Закарпатський кармолог: «Ніхто нас не карає зверху, усі ситуації є наслідком наших попередніх дій»

Закарпатський кармолог про споріднені душі, кармічні граблі, життєві енергії

Зараз висловлювання «плюсик до карми» вже стало афоризмом.

Але над його змістом мало хто замислюється. А що ж таке карма взагалі? Як вона впливає на життя і визначає долю? Як розуміти поняття  споріднених душ і кармічного шлюбу?

Про це та інше у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» під час наших «Недільних бесід» розповіла людина, що вивчає кармологію,  педагог і журналіст Олеся МАРКОВИЧ.

Пані Олесю,  що привело вас до заняття такою незвичною, але цікавою справою?

Маючи за плечима певний відрізок часу, помітила, що все підпорядковується конкретним законам життя, які, знаємо ми про них чи ні, – все одно діють. Адже поки Ньютон не відкрив закон всесвітнього тяжіння, яблука все одно падали вниз. Коли людина розуміє, як і чому все відбувається, вона може застосовувати ці знання, аби могти впливати на своє життя.  Одним із таких законів є поняття карми. Люди часто вживають це слово в якомусь фатальному значенні, як щось невідворотне, страшне. Коли познайомилася із цим вченням, воно мене захопило. Нові знання я почала проектувати на власне життя та на життя близьких. Розуміючи, за якими законами живемо, у житті орієнтуватися набагато легше.

Закон карми – око за око, або життя – бумеранг? Чи завжди ми платимо за свої помилки?

Загалом… це  зовсім інший закон. Що ж таке карма? Із санскриту це слово означає «дія». Закон карми звучить не «око за око», а «причина і наслідок». І це знаходимо практично в усіх релігіях світу. Навіть у філософії матеріалізму ми вчили закон причини і наслідку. Тобто, все те, що людина зробила, про що подумала і що сказала – це, свого роду, насіння. І воно через певний час проростає. Обов’язково! Просто ми це не осмислюємо, як правило. У наших головах завжди рояться тисячі думок. Тому й не звертаємо уваги на те, що в конкретний момент думаємо чи робимо, а отже – часто поступаємо не усвідомлено. Таким чином протягом одного дня ми сіємо сотні таких «кармічних насінин», які обов’язково через якийсь час проростають. Для того, аби виріс величезний гарбуз, нам треба посадити малесеньке гарбузове насіння. Воно дуже відрізняється від того, що виросте, бо плід ми завжди отримуємо набагато більший, ніж посіяли зерно. Тому дуже часто, коли трапляються неприємні ситуації, ми нарікаємо, мовляв, за що нам даються такі випробування, за які гріхи? Насправді все просто. Ніхто нас не карає. Просто колись ми посадили маленьке насіннячко… Пройшов час – і воно виросло. І виріс плід саме такого виду, яким було насіння. У цьому є величезний плюс. Якщо намагатися жити усвідомлено, то можна сіяти насіння того, що хочемо мати у своєму житті. Кармічні закони не вибирають «добре–погане», що сіємо – те й виростає. Хтось каже, що в нього важка доля, із року в рік трапляються одні й  ті ж неприємні ситуації.

Це називається «кармічні граблі». Кожен із нас приходить у цей світ виконати якесь призначення, душа прагне розвитку. Тому всі ситуації в житті будуть складатися таким чином, щоб людина могла виконати своє завдання. Бог, доля, Всесвіт, інтуїція (можна називати, кому як подобається) спрямовує нас туди, куди потрібно. Чиєсь призначення – бути медиком і лікувати інших, чиєсь – знайти, розвинути свій талант і приносити цим користь для інших.

Хтось прийшов, щоб напрацювати силу волі… Скажімо, людина випиває чи стала наркоманом – її душа прийшла, щоб навчитися долати залежність. У житті завжди складаються такі обставини, які допомагають  впоратись із  завданням. Хтось справляється, а хтось – ні. Якщо ж людина не звертає на це уваги, ситуація повторюється. При цьому буде вже сильнішою. Якщо людина знову не зважає – все повториться  втретє, вчетверте, і кожного разу болючіше. Так може тривати довго, і, як наслідок, – ми або виконаємо завдання, або ні. Це вже – вибір кожного з нас.

Тобто, якщо завдання провалено, людина має повернутися на землю знову… І так до тих пір, поки його не виконає?

Звичайно. А потім прийде виконувати інші завдання. І так – сотні й сотні життів. Для душі головне – розвиватися й удосконалюватися. І в цьому нам із вами є куди рухатися. Це якщо ми говоримо  про реінкарнацію. Далеко не кожен її визнає. Але в такому випадку залишається багато запитань без відповідей. Тобто, нам кажуть: є так, бо так має бути. А чому – пояснити не можуть.

