Банош – страва закарпатців. Готують тільки чоловіки!

Розповідають таку легенду: “Неподалік від Рахова жив собі ґазда, тримав отару овець, з чого й жив.

Повсякдень харчувався овечим молоком, сиром, вурдою, бринзою, всім тим, що Бог давав на городі та в саду. Одного разу ґазда пішов на торговицю продавати овечу бринзу та вурду, там гуцули-ґазди з Рахівщини завжди закупляли борошно, оскільки в краї не росла пшениця.

І тут один торговець, якого звали Банош, запропонував йому муку жовтого кольору, ґазда хоч і вагався, та все-таки придбав півкіло тої муки. Повернувшись додому, надумав на вихідні в дворі приготувати їжу на вогнищі. Наклав ватру, поклав казан і почав гадати, як приготувати щось з тієї жовтої муки, надумав, що можна спробувати на сметані, щоб було смачніше, з думкою, що сметана жовте борошно забарвить у білу кашу. Взяв сметану та насипав до казана, почекав, поки не почалося кипіння, після чого почав добавляти кукурудзяної муки, помали помішуючи на малому вогні. Після якоїсь там години зняв ту страву з вогню та поніс до хати. Наклав по мисках і почали пробувати: ґаздувська жона (файна гуцулка) поїла ту страву і запитує чоловіка: “З чого приготовелена ся страва?” Той відповів: “З жовтої муки, яку я придбав у Баноша на торговиці”. Жона похвалила чоловіка та подякувала за дуже смачну страву”.

Кажуть, що від тодішніх часів банош готують тільки чоловіки і тільки на Рахівщині!

Найцікавіші рецепти у газеті «Домашня кулінарія»

Бануш (банош) готують у чавунному казанку на відкритому вогні. У казанок заливають сметану чи вершки і доводять до кипіння, солять, потім дрібною цівочкою сиплють кукурудзяне борошно, постійно помішуючи дерев’яною ложкою, доводять до готовності, поки на поверхню не проступлять крапельки жиру. Готова страва має бути середньої щільності, жовтого кольору і ледь кислувата на смак. Подають зі шкварками, бринзою, грибами. Справжній гуцульський банош можна скуштувати на Рахівщині на щорічному фестивалі “Гуцульська бринза”.

Банош: рецепт крок за кроком

Кажуть, що вершки або сметана для бануша повинні бути обов’язково триденні, зберігати їх потрібно в комірці, щоб не прокисли. У холодильник ставити не можна, тому що зіпсуються.
Помішувати потрібно тільки в один бік і лише дерев’яним. Від залізної ложки не буде потрібного смаку.

На 2 хороші порції баношу нам знадобиться:

1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дрібно меленої (можна взяти борошно, тоді вершків чи сметани знадобиться менше, оскільки швидше звариться)
500 г вершків або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов’язково беріть вершки
Сіль
Копчене сало або бекон
Бринза чи вурда

Як готувати:

1. Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння.

2. Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.

3. Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок, пише  vgorode.ua.

4. Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблищить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.

5. Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи.Їсти банош гарячим. Дуже добре до нього пасують також малосольні огірочки.

 

Коментування вимкнено