Закарпатський реабілітолог та спортсмен про дружбу з Вірастюком, як секс впливає на результати спортсменів і як надовго зберегти здоров’я

Роман ЗАЖИРКО: «Найважчим супротивником людини завжди є вона сама»

Сьогодні бути гарним модно. Багато хто ходить у спортзали і накачує м’язи лише для того, аби мати привабливу зовнішність. Проте є люди, які займаються спортом професійно. Більше того, вони навчають цього інших.

Сьогодні гостем закарпатської газети «НЕДІЛЯ» є Віце-президент Глобальної Федерації Силового спорту, Президент KFPS Закарпатської області, голова Хустського осередку Федерації Стронгмену України Роман ЗАЖИРКО.

Він розповів про власні екстремальні захоплення, дружбу з найсильнішою людиною світу Василем Вірастюком, про здобутки закарпатських силачів та багато іншого.

Пане Романе, зараз багатьом хочеться мати гарне тіло. Але для цього потрібно працювати над собою. Чи є вікова межа, коли накачати м’язи вже не можна? І з якого віку взагалі рекомендовано починати займатися силовим спортом?

Якщо говорити в загальному, то вікового розмежування у заняттях спортом немає. Стверджувати категорично не можна, адже навіть малесенька здорова новонароджена дитинка потребує профілактичної фізкультури, гімнастики, масажу. Особливо дітям корисні заняття плаванням. Тому скажу так: спорту, як і коханню підвладні люди будь-якого віку. Ні стать, ні абиякі інші чинники значення не мають. Головне – щоб людина цього хотіла і не було категоричних протипоказань за станом здоров’я. Звичайно, є періоди, коли організм у певній мірі краще або слабше реагує на навантаження, особливо у плані занять важкими видами спорту. Тож у залізному спорті  тіло найкраще відкликається на тренування у віці від 16 до 30 років. Але бути категоричними тут також не варто. Звичайно, після 40 років, особливо у чоловіків, рівень анаболічних гормонів значно знижується і людині набагато важче набрати м’язову масу чи досягнути значних силових показників у порівнянні з молодим організмом. Конкуренція буде очевидною.

Скільки часу на добу можуть займати тренування?

Усе індивідуально, залежить від людини, від наявності в неї вільного часу, від того,  яких показників вона хоче досягнути, чи має намір займатися професійно, чи лише для власного здоров’я і краси. Є визначені хронологічні рамки, яких варто дотримуватися, але повторю, усе дуже особисто. Якщо людина може знайти на себе щодня  півгодини-годинку – це чудово. Якщо зможе по годинці-півтори три рази на тиждень – і це добре. Головне – працювати і ніколи не припиняти роботу над собою, постійно прогресувати, вдосконалюватися, і не топтатися на місці.

А якщо людина взагалі ніколи не займалася спортом і в певному дорослому віці вирішила спробувати. При цьому раніше або палила, або вживала багато алкоголю і тепер хоче привести тіло в норму і покращити здоров’я. Що порадите?

Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя та зайнятися спортом. Якщо конкретна ситуація, людина палила і хоче  оздоровитись, спорт допоможе позбутися шкідливої звички. Після  систематичного вживання алкоголю треба проводити ще й серйозне очищення та дизінтоксикацію організму, бо можуть бути вражені печінка, кишково-шлунковий тракт. Але насамперед треба захотіти, тоді під силу все. Звичайно, у першу чергу треба привести в норму вражені органи, скажімо, курцю, зайнятись легким бігом, підготувати організм до фізичних навантажень. Після такої реабілітації можна переходити на наступний етап – почати більш інтенсивні тренування у активнішому плані. Однозначно,  незалежно від того, яким би ви спортом не займалися, раджу тренуватися з вантажем. Вчені  неодноразово проводили різні експерименти як над спортсменами, так і над звичайними людьми і довели, що тренування з залізом стимулює найбільше вироблення анаболічних гормонів й покращує метаболізм, регенерацію, роботу усіх  органів і функцій тіла.

Із силових видів спорту який вам найбільше імпонує?

