Закарпатський сексолог про імпотенцію, відсутність оргазму у жінок, збуджуючі препарати та шлюб без сексу
Які сексуальні проблеми найбільше хвилюють закарпатців
Є теми, які цікавлять кожного, але про які не люблять говорити. Через те, що протягом тривалого часу ціле покоління вважало, що сексу не існує, принаймні офіційно, закарпатці досі соромляться піднімати інтимні питання навіть зы спеціалістами. Незважаючи на те, що через це руйнуються родини і в сім’ях постійно виникають конфлікти, до фахівців за порадою ідуть далеко не всі. Тому нинішнім гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» є викладач йоги та жіночих практик сексолог Альона ГОНДОРЧИН.
Під час наших «Недільних бесід» вона розповіла про різні аспекти взаємин, порадила, як допомогти жінкам стати сексуальними, як зробити стосунки гармонійними, а життя сексуально багатим і цікавим, а також поділилася думками про особисте.
– Альоно, із якими питаннями до вас найчастіше звертаються останнім часом?
– Найчастіше приходять жінки віком 25-45 років у стані розгубленості. Питання, що їх хвилюють, різні. Найчастіше – це втрата себе як жінки. Вони розуміють, що задоволення від життя не дістають, не знають, що робити, які їхні функції в родині, щоб не перетягати на себе всю відповідальність за побут та інші питання. Часто у нас жінки запрограмовані на жертовність, прагнуть усіх рятувати… крім себе. На будь-яке питання про себе вони не можуть відповісти. Не знають, чого хочуть, не можуть збагнути, чому нещасливі, не готові дати відповідь, чи хочуть далі жити зі своїми чоловіками. Або ж, навпаки, не можуть вийти заміж, не клеяться стосунки. Комусь вже 40, 45, а ні родини, ні дітей. Це той біль, із яким, я розумію, треба щось робити. Саме тому я й вирішила зайнятися сексологією.
Вивчала її спочатку для себе. Для того, аби все опанувати, треба справді багато часу. Наразі індивідуальне консультування забирає дуже багато енергії, адже жінки приходять у такому стані, що їхніми долями не перейматися просто неможливо. Але робити це мушу, бо хочу допомагати іншим. Приємно, коли потім приходять і дякують. Моя робота – ділитися позитивним життєвим досвідом. Адже раніше взірцевих гармонійних стосунків я не бачила ні у своїй родині, ні серед знайомих. Так само і в інших. Люди живуть, як жили їхні бабусі і мами, із покоління в покоління передаючи неправильну модель поведінки. Щоправда, жінки сподіваються на змах чарівної палички, на чітку відповідь, але жоден терапевт цього робити не має права. Він може лише надати поле для роздумів, а рішення приймати повинна людина сама. Збоку ж можна лише підказати, але відповідальність кожен повинен нести сам. Наприклад, як сексолог я раджу чіткі стратегії, адекватні техніки проведення сексуального акту, щоб він призвів до бажаного результату, даю рекомендації.
Звісно, ми всі різні, та анатомія однакова, ерогенні зони також. Тож значний відсоток жінок це все слухають і розуміють, що велика відповідальність лежить на них самих… за те, щоб себе пробудити, зрозуміти, що приємно, а що – ні, й потім починають придумувати безліч відмовок, щоб тільки нічого не робити, залишити все як є та триматися за свою неефективну чоловічу поведінку і в житті, і в ліжку. Інколи доводиться прикласти дуже великих зусиль, аби вивести їх із цього трансу.
Ритм терапії у мене динамічний, я не можу роками сидіти й чекати змін та вислуховувати скарги. Усім намагаюся допомогти якомога швидше. Але для цього потрібно кожній людині працювати над собою. На жаль, багато хто до змін не готовий. Ці жінки приходять, бо їм дуже погано, а змінюватись не хочуть.
Мозок вибирає завжди легку хронічну поведінку, аби енергетично не затрачуватись. Та стереотипи потрібно ламати.