Зараз медицина пішла далеко вперед. Але все одно народжуються хворі діти. Як це пояснити з точки зору кармології?

Це саме одне з таких питань, про які ми щойно говорили. Якщо не визнавати того, що душа не один раз приходить у цей світ, то як пояснити, що маленька дитинка, яка ще не встигла зробити ніякого гріха, народжується хворою, чи з вадами, чи в батьків, яким вона не потрібна? А інше таке саме немовля –  у забезпеченій родині, де з перших же днів його оточують любов’ю, увагою та достатком. Усе це, що нам здається часом несправедливим, є результатом дії карми – тобто наслідками попереднього життя. Розуміння питання  залежить від  нашого світогляду. Кожен має право на своє бачення. Але я дозволю собі дати пораду для тих, хто не сприймає реінкарнації, зверніть увагу бодай на своє попереднє життя. Якщо з дитиною щось не так – батьки повинні задуматись. Ніхто нас не карає зверху, тим більше Бог, який любить людей. Усі ситуації є просто наслідками наших попередніх дій. Людина не пасивна жертва своєї долі – вона має право вибору. Щохвилини, щосекунди. Якщо я маю неприємну ситуацію, бо спричинила її (свідомо чи несвідомо) якимось діями в минулому,  то зараз усвідомлено можу поступити зовсім по-іншому. І завтрашні наслідки будуть зовсім іншими. Головне – не порушувати основних законів, за якими живе все на світі. Ці закони викладено і в Біблії, і в Корані, і в Торі, і в кожній релігії світу.

Кажуть, що діти вибирають батьків ще до народження. Це правда?

Згідно із законами карми – так. Кожна душа приходить у рід не просто так. Вона обирає ту сім’ю, де її завдання збігаються із завданнями, які не були виконані в роді. Або де складуться такі умови, що дозволять душі максимально розвинути ті чи інші якості. Наприклад, завданням душі є розвинути свій талант і зуміти його відстояти. Така дитина народиться в сім’ї з далеко не тепличними умовами. Ми знаємо багатьох відомих композиторів, які займалися музикою всупереч волі батьків. Багато геніїв народжуються в родинах, де їм забороняють робити те, в чому потім вони досягають вершин. Зуміла душа виконати своє призначення – людство отримує геніального вченого, композитора, поета чи художника. А імен тих, хто не виконав свого призначення, ми не знаємо. Можливо, вони реалізуються в наступних життях…

Є таке поняття, як кармічні стосунки. Як  можна це пояснити?

Із точки зору кармології  пояснюється тим, що, як правило, люди не вперше приходять в один і той же рід. Кожен із нас спостерігав таке: бачиш людину вперше – а, здається, знаєш її все життя. Дуже імовірно, що ваші душі раніше зустрічалися, можливо, навіть були близькими друзями чи родичами. Або люди зустрічаються зараз, бо в минулому зав’язали «кармічний вузол» – мали якусь невирішену ситуацію. Тому в новому житті вони зустрічаються для того, щоб її розв’язати. Це добре простежується у критичних ситуаціях. Скажімо, народилася дитина у деспотичних батьків, які її постійно пресують, не прислухаються до її думки, нав’язують свою волю, свій вибір. Скоріш за все, ця душа колись (одне, два, три життя перед цим втіленням) сама поводилася так, була несправедливою стосовно своїх дітей. І от тепер вона прийшла не для покарання, а щоб зрозуміти, чому так робити не слід.

А що скажете про кармічний шлюб?

Найчастіше саме так і проявляється те, що ми називаємо «кармічним вузлом». Двоє людей уже колись були кармічними партнерами. Зараз вони знайшли одне одного, щоб розв’язати ситуацію, з якою не справилися у минулих втіленнях. Якщо їм це вдається – вони змінюються. Змінюються при цьому на краще і їх стосунки. Або ж люди просто розходяться, проте спокійно, без надривів і скандалів, залишаючись друзями. Не зуміли розв’язати вузол – все життя проходить у сварках, або ж розлучаються, але з образами, ненавистю. У наступному житті доля знову їх зведе, і знову за драматичних обставин.

