У якому закарпатському селі на старий Новий рік їздять на конях?

Святкування там починається з Різдва. У цей час ще на святий вечір, уже на обід починають ходити  колядувати маленькі хлопчики. Ворота при цьому у сіх господарів повинні бути відчиненими, бо  не впустити колядника у селі вважається ганьбою.

Мова йде про столицю закарпатського лозоплетіння.

> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Увечері ж 6 січня починають ходити ватаги з бетлегемами. Однак найбільш автентично ізяни відзначають Старий новий рік. До речі, тільки в Ізі колядники з плетеним кошиком збирають у селі гроші для храму.

– Дівчата Василя чекають найбільше в році, до них у гості навідуються парубки, які планують одружитися. У цю ніч у населеному пункті майже не припиняється спів. Із вечора до ранку колядують. Хоч зараз майже в кожному дворі автомобілі, для вечора на Маланку ізяни знаходять коней та вози. Як тварин, так і транспортні засоби прикрашають. Коней оздоблюють китицями, панчохами, на вози ставлять  джерги – домоткані килимки. І тільки так  віз із молоддю вирушає у великі мандри, – розповідає начальник управління культури Хустської РДА Світлана Дзяпко. – Для колядування беруть із собою й музик.

Цікаво, що у древній традиції є один неординарний нюанс. Якщо дівчина бажає приймати колядників, а в майбутньому – сватів, вона вмикає світло і запускає ватагу в хату, якщо ж ні, то не вмикає електрику і не виходить стрічати гостей. У такому разі розлючені парубки можуть зняти у норовливої красуні ворота, поламати огорожу. До слова, у помешканні господарів колядники засиджуються недовго, аби встигнути до ранку обійти усіх дівчат.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено