Між ужгородцями та лісівниками триває конфлікт – нищать ліс у мікрорайоні «Шахта»
На Ужгородщині відбулась зустріч керівництва та провідних спеціалістів Ужгородського держлісгоспу з представниками громадськості,які відстоюють припинення санітарних рубок в лісі мікрорайону «Шахта».
Мешканці Ужгорода стурбовані тим, що лісівники, за їхніми словами, рубають здорові дерева, а старі і трухляві лежать на землі.
Окрім того, активісти категорично проти будь-яких рубок на цій ділянці, оскільки ліс – це надбання міста та його мешканців. Про це повідомляє «Голос Карпат».
За словами директора Ужгородського лісгоспу Василя Кия, лісники повинні проводити санітарні рубки, бо ліс хворіє і всихає, і несвоєчасна очистка лісу від таких дерев загрожує людям, які там збирають гриба та ягоди або просто гуляють.
Активісти ж наполягають, що це ліс і в ньому мають бути такі дерева, дятли мають щось їсти. Ці дерева тут мають впасти, згнити і розкластися. Тут мають бути гриби і ягоди.
«Ми впевнені, що є багато місць, де можна рубати ліс на дрова, чому саме тут? Тут відпочивають ужгородці, проводять всеукраїнські змагання, люди набирають воду. Це місце для людей!», – підкреслили присутні.
Як повідомив лісник Ужгородського лісгоспу, всі рубки проходять процес узгодження, який є тривалим і складним.
«На підставі обстеження працівниками лісгоспу ділянки лісу складається перелік дерев, які підлягають рубці, який затверджується у керівника. Після цього виписується лісорубний квиток, згідно з яким і здійснюється рубка», – зазначив фахівець.
Активісти, які прийшли на місце початку рубок, впевнені що документи у лісівників у порядку.
«Давайте дивитись на це з погляду моралі і перспективи для наших дітей та внуків. Треба було почистити в першу чергу ті дерева, які лежать на землі, а вже потім різати ті, які підлягають рубці», – скаржились активісти. Лісівники ж кажуть, що ліс в цьому місці дуже вологий, дерева хворіють і їх треба ліквідовувати, щоб не було епідемії. Окрім того, якщо лише частина деревини хвора, то варто це дерево зрубати і зберегти решту, яку можна використати для опалення.
Як підкреслив інженер відомства Віталій Ковальчук, зараз є дуже велика потреба населення у дровах. Саме це змушує лісівників рубати дерева, які частково уражені шкідниками або хворобами, але могли б ще рік-два постояти.
«З 25 вересня до сьогодні населення виписало близько 800 кубометрів дров. Кожного дня ця цифра лише збільшується. За сприятливих погодніх умов щодня лісгосп може забезпечити максимум п’ять машин дров. В середньому кожна сім’я, яка написала заяву на отримання дров і оплатила рахунок, чекає близько місяця. Ми повинні забезпечити людей, щоб вони могли опалювати власні помешкання. Також на черзі стоять і державні установи», – сказав фахівець.
Представник велоспільноти Ужгорода Євген Андріканич, наполягав на тому, щоб не рубати дерева задля дров, оскільки Шахтинський ліс є місцем відпочинку сотень ужгородців.
«Я точно знаю, що ужгородці самі вирішать, що їм не потрібні дрова, а потрібен ліс. Я впевнений, що ужгородці мають змогу доплатити на 100-200 гривень, щоб зберегти ліс», – сказав Андріканич.
Варто зазначити, що вартість кубометру дров на етапі заготівлі становить 490 гривень. В цю суму входить довіз з лісу до дороги, де дрова довжиною в один метр перегружають на машину покупця. Вартість доставки в межах Ужгорода становить близько 800 гривень за машину, в найближчі села – 1000-1200. Якщо збільшити відстань доставки, то її вартість може перевищувати ціну на дрова.
Лісівники, в свою чергу, апелювали до того, що на них тисне населення, яке не має чим опалювати свої домівки.
Євген Андріканич запропонував запитати в самих ужгордців, чи готові вони пожертвувати лісом заради опалення власних домівок.
«Треба поставити питання ребром: або ліс, або дрова. Треба спілкуватись з людьми. Треба переконувати їх переходити на інші види опалення», – сказав активіст.
В ході розмови активісти пообіцяли провести просвітницьку роботу серед населення, щоб люди знали звідки вони купують деревину, а лісники – вирішити це питання на обласному рівні. Також лісгосп пообіцяв не проводити санітарні рубки доти, поки не дійдуть згоди з місцевими мешканцями.
