Берегово знову в епіцентрі подій: новий міжнародний скандал довкола старого питання

Довкола угорського стяга, знятого з балкона міськради у Береговому, розгорівся новий міжнародний скандал
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Офіційний Будапешт вимагає Київ покарати за наругу над прапором членів “Карпатської січі”, які 12 липня зняли його з будівлі. Цей вчинок засудили й назвали незаконним також мер Берегова Баб’як і голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.

Право використовувати національну символіку гарантує меншинам Декларація прав національностей України і Закон “Про національні меншини”, вказав Москаль. “І якщо комусь із нардепів не подобається угорська чи інша національна символіка на Закарпатті, то треба не кричати про сепаратизм і “Закарпатську народну республіку”, а внести зміни в закони України й денонсувати міждержавні договори, які дозволяють використовувати національну символіку в місцях компактного проживання національних меншин”, — наголосив він.

Юридична позиція міської ради така — оскільки перепис 2001 року зафіксував у Берегові 48% населення угорської національності, 2008 року депутати міської ради офіційно проголосували за рішення підняти над будівлею національний триколор угорців.

— Закон України “Про національні меншини” гарантує право на використання національної символіки лише національним громадам, а не територіальним, — коментує професор Володимир Василенко, заслужений юрист України, представник України в Раді ООН із прав людини у 2006 — 2010 роках. — А от у Законі “Про місцеве самоврядування в Україні” йдеться, що територіальні громади можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їхні історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості та традиції.

Місто Берегове має такий прапор територіальної громади, затверджений міською радою. Це угорський національний триколор, але із накладеним на нього гербом міста.

Однак тільки територіальним прапором місцевий орган влади обходитися не має права: “На будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, піднімається Державний Прапор України”, — йдеться у законі.

Усе! Використання радами і їх виконкомами інших прапорів закон не передбачає. І це логічно.

— У чому ж полягає ця логіка?

— По-перше, територія є багатонаціональною. По-друге, згідно із загальновизнаною світовою практикою, підняттям над будівлею територіального органу влади прапора, що в якійсь із країн є державним, позначають належність території саме цій державі. Тому, зокрема, під час війни сторони намагаються будь-що вивісити свій прапор над органом влади захопленого населеного пункту.

У Декларації прав національностей України усім громадянам гарантовано право на свою національну символіку. Тобто кожен може вивісити угорський чи будь-який інший національний (державний) прапор і на своєму балконі, нести по вулиці, однак не вішати над будівлями органів влади.

— Угорщина офіційно вимагає притягти до відповідальності винних у нарузі над її державним прапором, і на вимогу Геннадія Москаля поліція розпочала провадження. Що загрожує членам “Карпатської січі”?

— Зазвичай суди визнають наругою публічне спалення, топтання, роздирання чи якесь інше демонстративне нищення прапора, а члени “Карпатської січі” його не знищували — тільки зняли.

Крім того, у статті 338 Кримінального кодексу йдеться про “публічну наругу над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави”. Але прапор (який у Берегові тлумачать як лише національний, а в Будапешті — як державний) був установлений на балконі за рішенням міськради 2008 року. А місцева рада не наділена правом офіційно встановлювати на своїй будівлі не тільки чийсь національний прапор (це ми вже проаналізували), а й іноземний державний.

Встановлювати прапори іноземних держав дозволено лише на будівлях дипломатичних і консульських представництв цих держав у країні перебування.

Андрій ГАНУС, Експрес

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено