Незважаючи на обурення громадськості, чиновники все одно готуються завтра атакувати вуха школярів
Хоч не радянський час, у Інтернеті не вщухають пристрасті довкола свята Першого дзвоника, чиновники все одного хочуть іти завтра на шкільні лінійки.
Діти та батьки найчастіше їм не раді, а вчителі слухають чисто із-за ввічливості.
Ось що пише з цього приводу Радіо Свобода.
Квіти вчительці, нова шкільна форма, урочистий дзвоник, монотонні промови директора й запрошених чиновників. Вже у п’ятницю, 1 вересня, діти відзначатимуть День знань. Про те, що слід змінювати звичний формат «лінійок» заговорили у соцмережах ініціативні батьки. Вони закликають посадовців не перетворювати дитяче свято у привід для піару, й не приходити до шкіл на 1 вересня. Однак, чи готові політики відмовитись від багаторічної традиції?
Відвідування чиновниками шкіл на 1 вересня підживлює радянську традицію «лінійок». Подекуди, очікуючи на приїзд політика, дітям доводиться годинами стояти під палючим сонцем, а потім – вислуховувати їхні бюрократичні промови. Тож співголова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова закликала посадовців не приїжджати до шкіл на День знань.
На її заклик у Фейсбуці відреагувало багато однодумців: пост сподобався чотирьом тисячам користувачів. Серед них і виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Натомість лідер Радикальної партії Олег Ляшко написав, що «на 1 вересня в школу піде, як і раніше», тому що його донька ще школярка.
А от голова Волинської ОДА Володимир Гунчик відповів на допис, що його підлеглі братимуть участь у шкільних святах. І порадив тим, кому не подобається рішення чиновників, оскаржувати його в суді.
Це доводить, що політики та посадовці сприймають урочистий приїзд до школи на День знань як спосіб попіаритись і не зважають на те, що це, окрім незручностей для дітей, ще і коштує грошей батькам, адже школу у таких випадках прикрашають «щедріше», каже Парфьонова.
Ініціатива зупинити цю традицію йде від батьків, тому що вчителі просто бояться сказати «ні» почесним гостям, вважає вона.
Вчителі – підлеглі, і якщо директору із районного управління освітою подзвонять і скажуть, що ми до вас прийдемо – він не зможе відмовити
«Вчителі – підлеглі, і якщо директору із районного управління освітою подзвонять і скажуть, що ми до вас прийдемо – він не зможе відмовити. Одиниці можуть так відверто сказати, що у нас свято для дітей», – прокоментувала ситуацію Парфьонова Радіо Свобода.
Та чи готові політики ігнорувати «лінійки» на 1 вересня?
Президент Петро Порошенко з дружиною Мариною підтримують ініціативу батьків, що політики не повинні приходити на «лінійки» до шкіл. Проте на День знань глава держави відкриватиме школу в Харкові, а перша леді поїде до однієї зі шкіл Дніпра, що входить у її проект щодо інклюзивної освіти. Про це повідомив завідуючий відділу зв’язків зі ЗМІ Департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Володимир Горковенко.
За його словами, це зовсім інше, аніж приходити на «лінійки».
«Марина їде тому, що вона опікується тими школами, які беруть участь у проекті щодо інклюзивної освіти. Це не пов’язано з тим, що вона би приходила до школи і казала би: гарно вчіться. А Петро Порошенко відкриває школу. Суперпродвинуту школу зробили, ультрасучасну. Фактично, це перший день її роботи», – сказав Горковенко.
Прес-секретар Володимира Гройсмана Олександр Мельничук повідомив, що прем’єр-міністр планує відвідати одну чи кілька шкіл на 1 вересня, проте на момент розмови графік лише формувався і речник не коментував деталей.
Натомість Марина Сорока – прес-секретар Юлії Тимошенко – сказала, що у неї немає інформації про плани лідерки «Батьківщини» їхати в якусь школу на 1 вересня, проте «зазвичай вона такого не робить».
Планує бути на святі 1 вересня у якійсь зі шкіл і мер Києва Віталій Кличко. «Планується ще. Він із Гройсманом поїде», – зазначили у прес-службі КМДА.
Чи є якісь правила та закони, які визначають, як має відбуватись свято першого дзвоника? Все залежить від бачення директора освітнього закладу, а от Міністерство освіти та науки відзначання 1 вересня не регулює. Про це сказав Радіо Свобода очільник департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрій Кононенко.
Водночас, враховуючи суспільний резонанс, Міністерство освіти не рекомендує керівництву шкіл «затягувати» свято.
Неприпустимо, коли діти втрачають свідомість, коли це проводиться 45 хвилин та більше
«Неприпустимо, коли діти втрачають свідомість, коли це проводиться 45 хвилин та більше. Коли особливо спекотна погода, яка є в деяких регіонах. Тобто все повинно робитися з розумом, але порядок проведення визначає сама школа», – сказав Кононенко.
За словами директора департаменту, він планує на 1 вересня приїхати до Дитячої інженерної академії. Проте, «це не означає, що виголошуватиме промову на 20-30 хвилин», каже він.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич також не омине освітніх закладів на 1 вересня, каже він.
«Зараз розглядаються різні варіанти участі міністра разом із президентом або прем’єром. У таких заходах якимось чином, звичайно що керівники міністерства також братимуть участь», – додав він.
1 вересня у приватній школі: шоу-номери і фуршет
Є заклади, які і без підказок «згори» намагаються змінювати традиційні святкування 1 вересня. Скажімо, у приватному ліцеї, де вчиться дочка-третьокласниця пані Ліки, на День знань діти готують шоу-номери для святкової програми. Головне правило: щоби було весело, розповідає жінка.
«У нас зазвичай немає «лінійки», як її називають. Але офіційні моменти є – це перший дзвоник. І зазвичай свято закінчується фуршетом», – розповідає Ліка.
Директор закладу, батьки і учні можуть, якщо є бажання, підійти до відкритого мікрофона і привітати решту з початком навчального року. Проте офіціозу у приватній школі уникають – діти повинні максимально комфортно перелаштуватись із літнього відпочинку на осіннє навчання, каже Ліка.
Та навіть в рамках звичайної державної школи можна маленькими кроками батьків змінювати традиції 1 вересня. Скажімо, письменник Юрій Винничук пропонує замість змагання в тому, хто принесе пишнішого букета, дарувати вчителям книжки.
А ми нагадуємо, що більш детально про думки закарпатців із цього приводу читайте у свіжому номері газети «Наш Ужгород»
