Протести і подих виборів: чого чекати в політиці восени?
У новому політичному сезоні вже відчуватиметься подих виборів, опозиція спробує організувати протести, а Володимир Гройсман – утриматись в кріслі та провести кілька ключових реформ.
Скоріше за все, напівмертва коаліція БПП та “Народного фронту”, і далі працюватиме.
Загалом великих потрясінь політичні експерти на цю осінь не пророкують. Несподіванок можна очікувати хіба від Міхеіла Саакашвілі та Юлії Тимошенко, пише ВВС.Україна.
Подих виборів?
Попри те, що чергові вибори президента України мають відбутись аж навесні 2019 року, вже зараз деякі експерти вважають, що кампанія Петра Порошенка фактично стартувала.
На думку політолога Вадима Карасьова, про це свідчать останні поїздки президента регіонами.
“Ми бачимо всі ознаки старту виборчої кампанії президента. Порошенко фактично почав кампанію з Кропивницького”, – вважає пан Карасьов.
Вже на початку вересня президент звернеться до народу у парламенті, і в цьому виступі експерти очікують почути головні тези його майбутньої кампанії.
Натомість Володимир Фесенко вважає, що про вибори говорити ще зарано.
“Реальна президентська кампанія почнеться через рік. Зараз будуть підготовка та деякі тактичні дії під майбутні перегони”, – наполягає експерт. Хоча не виключає, що дехто може зробити фальстарт.
У турне регіонами наприкінці літа вирушила і Юлія Тимошенко, почавши з Рівненщини.
Політичний оглядач Тарас Чорновіл вказує, що багато ознак початку президентської гонки будуть помітні вже з осені, проте тільки навесні 2018-го “з’являться чіткі контури виборчої кампанії”.
Нові альянси?
Наразі усі співрозмовники погоджуються, що поки що говорити про дострокові вибори зарано.
Найпопулярніший прогноз: президентські перегони відбудуться планово навесні 2019 року, а після них, залежно від результату, слід чекати партійного переформатування перед виборами Ради.
Саме тоді, як каже Володимир Фесенко, і можуть створити спільний партійний проект секретар РНБО Олександр Турчинов та генпрокурор Юрій Луценко, про що останнім часом ходять чутки.
“Проект Луценка-Турчинова може існувати, але не раніше 2019 року, зараз це робити – дурня. Після президентських виборів всі будуть визначатись у залежності від результату”, – вважає пан Фесенко.
Останніми тижнями у ЗМІ також обговорюють майбутню потенційну співпрацю Юлії Тимошенко з керівником МВС Арсеном Аваковим.
“Такий варіант міг би мати право на існування, якщо буде розуміння щодо перемоги Тимошенко. Але це може бути суттєво ближче до виборів та цілком таємно”, – вважає Володимир Фесенко.
Вадим Карасьов також не виключає часткове переформатування нинішніх владних команд, щоб іти на парламентські вибори різними колонами і створити коаліцію.
“Але поки все це ще тільки чернетки, а не серйозні речі”, – вважає пан Карасьов.
Осінні протести?
Низка опозиційних партій ще влітку почала анонсувати на осінь масові антивладні акції протесту, у тому числі з вимогою позачергових виборів Верховної Ради.
Ще до позбавлення громадянства Міхеіл Саакашвілі оголосив про створення “Штабу спільних дій” для підготовки осінніх протестів. До нього мали долучитись ще кілька маловпливових партій, зокрема, “Справедливість” Валентина Наливайченка.
У партії Саакашвілі близько 1,5% рейтингу, а в інших соратників ще менше.
Після позбавлення громадянства пана Саакашвілі його риторика стала ще радикальнішою.
10 вересня він спробує повернутися в Україну через польський кордон, хоча через відсутність чинного паспорта прикордонники вже пообіцяли його не пропустити.
Експерт сумнівається у здатності Саакашвілі радикально вплинути на осінній політичний порядок денний, а впливові опозиційні партії навряд чи йому підіграють.
“Скоріше за все, заплановані протести восени швидко минуть. До того ж кабмін готує низку соціальних підвищень, це може збити протестний потенціал”, – вважає Вадим Карасьов.
Хоча Володимир Фесенко допускає, що певні безлади та протести на кордоні 10 вересня можуть бути.
“Але десятки тисяч не вийдуть на заклик Саакашвілі”, – каже пан Фесенко.