Буває, що в життя раз у раз приходять однакові ситуації: людина розлучається, щоб почати життя по-новому – і…  вибирає знову такого ж партнера, як і попередній.  Так трапляється, коли ми не розуміємо свого призначення і не робимо висновків із попередніх ситуацій. Приміром, душа прийшла у жіночому втіленні, щоб проявити жіночі енергії, навчитися не нав’язувати своє бачення, не придавлювати інших своєю силою. Вона зустрічається з чоловіком, який, на її погляд, робить усе занадто повільно, неправильно. І жінка починає вирішувати за нього, починає виконувати його роботу. Отже, вона не проробляє те, за чим прийшла, не вчиться приймати близьких такими, як вони є. За якийсь час жінка з подивом помічає, що біля неї таки справді слабкий безвольний чоловік. Вони розлучаються. Але… наступний чоловік у неї буде таким же, бо вона в першому випадку не виконала свого завдання. Після третьої, четвертої спроби Їй може здаватися, що взагалі немає сильних чоловіків. Але вона обов’язково зустріла б такого, якби навчитися більше довіряти,  не критикувати, бути більш жіночною. Тому, наголошу, дуже важливо зрозуміти своє завдання і намагатися притримуватися цього в житті.

Якщо говорити про переселення душ, що скажете про тварин? Чи можуть вони потім народитись у вигляді наших дітей? І чи є в них кармічна програма також? 

Згідно з філософськими уявленнями про карму, кожна людина, кожна тварина, кожна стеблина є проявленням душі. Тому абсолютно можливо, що душа померлої улюбленої собаки  повернеться в рід у вигляді дитини. Або, буває, у роді помирає стара людина, а через деякий час там народжується немовля. Ніхто не доводить, що це буде та ж сама душа. Але й не може спростувати…

Чи можна визначити, яке за рахунком життя проживає людина? І як дізнатися про свою місію?

Яке за рахунком життя – визначити неможливо. У Всесвіті все вимірюється мільйонами, мільярдами років. А от завдання душі прорахувати можна. Існує декілька методів, які дають можливість це зробити. Більше того, можна прорахувати основні енергії, розвиваючи які людина може знаходити для себе ресурс. Можна відповісти на питання, чому в житті повторюються ті чи інші негативні сценарії, над чим треба попрацювати, щоб неприємні ситуації більше не складалися. Взагалі, виділяють декілька етапів у житті, коли вкрай важливо правильно пропрацювати ті чи інші якості. Так, скажімо, якщо людина справляється з певними призначеннями до 40 років, то в цей вік вона вступає у доброму здоров’ї, енергійна, маючи успішну роботу, багато друзів і щасливу родину. 40 років – такий собі підсумок. Люди завжди відчувають цей вік, вважають його переломним періодом, дехто кидає сім’ю, намагається починати нове життя, буває – і спиваються. Пояснюємо це для себе «кризою середнього віку». Але залишається незрозумілим, як долати цю кризу. Якщо ж людина знає, яке призначення мала виконати до цього часу і справляється з ним  – ніякої кризи просто не виникає.

Другий важливий період – від 40 до 60 років. Там є своєї завдання, які слід проробити. А якщо не виконано попередніх завдань, то додаються ще й вони. Погодьтесь, що з подвійним завданням впоратися значно важче. Ми бачимо чимало прикладів, коли людина в 60 років виглядає значно молодшою, сповнена енергії і планів. А дехто в такому віці  помирає. Причини зовні різні, а насправді – не виконав завдання душі. Буває, звичайно, що людина помирає, бо виконала місію й пішла далі. Але це стосується людей дуже високого духовного розвитку.

Третій важливий період – від 60 років і… до кінця життя.

А якщо людина помирає дуже молодою? Які на це причини?

Їх може бути дуже й дуже багато. Наприклад, щось із попередніх втілень. Або якщо хворіють маленькі діти, як я вже казала, батькам треба переглянути своє життя, бо це є уроком саме для них. Взагалі питання людського життя і смерті – надзвичайно складні питання, і давати на них однозначні відповіді просто некоректно

Іноді доля батьків повторюється у дітей… Цьому є пояснення?

Звичайно. Ми вже говорили з вами, що душа приходить лише в той рід, завдання якого співзвучні її власним. Дитина росте, переймаючи стиль життя, модель поведінки, традиції сім’ї. Тому й не дивно, що в багатьох обставинах вона діє так, як і її батьки. А ці дії, у свою  чергу, породжують такі ж наслідку, таку саму долю. Якщо діти знаходять у собі сили, мудрість, щоб виконати свій урок – негативні родові сценарії припиняються. Тоді кажуть, що така дитина очистила карму роду. Хоча, грубо кажучи, мова йде лише про те, що душа справилася з тим завданням, із яким прийшла у світ.

Що скажете про спорідненість душ? Буває таке, що людину вперше бачиш, а, здається, – знаєш її все життя.