Їх багато. Зараз є і кросфіт, і бодібілдинг, і гирьовий спорт, і важка атлетика, і паверліфтинг, і  стронгмен, і армреслінг, й інші. Щодо себе, то на різних етапах життя використовував різні напрямки залізного спорту. Тому зазначу, що якщо потрібно покращити естетику, найкраще підійде бодібілдинг, якщо фізичні показники – то паверліфтинг і стронгмен, якщо витривалість – то кросфіт. Чомусь одному перевагу не надаю. Хоча стартував я у спорті і здобував різні нагороди з бодібілдингу. Але зациклюватися на якомусь одному виді силового спорту, якщо ти не професійний спортсмен, не варто, бо організм звикає і систему тренувань однозначно та циклічно потрібно вдосконалювати і змінювати через те, що проходить адаптація і м’язи просто перестають реагувати на певні навантаження. Тож для прогресії потрібно постійно або збільшувати навантаження, або змінювати вектор тренінгу.

А з чого почалася ваша дорога у спорт?

Спортом я почав займатися з дитинства,  мав тоді років 13-14. Тоді до нас із-за «залізної завіси» потрапили голлівудські фільми за участю Арнольда Шварценегера та інших мегакрутих акторів-силачів. Фактично це і стало поштовхом, дало мотивацію, натхнення, бажання працювати над собою. Інформації було обмаль, але ми з хлопцями інтенсивно тренувалися. Аби досягати кращих результатів, читав багато, вчився, цікавився тонкощами від більш досвідчених спортсменів, відвідував спортзал. Ми також організовували вуличні власні спортивні майданчики та підвально-гаражні «качалки», тож років у 15 я уже займався спортом більш серйозно. Батьки посильно підтримували, не перешкоджали.

Коли людина хоче чогось досягти, як правило, доводиться у чомусь собі відмовляти. У чому ви себе обмежували?

Цей спорт потребує не так обмежень, скільки розуміння того, що саме тобі потрібно. Передусім потрібен режим, розуміння біоритмів, фізіологічних процесів, динаміки, анатомії, раціональне харчування, регулярно-циклічні тренування. Це основні фактори. Тренування можна проводити максимально інтенсивно, викладатися у спортзалі, але, якщо не давати тілу матеріал, від якого після тренувань він має відновлюватися та рости, неправильно врахувати період відпочинку, ефект буде незначним, в кращому випадку, а можна взагалі отримати катаболізм і нашкодити. Важко ще й поєднувати спорт із простим буденним життям, адже ми всі піддаємося факторам стресу, щоденному психологічному навантаженню, зіштовхуємося з поганою екологією. На жаль, таке не зовсім позитивно впливає на організм та бажання тренуватись і мало хто знаходить в собі силу волі не здатися.

Які з перемог для вас були найважливішими?

Головна перемога – це перемога над собою. Найважчим супротивником людини завжди є вона сама. Якщо з  кожним днем ми стаємо хоч трохи кращими, ніж учора, це вже перемога.

А щодо перемог на змаганнях  різного рівня, то їх було дуже багато. Звичайно, чемпіонати та змагання є потужним мотивуючим фактором, адже там відбувається порівняння сил і можливостей із людьми, які теж доклали чимало зусиль для того, аби бути найкращими. Такі перемоги чи бодай не останні місця дають стимул для подальшої роботи над собою на тривалий період.

Зараз серед представників силового спорту  є дівчата. Але ж накачане тіло вважається еталоном чоловічої краси. Та  й далеко не кожному чоловікові подобаються накачані дівчата. Комусь взагалі до снаги повні жінки. Як гадаєте?

Про смаки не сперечаються. Але я гадаю, що якщо в жінки гарно сформоване тіло, вона струнка, з відповідними об’ємами та пропорціями в правильних місцях  – це не може не подобатись. Тож важкий спорт не тільки дає гарну фігуру, поставу, здоров’я, а й кардинально змінює сприйняття дівчини самої себе, відкриває нові можливості, додає віру в себе. Заняття «залізним» спортом роблять жінку витривалішою, сильнішою і не тільки фізично. І я вам гарантую, що в жіночому організмі настільки незначне виділення власних анаболічних гормонів, що «перекачатися», при всьому бажанні, не вийде, а от стати чарівнішою, привабливішою, сексуальнішою вдасться на 100%.

