Невідомі таємниці Чинадіївського замку кохання

Сьогоднішня розповідь про замок Сент-Міклош, що в Чинадієво, неподалік Мукачево.

12705491_1966140740277290_2096958278708635678_n

Цікаво вже те, що це перший в Україні замок, який держава віддала в оренду приватній особі. Громадське об’єднання «Калган-А» взялося зберегти це місце середньовічної архітектури.

Майже зруйнований і майже забутий замок Сент-Міклош був відреставрований зусиллями художника Йосипа Бартоша, пише ukraine-is.

Невелике, тісно оточене гірськими схилами, містечко Чинадієво розташоване на берегах річки Латориця. Історія цього селища тісно пов’язана з Мукачево, від якого його відділяє лише 12 км.

>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook

Туристів в Чинадієво привертає можливість доторкнутися до історії, відвідавши старовинну фортецю «Сент-Міклош».

Історія замку Сент-Міклош

Перша згадка про замок датується 1450 роком: тоді барон Імре Перені отримав дозвіл на будівництво фортеці у дороги призначенням Хуст – Ужгород.

Недобудовану споруду придбав князь Міхай Телегді (за 22 тис. форинтів): вибудував палац, жив тут, його сім’я похована в підземеллі церкви Святого Миколая.

У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов’язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансільванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.

1459518095_santmiclosz4

Сент-Миколош-внутри

sent-mikulash-han-tengry-3

З 1729 маєток переходить  Шенборнам, які користувалися нею більше двох століть.

Звичайно, роки залишили відбитки на стінах замку.

У 1943 р державна комісія угорських пам’ятників мистецтва провела якісь дослідження і розпочала реставрацію фортеці, в післявоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р держава не віддала замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу.

Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.

Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.

Чинадієвський замок – Замок Кохання

Замок Кохання – ось на що вирішив перетворити закарпатський художник цей маловідомий палац, адже в 1682 році тут зародилося велике почуття любові, яке змінило долю не тільки двох люблячих сердець, а й долю цілого народу.

Вся Західна Європа затамувавши подих, стежила за подіями, що відбувалися в стінах замку.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ілона Зріні, яка згадується раніше, саме вона головна дійова особа тих подій.

Жінка була високоосвіченою, що відрізняється винятковою мужністю: володіла угорською, хорватською, чеською, словацькою, сербською, польською, німецькою, французькою мовою, а ще й давньогрецькою і латинню. Вона добре знала математику, юриспруденцію, фортифікацію і балістику.

В сімнадцять років вийшла за князя Ференца I Ракоці та народила йому 3 дітей.

Рід Ракоці був князівським з вельми королівськими амбіціями, в той час вони протистояли Габсбургам, а союзників шукали в Туреччині.

Ілона Зріні та Ференц Ракоці були щасливою парою, але свекруха Ілоні дісталася жахлива.

Звали її Софія Баторі, і невістку вона зненавиділа чи не з першого погляду. І, немов за іронією долі, саме Ілона, коли овдовіла, успадкувала після смерті Софії її фортецю, Мукачівський замок Паланок.

Ілоні тоді було вже під 40 років, але вона залишалася сліпучою красунею і незабаром вдруге вийшла заміж за графа Імре Текелі, який був на 14 років молодше.

Саме в замку Сент-Міклош вони таємно зустрічалися.

Коли про кохання двох бунтарів дізналися при дворі, Європа спостерігала за ним, затамувавши подих.

Незабаром княгиня потрапила на заслання і її вислали за межі Австро-Угорщини, але в замок повернувся її син – Ференц Ракоці, на чолі оновленої Повстанської армії.

E6hYxwwetp8

Після поразки угорської армії під приводом Ференца, землі разом із замком виявилися в руках австрійської корони, а кайзер подарував їх шляхетній родині Шенборнів.

Драматичні події XX ст. поклали кінець аристократичної ідилії. Під час реставрації 1939 року в стіні замку був знайдений замурований людський скелет. Хто склав свої кістки під час будівництва фортеці, невідомо.

Історики вважають, що скелет – данина середньовічної традиції.

Вважалося, що мурування в стіні замку живої людини може надати споруді чарівної сили, посилити обороноздатність.

Незабаром після реставрації німці перетворили колишній Замок любові у в’язницю, а потім радянська влада залучила його під приміщення сільради.

Ілону Зріні вважають музою цих місць – її портрет можна побачити на одній зі стін замку Сент-Міклош. Тут відбуваються пишні і романтичні шлюбні церемонії, а молоді люди запрошують своїх чарівних дам в замок, щоб поклястися їм у вічній любові і вірності.

Тут планують відреставрувати спальню княгині Зріні, щоб молодята могли проводити в замку свою першу шлюбну ніч.

Адже за старовинною традицією вважається, що перша шлюбна ніч в культовому місці може стати запорукою щасливого сімейного життя.

 Юлія Рачковська

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено