Діти на Хустщині змушені у холодну пору року ходити в туалет на вулиці, ще і без дверей

Район продовжує трусити від шкільних скандалів. Через відсутність  приміщень діти навчаються у другу зміну та повертаються додому у темряві

У Липчі, що на Хустщині, виник освітній скандал. Взагалі шкільні війни в Хустському районі протягом останніх років стали нормою. До них звикли не тільки вчителі, але навіть учні та їхні батьки. Йдеться про звільнення-призначення директорів, виплату заробітних плат технічному персоналу та інші «дрібниці». Але цього разу мова піде не про це…

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook

Липчанська загальноосвітня школа переповнена, не вміщає усіх учнів. Тож малеча змушена навчатися після обіду. При цьому батьки школярів, які навчаються у другу зміну, негативно ставляться до нового розпорядку дня, оскільки він, за їхніми словами, доставляє масу незручностей. «Проблема з браком класних приміщень у Липчанській ЗОШ І-ІІІ ст. – не нова. Однак цього року це питання набуло неабиякої гостроти. Справа в тому, що один з третіх класів (а їх є три) за наказом адміністрації школи, без попереднього відома та погодження з батьками, без їхньої згоди переведено в односторонньому порядку в другу зміну. Це неабияк обурило нас, – каже мама однієї зі школярок. – Тому ми ще у серпні написали колективну заяву у відділ освіти Хустської РДА. Тим більше що дітки цього класу доїжджають з присілків. Обурило нас і те, що директор школи на всі пропозиції має чітку відповідь: «Якщо комусь щось не подобається, переводьте своє чадо в іншу школу». Таке враження, що це не державна установа, а приватний заклад».

Називати свої імена батьки не хочуть, кажуть, що це може негативно вплинути на долю їхніх дітей, бояться помсти у вигляді низьких балів та цькування. Та все ж вони готові відстоювати права своїх синів та дочок і боротися за те, аби малеча відвідувала освітню установу зранку.

«У Міносвіти чітко визначено стандарти, за якими навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну. Відтак ми написали колективне звернення до начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Павла Русина. Чиновник дійсно зустрівся із нами. Вислухавши всі пропозиції, пообіцяв владнати ситуацію, але це було лише «мильною бульбашкою». Тож все залишилося так, як і вирішила адміністрація школи, – зізнається один з батьків. – Проблему з другою зміною потрібно вирішувати, адже через брак класних приміщень вона актуальна. Чомусь влада звернення від людей нашого села постійно ігнорує. А нашим дітям доводиться повертатися додому пізно ввечері розбитими дорогами. А що вже говорити про зимовий період!»

Звісно, батьків зрозуміти можна. Вони побоюються, що восьми-дев’ятирічні малюки повертатимуться з навчання у темряві, через ліс. Звісно, це небезпечно. Через це вони наполягають на пошуках альтернативного рішення.

«На зборах ми говорили про реконструкцію колишньої колгоспної контори, яка б вирішила проблему. «Спускати на гальма справу не збираємося. До речі, торік постало таке ж питання. Після скарг батьків переобладнали бібліотеку під класне приміщення. Згодом все ж дітям знайшли клас. Цього ж року всі пропозиції з вирішення даного питання відхилили. До речі, у школі є два комп’ютерні класи, у яких згідно з актом прийому готовності закладів освіти до навчального року від 7 серпня є 21 комп’ютер. Хіба малій сільській школі потрібні аж два комп’ютерних класи і невже оргтехніку не можна помістити у одне приміщення?» – заявляє ще одна мама.

Говорять батьки і про інші незручності, зокрема про те, що діти дуже втомлюються від післяобіднього режиму та що про гуртки їм і зовсім на цей період доводиться забути.

«Дитина приходить додому змучена. А ще потрібно робити домашнє завдання. Зранку не можемо, мені потрібно іти на роботу. Діти на заробітках, я ж – іще працюю. Є і такі батьки, які не в змозі іти на роботу, адже дитину нема кому відправити до школи»,- зізнається одна з бабусь.

Отже, прояснити ситуацію ми попросили керівника школи Марію Молнар. «Проблема справді не нова. У другу зміну в Липчі діти навчаються, відколи існуєш школа, а це – більше, ніж 50 років. Та раніше батьки ставилися до ситуації із порозумінням. Так було й при колишньому директорі. Я ж очолюю заклад усього два роки, хоч працюю тут – 33. Наразі в школі вчиться 613 дітей. Торік у другу зміну вчилися два четверті класи, у цьому – два четверті і один третій. Так склалися обставини, що через  брак класів ми змушені були піти на крайнощі. Який саме з класів – вибрали не випадково, довго аналізували. Це – не якась помста батькам, як дехто гадає. Просто саме з цього класу найменше дітей живуть у віддалених куточках. Усього одному хлопчику до школи доводиться долати відстань два кілометри. І то його забирають. Через ліс ніхто не повертається додому. У основному ці третьокласники живуть у центральній частині села, – каже директор Липчанської ЗОШ.

За її словами, ще перед початком навчального року вона обговорювала з батьками ситуацію. Нарікання були вже тоді, тож адміністрація школи направила листи у всі можливі інстанції з проханням допомогти полагодити стару колгоспну контору, де можна додатково відкрити дев’ять класів. «10 відсотків ремонту нам готова фінансувати сільська рада, – наголошує очільниця школи. – Але цих грошей мало. Приміщення у жахливому стані, пускати туди дітей не можна. Там потрібно проводити опалення, встановлювати котел, до того ж стеля аварійна. Комісія оглянула корпус, але знайти гроші на доведення до ладу будівлі поки що не вдається. Також ми розглядаємо варіант, аби добудувати до школи кілька класів, та на це також потрібна немала сума».

Як запевняє пані Марія, проблема тимчасова, бо в цьому році в селі народилося всього 36 дітей, а ті, хто зараз вчиться в другу зміну, народжені саме тоді, коли в державі був бейбі-бум. Також вона стверджує, що готова до будь-яких компромісів, спільно з батьками ладна шукати вихід із ситуації. Але через нестачу фінансування світла в кінці тунелю все одно не видно.

Дехто з батьків наголошує, що можна б відремонтувати стару будівлю власним коштом, а не чекати милості від держави. Однак гроші для цього є не в усіх.

Проте існує у школі ще й інша проблема – вбиральні. На жаль, для Хустщини вона теж давно актуальна. Наприклад, у минулому році в Копашневі трапився прикрий інцидент, коли у шкільний туалет впав учень. Тоді цей випадок хоч і набув розголосу, але дирекція школи намагалася всіляко приховати це від громадськості і загладити ситуацію. Зараз же про сортири заговорили липчанці.

«Нещодавно у нас побудували внутрішні туалети, які частіше закриті, ніж відкриті. Каналізацію пустили через дорогу, у місцеву річку. Дітки змушені бігти у зовнішню вбиральню, яка просто у жалюгідному стані. Без вікон і дверей та туалетного паперу. Попри це, там тхне. У одному з корпусів взагалі відсутні коридори. Старші дівчата не хочуть і заходити – бояться, що їх побачать хлопці. Незважаючи на те, що існують державні санітарні норми, їх у віддалених від столиці куточках ніхто не бере до уваги. Із року в рік перед початком навчального року комісії приходять на оглядини шкіл і приймають у експлуатацію непристосовані до реалій сьогодення учбові установи. Де ж таке бачено, аби в цивілізованій державі у ХХІ столітті діти ходили справляти потребу на вулицю у будиночки на курячих ніжках, де замість унітазів лише ями і де такий сморід, від якого можна просто знепритомніти», – нарікає ще одна матуся.

Варто зауважити, що нормальна вбиральня у школі є дійсно. Щоправда, вона зачинена від учнів. «Повністю погоджуюся, що старий туалет зовсім непридатний для користування. Тому в школі й було побудовано сучасну вбиральню. Проте її досі не введено в експлуатацію. Працювала вона лише в тестовому режимі. Ми не мали відповідних актів готовності. Проте це питання можна назвати лише справою часу. Уже за кілька днів туалет буде відчинено і він запрацює», – каже Марія Молнар.

Хочеться вірити, що проблеми в цій школі справді незабаром вирішаться, адже від чиновницьких рішень залежить комфорт дітей, які, за Конституцією України, мають мати належні й… головне – безпечні умови для навчання.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено

  • 05.11.2017 | 16:01
    Степан каже:

    Рекомендую реально простий проект вирішення цієї ганебної, принижуючої гідність дітей проблеми : призначити голову Хустської РДА директором Липчанскої школи з суворим зобовязанням користуватись тільки виключно наявним шкільним туалетом , призначення , наказ про призначення буде скасавано після вводу в експлуатацію належно обладнанного туалету для школярів Липчанської шуоли.