Ви проводитимете незабаром у Хусті змагання світового масштабу. Чому саме Хуст? Як виникла ідея?

Чемпіонат світу серед стронгменів – це надзвичайно важлива та масштабна подія у силовому спорті, яка проходить в Україні щороку. І щоразу багато міст виборюють можливість прийняти в себе цей чемпіонат. Тому ми приклали дуже багато зусиль для того, аби поєдинок «залізних людей» відбувся саме в Хусті. Чесно кажучи, було досить важко зацікавити спортивних керівників, я боявся, що за деякими параметрами Хуст може не підійти.  Але за останні роки Хуст справді переродився, перетворився на місто європейського зразка і ця трансформація триває. Ми на це заслужили!  Тож позитивну відповідь від Федерації Стронгмену України на проведення Чемпіонату Світу ми отримали завдяки сприянню хустянина, нашого земляка, який доклав колосальні зусилля, щоб Хуст повернув собі бувалу славу стратегічного центру Закарпаття, народного депутата України Валерія Лунченка. Він надав нам колосальну підтримку, допоміг знайти фінансування та виконання всіх необхідних умов. Також велика подяка моїм друзям, Президенту Федерації стронгмену України Сергію Конюшоку та Почесному Президенту Федерації стронгмену України, неодноразовому володару титулу найсильнішої людини світу –  Василю Вірастюку, за те, що дали шанс нашому місту стати центральним плацдармом для проведення Чемпіонату світу та прославити Хуст далеко за межами нашої країни.

А які очікування від чемпіонату?

На один день сюди з’їдуться найсильніші люди планети у категорії 110 кг і центр Закарпаття перетвориться на плацдарм богатирських змагань! На період чемпіонату до Хуста буде прикута увага всього світу, вболіваючи, як декілька десятків стронгів виборюватимуть право бути найсильнішим у цій категорії. Передусім, ця одіозна подія повинна надихнути молодь, багатьох людей, які вагаються, розмірковують чи займатися їм спортом та який саме напрямок обрати. Також захід має змотивувати вже діючих спортсменів, а також  стати чудовою нагодою для усіх хустян, закарпатців, які приїдуть подивитись на чемпіонат, більше дізнатися про силові змагання, про залізний спорт та можливо дати поштовх для майбутнього покоління спортсменів запалитися жагою бути сильним, вести здоровий спосіб життя! Довести нашим діткам, що справжній пульс енергії та активності – тренування, а не наркотики, нікотин, алкоголь!

Як виглядає закарпатська «залізна» команда на тлі інших областей України?

Закарпатська область у силовому спорті є досить потужною. У нас багато дуже хороших та перспективних спортсменів і спортсменок, які входять у ланку першості не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Маємо чемпіонів  у стронгмені, в бодібілдингу, фітнесі, фітнесбікіністок, пауерліфтерів, важкоатлетів. Називати та відзначати всіх зайняло б досить багато часу. Це є приводом гордитись нашими закарпатськими спортсменами. Окремо хотілося б відзначити ветеранів залізного спорту Закарпаття, які постійно доводять, що є ще порох в порохівницях та які дають гідний приклад до наслідування молодим аматорам. Наші ветерани не тільки в строю, але й ставлять рекорди України та світу. Останній Чемпіонат стронгмену серед аматорів, який пройшов нещодавно у Виноградові став цьому доказом.

Ви знайомі з Вірастюком…  Що можете про нього розказати? Як ви познайомились?

