Проект постанови “Про затвердження Положення про покладення спеціальних зобов’язань на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу”, через який виник резонанс у ЗМІ та дискусія на засіданні Кабміну, був опублікований на сайті Міненерговугілля 15 січня. Пункт 16 документа містить нову формулу розрахунку паритетної ціни, згідно з якою встановлюється ціна продажу природного газу населенню, релігійним організаціям і підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) – категорії поставок за спеціальними зобов’язаннями (ПСЗ), пише 112.ua.

Зараз ціна підраховується за формулою, передбаченою чинною постановою №187. Як відомо, відповідно до закладеної в цьому документі формули, ще на початку опалювального сезону ціна на природний газ для категорій ПСЗ повинна була бути підвищена на 17-19%. Відомо, що, побоюючись вибуху соціального невдоволення, уряд відмовився підвищувати ціну, зберігши її на рівні минулого опалювального сезону, що стало причиною серйозних розбіжностей з “Нафтогазом України” і викликало невдоволення МВФ.

У Фонді обурені тим, що Україна стала змінювати умови гри вже після того, як прийняла їх. Наскільки мені відомо, претензії МВФ є такими: мовляв, ви зробили формулу – не міняйте в ній нічого по ходу. Ми з вами домовилися про правила гри – ви гроші отримали, а тепер ви міняєте правила гри. У той же час уряд і Міненерговугілля весь цей час продовжували шукати різні варіанти для створення підстав для обґрунтованого збереження ціни для категорій ПСЗ на нинішньому рівні. Зокрема, розглядалася можливість зміни методики розрахунку ціни за рахунок зміни часового періоду для розрахунку імпортного паритету, на підставі якого встановлюється ціна на газ для населення.

Цей підхід використаний у формулі розрахунку ціни, яка міститься в опублікованому 15 січня на сайті міністерства проекті постанови. Згідно з пунктом 16 документа, для розрахунку використовується ціна за 6 місяців періоду закачки (а не за 12 календарних місяців до місяця проведення розрахунку, як передбачено чинною постановою №187). Таким чином, за новою методикою враховується ціна, що охоплює річний період, коли середні значення за цей період, як правило, менші, ніж середня ціна за рік. Крім того, вона відображає очікування авторів постанови щодо можливого зниження ціни за вхід в українську ГТС, що може відбутися після рішення Стокгольмського арбітражу (очікується в лютому). Зараз 12,47 дол. за 1 тис. куб. м. Це також фактор зменшення ціни. Зазначу, що, на мою суб’єктивну думку, встановлення таких високих вхідних і вихідних тарифів було помилкою.

Колишній керівник департаменту економіки, планування та цінової політики “Нафтогазу” Ярослав Диковицький підрахував, що згідно з новою методикою обрахунку ціна газу для категорій ПСЗ повинна зрости на 15% (до 7972,58 грн за 1 тис. куб. м), тоді як згідно з чинною постановою №187, вона повинна була бути збільшена на цілих 37% (до 9561,8 грн за 1 тис. куб. м). Він опублікував ці розрахунки на своїй сторінці в Facebook. Зазначу, що це суперечить цифрам, які раніше називав “Нафтогаз”, а зараз називає уряд. Згідно з очікуваннями уряду, нова формула дозволить збільшити ціну газу лише на 8%, тоді як за чинною постановою вона зросла б на 14-19%. Я сам не рахував, яким буде підвищення згідно з новою методикою, але очевидно одне: воно буде справді меншим, ніж за формулою чинної постанови.

Особисто я пішов би кардинально іншим шляхом. Я би просто взяв мікс ціни з прийнятною маржею для “Укргазвидобування” і ціну по імпорту і зробив би усереднений мікс. І в цьому випадку можна було б домогтися її суттєвого зменшення. Тобто постачання газу українського видобутку за однією ціною, а імпорт – за іншою, і на базі цих зіставлених величин встановити усереднений паритет. Його вже не можна було б назвати імпортним, але це був би, на мій погляд, виправданий паритет. Такі варіанти теж обговорювалися, але на них не йдуть. Ймовірно, з побоювань, що це може викликати ще більший конфлікт з МВФ та іншими нашими міжнародними донорами.

Зараз активно обговорюється саме механізм, запропонований відповідно до нової постанови. Обговорюється і в уряді, і вже в експертному середовищі. Думаю, що скоро з цього приводу висловиться і МВФ, і наші інші донори. Думаю, уряд все ж буде наполягати на запропонованих змінах і, на мою думку, логіка в цьому є.

Зазначу, що проектом постанови передбачено також зміни в системі продажу газу населенню та релігійним організаціям: вони будуть здійснюватися не через “Нафтогаз”, як зараз, а безпосередньо – через “Укргазвидобування” (обсяги газу, видобутих в Україні). Це дозволить скасувати 1,917% націнки НАКу в ціні на газ. За “Нафтогазом” (який імпортує газ) новий документ залишає зобов’язання постачати газ тільки підприємствам ТКЕ.

Ключовими підприємствами в розподілі газу категоріям ПСЗ, як і зараз, залишаються облгаззбути, але документом передбачена гіпотетична можливість залучити на ринок і інших постачальників. Зрозуміло, що за чинних умов їм нецікаво поставляти газ населенню за цінами нижче ринкових. У той же час документом передбачено підвищення граничної торговельної надбавки (націнки) для постачальників 10% (зараз 2,5%). Це хороша маржа. До того ж, наскільки мені відомо, Мінфін вже затвердив механізм компенсації коштів за постачання газу населенню приватним постачальникам, і кілька днів тому він вже почав діяти. Таким чином, можна говорити лише про створення теоретичних умов для залучення нових гравців.

Це в теорії, а на практиці, я думаю, до сегменту постачань газу категоріям ПСЗ найближчим часом ніхто з приватних постачальників все ж не наважиться увійти. Від підвищення граничної торговельної націнки поки виграють тільки облгаззбути. Хоча не можна виключати, що хтось захоче закріпитися на ринку, щоб мати на ньому напрацьовані позиції до того часу, коли регулювання буде скасовано і ціни стануть конкурентними.

Також слід звернути увагу, що за цим проектом Постанови “Нафтогаз” зобов’язаний постачати газ тільки ТКЕ. Це всього лише близько 5 млрд куб. м на рік. У той же час ми всі пам’ятаємо баталії, коли “Нафтогаз” змушували закачати в ПСГ 15-17 млрд куб. м. На мій погляд, це повинно вирішуватися з ухваленням нового закону про стратегічні резерви природного газу. В цьому випадку фінансові ризики для “Нафтогазу” повинні значно зменшитися.

Леонід Уніговський

zakarpatpost.net