АНОНС. Відмовні діти: чому ужгородські жінки залишають дітей і втікають з пологового
Найчастіше відмовляються від дітей неповнолітні дівчата, а також студентки
Щороку у пологових будинках держави понад 600 новонароджених поповнюють ряди відмовних. Якою ж є їхня доля після пологових будинків? Як правило, малюки, від яких відцуралися найрідніші люди, опиняються у дитячих відділеннях лікарень, де про них турбуються чужі жінки… а не власні матері.
Коли мати гірша за зозулю
Звичайно, дуже важко уявити, як може людина, яка протягом дев’яти місяців виношувала у своїй утробі нове життя, зректися власної кровинки. Однак таких «зозуль» завжди було чимало. Більше того, окремі горе-матері наважуються навіть на найжахливіше – вбивають, викидають на смітники своїх же малюків. На жаль, подібні випадки трапляються і в нашій області.
Але найчастіше жінки покидають немовлят прямо в пологових будинках. Лише в листопаді цього року в Ужгороді таким чином залишилися без рідних двоє малюків, пише газета «Наш Ужгород».
Одна з жінок втекла з лікарні одразу ж наступного дня після пологів, кинувши доньку напризволяще.
За словами медсестри Ужгородської міської дитячої лікарні Марти Ренко, дівчинка здорова і почувається добре, у неї хороший апетит і вона ще, на щастя, навіть не усвідомлює, що залишилася в цьому світі при живих батьках круглою сиротою.
«Новонароджені, яких кидають матері ,з’являються в нас у лікарні приблизно раз на місяць. Їхній вік – у межах двох тижнів, – розповідає жінка. – Ми про них дбаємо, якщо вони мають проблеми зі здоров’ям, проводимо лікування, годуємо за графіком і купаємо двічі на добу».
Тимчасовий притулок не рятує від самотності
У медзакладі малеча перебуває не більше двох-трьох тижнів. Тим часом адміністрація готує документи, після чого дітей переводять до інтернатів.
«Перед тим як передати малят до сиротинців, повністю їх обстежуємо,- розповідає завідувач відділенням молодшого дитинства Ужгородської МДКЛ Андріана Янковська. – Проте, на жаль, не всі діти здорові. Скажімо, кілька тижнів тому до Свалявського дитбудинку було передано двох дітей, у одного з яких було діагностовано ДЦП».
Слід зазначити, що з боку держави на відмовних малюків, які перебувають у медзакладах, виділяються кошти лише на харчування. Ні памперсів, ні присипок, ні пляшечок для молока чи тим більше одежі – на їхнє утримання не передбачено. Але персонал установи каже, що все необхідне в немовлят є, бо речі та іграшки для них в Ужгородську міську дитячу лікарню приносять волонтери та залишають жінки, які перебувають там на лікуванні із власними синами та доньками.
Як живеться дітям у лікарнях та в сиротинцях, хто їм допомагає, чи часто їх всиновлюють?
Про це та інше – у свіжому номері газети «Наш Ужгород».
Купуйте новий номер у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