Жінок хвилюють проблеми оргазму, відсутності чутливості і жіночності. Це – три основні питання, з якими приходять.
– А чоловіки?
– Чоловіків не приймаю ні на йогу, ні на сексологію. У мене на них просто не вистачає часу. Оскільки я викладач жіночої йоги, так склалося, що основний контингент моїх слухачок – жінки. І якщо вони приходять, їм хочеться отримати повний спектр послуг.
Деколи окремі з них кажуть: «А можна, я приведу свого чоловіка?» Я ж відповідаю: «Давай, попрацюємо з тобою, якщо це не допоможе, тоді приводь». Найчастіше на цьому етапі ми розуміємо, що як тільки жінка нормалізує свою поведінку, чоловік приходить до абсолютно нормального стану.
Справа в тому, що жінка є енергетично сильнішою, тож від того, наскільки у відсотках вона є жінкою, залежить, на скільки відсотків чоловік є чоловіком. Тобто якщо вона на 80 відсотків проявляє себе як жінка, то поруч із нею чоловік, який так само на 80 відсотків проявляє себе як представник саме сильної статі і лише на 20 має жіночі якості, які його гармонізують. Як тільки ці відсотки зменшуються, наприклад, 50 на 50, відразу партнер обирає більш жіночу поведінку. От і жінка потім не розуміє, де подівся її чоловік, бо замість нього бачить на ліжку ковдру. Якщо ж вона чинить по-жіночому, то людина поруч із нею готова брати на себе за неї відповідальність і рада цьому, бо для чоловіка задоволена жінка – найбільший пріоритет. Для чоловіка немає нічого більш важливого, ніж бути потрібним.
– Основна тема, яка нас цікавить – це жіноча фригідність. З цим поняттям пов’язано багато міфів, тож чи можете Ви прокоментувати, що цей термін позначає, яка можлива причина й наслідки цього явища?
– Саме на цю тему у мене була кваліфікаційна робота.
У сучасному світі прийнято нову етику, тому такого терміну, як фригідність, уже не існує. Є термін аноргазмія, що означає відсутність оргазму у жінки і аліптемія, коли немає потягу. У чому ж причини? Що стосується аноргазмії, то трапляється первинна аноргазмія, коли в жінки оргазму не було ніколи, вторинна аноргазмія, коли він був, а потім зник, і ситуаційна, коли за певних життєвих обставин жінка не може відчути задоволення. З’ясувавши причину, встановивши тип аноргазмії, працюємо з наслідками. Що ж означає на рівні фізики відсутність оргазму? Якщо вона під час прелюдії з коханим чоловіком збуджується, до органів малого тазу надходить кров, багата гормонами і немає розрядки, щоразу в неї після цього жахливий стан. Наприклад, як у мужчини ерекція протягом доби. Чоловік такої ситуації б не потерпів. Причина – немає нормальної іннервації – тіло, центральна нервова система десь пошкоджена на рівні виходу із хребцевих утворень. Якщо такі хронічні явища не усунути, це призводить до різних захворювань і дуже сильно впливає на емоційний стан жінки. Це – знервованість, депресії.
Було проведено дослідження, у результаті якого з’ясувалося, що найбільш успішні жінки розкрилися тоді, коли розкрилися сексуально. Іншими словами, жінка, яка відчуває оргазм, більш повноцінно може себе реалізувати. Це – якась внутрішня алхімія.
Жіночність починається саме з того, що жінка відчуває, а не з того, що вона розмірковує і що діється в її голові.
Утім, якщо говорити про лікування жіночих проблем, то тут кожен випадок є дуже індивідуальним, загальних рекомендацій немає. Загалом є 13 видів оргазму, кожна жінка повинна себе запитати, скільки з них відчуває. Якщо лише 1, то є над чим працювати. Треба себе досліджувати, це – основа. Бо якщо вона себе сама не знає, як може знати її чоловік.
– А як щодо імпотенції?