Він вказує на низький рейтинг партії та пригадує минулу осінь, коли люди так і не вийшли на вулиці через підвищення тарифів.
У самій партії Саакашвілі обіцяють швидко розбудовувати організацію та хочуть добитись дочасних парламентських виборів.
А ось Тарас Чорновіл вважає, що осінніми протестами легковажити не варто.
На його думку, може додатися ще й російський чинник. Перед виборами президента Росії у Москві спробують розхитати ситуацію в Києві всіма засобами, каже пан Чорновіл.
Крім того, на його думку, до весни рейтинг партії Юлії Тимошенко, який зараз найвищий серед усіх, може почати падати. А тому у неї восени буде останній шанс через вулицю добиватись дочасних виборів Ради, щоб матеріалізувати рейтинг у велику фракцію.
“Сьогодні треба відкласти амбіції та знайти порозуміння справжнім опозиційним силам”, – заявила Юлія Тимошенко на мітингу на Рівненщині 27 серпня. Вона апелювала до партії Саакашвілі, “Свободи” та “Самопомочі”.
Але у реальне об’єднання зусиль цих партій, у яких часто спільний електорат, експерти не вірять.
Минулої осені партія Тимошенко погрожувала збирати тарифний майдан, проте тоді масові протести не відбулися.
Коаліція і Гройсман
Опитані ВВС Україна експерти схиляються до думки, що цієї осені Володимир Гройсман втримається у кріслі прем’єра.
Хоча Рада не схвалила річну програму роботи уряду й не надала йому імунітету, проте голосів на відставку також немає.
У парламенті більшість формально нібито й існує, проте фактично до складу двох фракцій коаліції входять менше половини депутатів.
Закон про регламент не дає чіткої відповіді, що робити у такому випадку, тому в такому підвішеному стані вона працює вже давно.
Президент єдиний має повноваження оголошувати дочасні вибори, але чітко дав зрозуміти – він їх не хоче. Там просто під кожне голосування ситуативно підшукують голоси.
“Якщо ключові гравці у владі діятимуть раціонально і не буде конфліктів між ними, то зміни прем’єра не буде. Якщо емоції візьмуть гору – ризики є”, – допускає пан Фесенко.
Однак поки що президент, прем’єр та “Народний фронт” зацікавлені у збереженні нинішньої ситуації.
Реформи на осінь
Тарас Чорновіл каже, що восени для влади критично важливо схвалити кілька ключових реформ, щоб укріпити свої позиції та збити соціальне напруження.
Перш за все, це стосується так званої пенсійної реформи, яка дещо підвищить виплати.
Володимир Гройсман на останньому засіданні уряду заявив, що дві найнагальніші осінні реформи – це пенсійна та медична.
Спікер парламенту Андрій Парубій оголосив про план ухвалити у вересні одразу чотири реформи – пенсійну, медичну, освітню та судову.
Зміни до низки законів є нагальними для перезапуску оновленого Верховного суду, суддів якого вже відібрали на конкурсі.
Проте, як зауважує пан Чорновіл, у парламенті може не вистачити голосів, а тому вся судова реформа загальмується.
Земельну реформу і запуск продажу землі вже ніхто у владі серед пріоритетів не називає.
“Вона потрібна, але в Раді її навряд чи схвалюватимуть зараз. І так дуже гаряча осінь буде, щоб ще землю розігрувати”, – додає Тарас Чорновіл.
Запуску політичної реформи для послаблення повноважень президента, на думку експертів, цього року точно не буде.
У різних ЗМІ час від часу з’являються подробиці проектів конституційної реформи, яку пропонують президенту Порошенку. Мовляв, якщо не виграти президентські вибори, то хоч зменшити повноваження майбутнього керівника держави.
“Порошенко може на таке погодитись тільки у разі різкого падіння рейтингу. Запускати це могли б точно не раніше весни 2018 року, але сумніваюсь, що це взагалі буде”, – запевняє Володимир Фесенко.
Від Ради експерт також очікує кількох кадрових рішень, зокрема, призначення нових голів Нацбанку та Фонду державного майна. Можливо, замінять також кількох міністрів. Хоча й додає, що ці голосування можуть і провалитись.
Суттєвого прогресу у вирішенні конфлікту на Донбасі експерти на цю осінь не прогнозують.
