Чому закарпатські жінки б’ють чоловіків?

Терпіти її знущання вже не було сил. Це не жінка, а «граната», яка будь-коли може вибухнути

Хоча представниць прекрасної половини називають слабкою статтю, не завжди жінки є й слабкими. Правда, інколи свою силу вони застосовують не за призначенням, а пускають у хід кулаки і намагаються «приборкати норовливих» благовірних. Звичайно, такі дії їм не на користь, однак випадків фізичного насильства над сильною половиною з боку дружин більш ніж достатньо…

Дружину на… перевиховання

Катерина Фетько (з етичних міркувань імена дійових осіб у матеріалі замінено) часто зчиняла в сім’ї скандали. Кожного разу, коли Василь затримувався на роботі, погрожувала вчинити так само. Крики і сварки були звичайним явищем у родині. Маленький п’ятирічний Сашко, який був свідком бурхливих з’ясовувань стосунків між батьками під час подібних «дебатів», завжди плакав. Утім хлопчикові ставало ще гірше, коли мати брала в руки посуд і… починала лупцювати батька. Нерідко підключала і кухонну «артилерію» – чарки, тарілки, склянки… які кидала на підлогу, аби заспокоїти нерви. Василь все це терпів, поки міг, а далі вирішив розлучитись. Син залишився з матір’ю.

Проте одній прогодувати Сашка Каті було нелегко, тому вона вирішила поїхати на заробітки в Росію, а дитину залишити на подругу. Та чужа жінка не особливо переймалася вихованням малюка, хлопчик страждав від відсутності уваги, інколи недоїдав. Якось, побачивши батька із подвір’я садочка, він почав його кликати. Розповів, як йому погано, що матері немає. Василь негайно забрав дитину до себе і звернувся до суду із заявою про позбавлення колишньої дружини батьківських прав.

Катерина, коли про все довідалась, негайно приїхала додому. Щодня вона зчиняла Василеві скандали, сина забрала і навіть… спалила всі документи на хату Василя, яку він отримав у спадок від покійних батьків.

– Терпіти її знущання вже не було син, – каже чоловік. – Це не жінка, а «граната», яка будь-коли може вибухнути. На сина вона впливала погано, хлопчик також ставав дедалі агресивнішим. Як я не намагався «загладити» конфлікти, завжди все закінчувалось кулаками. Сам же я її ніколи не бив.

Слід зазначити, що лупцювала Катерина не тільки Василя, але й Сашка. Хлопчик боявся її й намагався уникати зустрічей, волів знаходитись у одному помешканні з батьком.

Сама жінка інакше пояснює  ситуацію…

-Мій колишній чоловік не здатний ні до чого. Родину він проміняв на друзів, заробити не вміє, нас із малим не забезпечував так, як треба. Більше того, після мого повернення з Росії він забрав сина. Звичайно, я розлютилася і влаштувала «розбірки». Але він теж не янгол. Викликав лікарів і запроторив мене на три тижні до божевільні, аби я юридично вважалася нездатною опікуватися дитиною, – наголошує Катерина Фетько.

Після чергового конфлікту за Сашка Катерина вкотре побила колишнього чоловіка. Василь подав на неї позов до суду. Отже, Сашко залишився з батьком, а його матір визнано обмежено дієздатною. Як складеться подальша доля хлопчика – невідомо, але хочеться вірити, що Василь справді піклуватиметься про сина належним чином, а мати принаймні зможе бачитися з ним тоді, коли захоче.

Ревнощі – риса не найкраща

Юрій Пилип із Веронікою розлучилися через постійні ревнощі чоловіка. Перші три роки все було гаразд, та коли дружина вийшла на роботу після декретної відпустки, чоловік почав влаштовувати їй скандали, хоча працювала вона у салоні краси суто в жіночому колективі.

– Йому ввижалося, ніби я постійно зраджую. Навіть із подругами в кафе не могла піти, бо чоловік сварився, – пригадує Вероніка. – Доходило до того, що ревнував навіть до батьків.

Після розірвання шлюбу Юрій все одно намагався контролювати поведінку дружини, часто приходив у гості нібито для того, аби побачитися з донечкою, але під час візитів щоразу намагався схилити жінку до любощів.

– Я не можу змиритися із втратою, бо кохаю її. Хочу бути разом. Розлучення – не вихід. Ніколи не допущу, аби поруч із нею був хтось інший, – зізнається Юрій.

Але нерви Вероніки одного разу не витримали. Ні, вона не била чоловіка, але під час чергових відвідин вирішила просто не запустити його до хати. Утім Юрій хотів силою проникнути до помешкання. Тоді жінка взяла балончик зі сльозогінним газом і спрямувала струмінь небезпечної речовини прямо в очі колишнього чоловіка.

На таку реакцію Юрій не очікував. Він звернувся за медичною допомогою до районної лікарні, навіть подав на Вероніку позов до суду, розраховуючи на те, що знову приверне увагу дружини. Утім ні обставини, ні вердикт Феміди не склались йому на користь. Жінка хоч і сплатила за свій вчинок 850 гривень штрафу, але більше ніколи не хоче спілкуватися з Юрієм. Крім того, тепер він щомісяця змушений буде сплачувати аліменти на виховання доньки… а от бачитись із нею йому поки що заборонено.

На жаль, аналогічних історій багато. І сумно, що свідками подібних сімейних чвар нерідко стають діти. Та як би там не було, а силоміць нікого біля себе ні втримати, ні змусити кохати не можна. Тож, напевно, найкращим виходом у деяких ситуаціях колишньому подружжю є справді інколи просто не бачитись…

Марія УЖАНСЬКА, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)