Ми не просто знайомі, ми друзі, у нас чудові стосунки. Розповідати про Василя Вірастюка можна годинами. Він неодноразово здобував титул найсильнішої людини світу, він – людина-легенда, яка відома на всій планеті, велика людина з великим серцем, відмінний батько, активний спортсмен, який досі підтримує себе у прекрасній формі, надихаючи своїм прикладом інших. Крім того, це шоумен, актор ( знявся у фільмі «Іван Сила» присвяченому нашому земляку Кротону Фірцаку, зігравши Велета).  До речі, людина з хорошими вокальними даними (записав кілька спільних пісень у зіркових дуетах ), і родзинкою Вірастюка є його суперкруте почуття гумору! От завдяки залізному спорту та фантастичному почуттю гумору ми і познайомились.  Я знаю Василя вже дуже багато років, він мене порівняно недавно, але це не заважає нам спілкуватись, бути друзями та співпрацювати. Говорити про нього поза очі не хочеться. Під час чемпіонату світу зі стронгмену в Хусті, який пройде 12 травня, де він буде присутній і виступить  головним суддею, він сам про себе все розповість.

Зараз багато говориться про здорове харчування. Це стосується і спортсменів. Щоб мати більше сили, краще почуватися, які продукти треба більше вживати?

Спорт і здорове харчування невід’ємно пов’язані між собою. У першу чергу, воно повинне бути збалансованим і раціональним, відповідно до потреб конкретного спортсмена у конкретний період його тренувань ( набір маси, сушка, реабілітація чи відпочинок ).  Акцент ставиться на білково-вуглеводну їжу. Обмежується шкідливий жир. Обов’язково в організм повинні потрапляти вітаміни, корисні мікро і макроелементи, нутріенти, які допомагають зростанню силових показників, витривалості і росту м’язів. Сказати, що конкретно повинен вживати спортсмен, у кількох словах досить важко, оскільки тема є дуже глибокою та обширною. Легше розповісти про те, що категорично не можна їсти та пити. По-перше, на будь-який продукт сильно впливає механізм приготування. Тож їжа повинна або запікатись, або пропарюватись, або варитись. Смажене варто повністю виключити з раціону. Солодощі теж їсти не можна. У борошняних виробах варто себе обмежувати.  Також спортсмен не повинен вживати ні алкоголю, ні нікотину, тому що вони знижують гормональний фон, зупиняють ріст та регенерацію клітин, особливо рівень тестостерону, який у «залізному» спорті є дуже важливим. Категорично не рекомендую вживати різні трансжири у вигляді майонезів, пересмажену їжу, копченості, консервацію, продукти із вмістом різних підсилювачів смаку, емульгаторів, різноманітні чіпси, сухарики, газовані напої, напівфабрикати. Це все не просто погано діє на організм та може призвести до цілого комплексу хвороб, а й іноді просто небезпечне для життя!

Суперечливим є питання щодо м’яса.  Деякі з силачів є вегетаріанцями та сироїдами і кажуть, що мають більше сили, а хтось – навпаки, без м’яса не може. Що скажете ви?

Нещодавно в Інтернеті бачив жартівливу картинку, на якій зображено індіанця і підписано, що в перекладі з індіанського вегетаріанець – це поганий мисливець. Я – заядлий м’ясоїд, хоча з повагою ставлюся до будь-якого вибору людини. Маю навіть знайомих спортсменів веганів, ми частенько жартуємо один над одним. От, , недавно питав друга-вегана, що я коли бачу шматок соковитого м’яса, то слинка тече, так хочеться поласувати, а чи не виникає такого ж бажання у веганів, коли вони влітку бачать соковиту траву десь на лузі. Але такі жарти не заважають нам підтримувати дружні стосунки. На вегетаріанців і сироїдів дивлюся, як на екстремалів, хоча вони, між іншим, при правильному підході, також бувають досить таки результативними у спорті. Проте дається їм це нелегко, бо у спортивному харчовому раціоні все потрібно вміти робити в міру і без крайнощів. У м’ясі містяться білки і амінокислоти, які є просто незамінними. Якщо звичайна людина ще може експериментувати з харчуванням, то для спортсмена бути вегетаріанцем і одночасно вести такий активний спосіб життя, а ще й при цьому почуватися комфортно, доволі складно. Серед силовиків вегетаріанців дуже мало. Але, повторюся, я поважаю будь-який вибір інших людей.