– Я не сексопатолог, не буду говорити про вікові зміни, гормональні збої і замісну терапію, транквілізатори. Я скажу інше. Сучасна медицина хоч і хороша, але не враховує ключової ланки здорової людини, може запропонувати милиці, а вирішення проблеми – не може. Насправді причина захворювань людського тіла у порушенні іннервації. У нас є мозок, центральна нервова система як його продовження і периферична нервова система, яка генерує ноги, клітини, статеві органи. Коли десь зажато, мозок не бачить орган, а на це впливають малорухливий спосіб життя, неякісне харчування та інші чинники. Тож після 50 років на мужчині ставлять хрест, ніби вже все, вогонь згас. Насправді, якщо в нього нормальна іннервація, у порядку хребет, він зрозуміє, що потрібно рухатися, усунути застійні явища, у нього буде нормальний кровообіг і все в сексуальному плані буде прекрасно до глибокої старості, до самої смерті.
Я не вірю ні в яку імпотенцію. Може бути лише піджатий поясничний відділ. Якщо усунути цю причину, все буде гаразд. У моїй практиці це доказово.
– Яким є ваше ставлення до препаратів, що стимулюють сексуальну активність?
– Ми маємо традиційну медицину, багатомільярдну корпорацію, яка продає таблетки для потенції, які приносять шалені прибутки і ніхто не зацікавлений, аби люди ними не користувалися. Це ж стосується і гормонів, і транквілізаторів. Із першого дня, коли випустили «Віагру», було зрозуміло, що це мільйонний бізнес. Я ж своїм пацієнтам раджу «правити» хребет, після цього ніяких таблеток їм не потрібно. Крім того, жіночої віагри не існує. Жіночий оргазм залежить від психіки. А порошки тут ні до чого. Якщо чоловікові достатньо прийняти препарат, який посилює кровообіг, і в нього буде оргазм, то жінці це не допоможе. Для неї важлива і довіра до партнера, і атмосфера, і почуття, і техніка, і багато іншого.
– А чи може існувати шлюб без сексу?
– Так. Сьогодні у світі є навіть така тенденція, коли пари свідомо відмовляються від близькості, а живуть разом через те, що їм так зручно. Такі люди – асексуали. Причини для цього різні. Може бути невдалий перший досвід, насильство тощо. У мене була клієнтка, яка вважала секс тортурами. Вона 5 років не мала сексу, бо їй від нього було неприємно. Подружжя спало у різних ліжках, маючи дітей. Коли я запропонувала їй зробити конкретні кроки для вирішення ситуації, жінка повідомила, що не готова нічого змінювати. Отже, такі пари є. 
– Розкажіть про себе як про людину. Чим займаєтесь у вільний час, що читаєте?
– Щодо захоплень, то займаюся переважно лише своєю справою. Коли маю вільну хвилинку, навчаюся, вдосконалююся, адже сфера, в якій працюю – безмежна. А ще – я мама і дружина, жінка і господиня, тож проводжу час із рідними. Кожен день роблю для себе щось корисне, аби бути в формі. Наприклад, маску для обличчя, масаж чи щось інше. Якщо йде вибір чи почитати художню літературу чи кудись піти, то вибираю реальне життя. З книгами в руках провела дуже багато часу. Читаючи романи, дівчинка виростає з думками, що любов – це глобальне страждання. Вона виховується на чужих поняттях, переймає чужі програми, сценарії, життєві установки. Не треба себе наповнювати художніми ілюзіями. Дівчата потім чекають або принца, або такого шквалу емоцій, якого зараз просто не існує, а поруч нормальних достойних людей просто не помічають. Але улюблене видання маю, перечитую його по сто разів і завжди знаходжу щось нове. Це – Йонге Мінг’юр Рінпоче «Будда, мозок і нейрофізіологія щастя». Для мене ця книга є відкриттям. Вона про те, як працює наш мозок, як впливає техніка релаксації на нас, як насправді вибудовуються нейронні зв’язки, яким чином на них можна впливати. Головне, що речі, описані там, доказові.
Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
