамки своїх повноважень, визнають навіть міжнародні експерти і намагаються в цьому питанні протягнути Україні руку допомоги. Фердинанд Кеніг, спікер консультативної місії Європейського союзу, стверджує, що вже існує план реформ в СБУ.
“Разом з НАТО ми розробили концепцію, щоб перетворити СБУ виключно на службу збору даних, що мають відношення до безпеки країни, і обмежити її повноваження в проведенні досудових розслідувань”, — говорить Кеніг. СБУ точно не повинна займатися переслідуванням бізнесу, підкреслює він.