Це означає, що колись ці люди вже зустрічалися і, скоріше за все, навіть були у близьких стосунках. Так само трапляється і кохання з першого погляду. Ці всі питання стосуються реінкарнації.

Чи були у практиці випадки дуже заплутаних ситуацій?

Якщо на будь-яку ситуацію дивитися з точки зору знання, вона не є заплутаною. Хіба що для самої людини… До тих пір, поки вона не  зрозуміє, що потрібно в собі змінювати, що пропрацювати. У мене, наприклад, був знайомий, який постійно потрапляв у аварії. Причому, спочатку вони не були серйозними: розбивав то бампер машини, то крило – а  сам залишався неушкодженим. На той час він мав близько 5 років водійського стажу, і до того все було добре. Відтак ні з того ні з цього почав потрапляти в аварії. Кожна наступна ставала все відчутнішою.  Усе закінчилося тим, що знайомий збив хлопчика, який, на щастя, залишився живим, але випадок став великим потрясінням для водія. Тоді я ще кармологією не займалася. А потім, коли вже були певні знання, продивилася, у чому причина. Виявляється, у тому періоді в нього були проявлені енергії, пов’язані з рухом, із дотриманням правил. Якби він про це знав, то поводився б за кермом зовсім інакше. До речі, коли той період закінчився, аварій більше не траплялося.

Розкажіть більше про себе. Чим подобається займатися у вільний час? Чи є у вас хобі? Куди подорожуєте?

Люблю природу, багато рухатися, подорожувати. Раніше робила це інтуїтивно, а коли розібралася, то зрозуміла, що це справді є моєю потребою. А загалом я філолог, займаюся з маленькими дітками, яким 4-5 років і з випускниками, пишу коротенькі новели.

Яка ваша улюблена страва? Що вважаєте здоровим харчуванням?

На мій погляд, здорове харчування – це те, що найбільше підходить людині на даний момент. Скажімо, якщо чоловік дуже хоче їсти м’ясо, то вегетаріанство не буде для нього здоровим харчуванням. Щодо мене – я не вегетаріанець, але основна частина мого раціону – овочі, фрукти й сири. Люблю гострі приправи. Прийшла до цього з роками, інтуїтивно. Якщо всі печуть шашлик,  я прошу спекти для мене баклажани, але не тому, що це здорово, а тому, що мені це більше подобається. Їсти, як і жити, треба зі смаком.

Поділіться веселими історіями з життя.

Весела історія була після завершення свят, коли я щиро вірила: якщо в дитини ще тривають канікули, то і в мене на роботі так само вихідний. Ми собі зранку в ліжку весело читали журнал. Раптом дзвінок з роботи. Кажуть: «Ми за вами скучили». Відповідаю: «Я за вами теж». На тому кінці пауза. Згодом: «Ви що, ще вдома?..» – «А хіба мене сьогодні треба?» – «Хвилини три ще не треба, а тоді почнеться ваше заняття…» Так швидко до роботи я ще не добиралася…

Давно, ще в 1989 році, ми їхали до Марселя на старенькому «Жигулі». Зупинилися під Балатоном залатати колесо, яке лопнуло. Поки чоловік цим займався, пішла подивитись на озеро, біля якого проїжджала вперше. До мене підплив лебідь. Іду до автомобіля, щоб пригостити птаха хлібом. Мене зупиняє угорець, починає щось говорити – я нічого не розумію. Питаю, чи знає англійську. Махає головою, що ні. Питає мене, чи знаю німецьку – лише знизую плечима. Спробую пояснити, в чому справа, пускаючи в хід міміку, жести. Малюю руками в повітрі обриси автомобіля, колеса. Чоловік каже: «Капут?» Відповідаю: «Іген, капут». Продовжую далі, що побачила лебедя, махаю руками, як крилами, і пояснюю, що несу йому хліб. Називаю при цьому єдине слово, яке знаю угорською, – «кеньир».  А він відповідає мені… російською: «Но я должен сейчас закрывать ворота». Я настільки «запрограмована», що не маю його розуміти, що знову починаю свою «пісню»: «Наше авто, колесо, капут!». Він терпляче пояснює російською: «Я вас понял. Но мне надо закрывать ворота». І лише тоді до мене доходить, як ми спілкуємося. Досі смішно згадувати. Але це приклад саме того, як часто ми не є присутні в теперішньому моменті, коли й сіємо своє «кармічне насіння» не того виду, який хотіли б виростити.

Спасибі за розмову! Успіхів Вам, здійснення задумів та нових веселих пригод.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

 

 

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)