Якщо  ми вже почали говорити про харчування, а ви сказали, що небажано вживати газовані напої, то поясніть, чи має до цього стосунок мінеральна вода?

Ми повинні зрозуміти передусім, що таке мінеральна вода. Зараз величезна частина тієї мінералки, яку нам пропонують вітрини супермаркетів навіть далеко не стояла біля мінеральних джерел. Природна мінералка майже не є газованою і її газують  лише для того, щоб покращити смакові якості. Справжню мінералізовану воду з природних джерел пити не лише можна, але й треба, іноді навіть необхідно, чи то з лікувальною, чи то з профілактичною метою, щоправда, також не постійно і в розумних дозах. Але вибирати потрібно ту, яка підходить людині відповідно за своїм хімічним складом, аби не нашкодити здоров’ю.

Психологічний стан, внутрішнє налаштування наскільки впливають на успіх у спорті?

Однозначно, що дуже сильно. Взагалі психологічний стан впливає на все наше тіло, не тільки на психіку та нервову систему. Під час стресу організм викидає такі гормони, які погіршують наші фізичні результати. Тому спортсмени, які мають виступати на змаганнях, повинні до цього готуватися не лише фізично, але й психологічно. Правильне  психологічне налаштування, мотивація і рівновага загалом у рази можуть покращити результати спортсмена. Безпосередня задача наставника у спорті, саме навчити підопічного долати психологічні бар’єри. З власного досвіду знаю, що таке психологічний бар’єр, коли фізично ти готовий взяти більшу вагу, а психологічно вагаєшся і як тільки ти подолаєш цю перепону, твої силові показники зростають кардинально і та вага, яка раніше була одноповторною, стає робочою. У спорті чемпіоном стає той, хто навчився максимально контролювати нейронно-м’язевий зв’язок і хто психологічно сильніший.

Можливо, трохи нетактовне питання, але воно цікавить дуже багатьох. Відомий психолог Олена Кутова запевняє, що спортсменам перед важливими змаганнями категорично заборонений секс. Особливо чоловікам. Це правда? І чому?

Щодо категоричності, не буду стверджувати, але…  справді є такі дослідження.  Це, пов’язано з гормональним фоном та потребою спортсмена концентруватись на поставлених цілях і таким чином сублімувати енергію в правильному напрямку. Адже, якщо спортсмен викладеться на всі сто під час сексу, після цього рівень статевих гормонів, особливо тестостерону, впаде. А для відновлення гормонального фону потрібен деякий час. Але зациклюватись на цьому не варто, кохайтеся та будьте коханими, тільки не на одинці. Секс – це не тільки чудовий спосіб отримати задоволення, це й метод передачі почуттів і чудовий спосіб зняти психологічне перенавантаження. Після сексу організм отримує викид гормонів щастя, мозок і все тіло розряджається і релаксує. До речі, інтенсивний секс, чудовий спосіб спалити надлишок калорій, тож рекомендую у якості відмінного кардіонавантаження, тільки не одразу після тренування, бажано дотерпіти і дійти до своєї половинки.

Це правда, що спортсменів у своєму колі зустрічають не за паспортом, а за медалями?

Ні, це зовсім не так. Я спілкуюся з дуже багатьма титулованими спортсменами, які є чемпіонами Європи, світу, які здобували різні нагороди та гучні титули, майстрів спорту і знаю хлопців, які ніколи в житті не отримували жодних регалій, але які в будь-який момент можуть гідно виступити, та довести свою значимість. В колі спортивного спілкування існує взаємоповага і між моїми знайомими та друзями я не спостерігав такі явища.

А яким є ставлення «традиційних»  силачів до стронгменів? Існує стереотипна думка, що важкоатлети стронменів трохи зневажають…

Не думаю. Для порівняння: важка атлетика вважається технічно чистою категорією та має чітко прописані правила техніки підйому ваги, має вузький перелік вправ,  в стронгмені  інші параметри, тут ціль підняти, зрушити, донести, витерпіти і тому дозволяється для результату «чітингувати», але… вага снаряду в рази більша та перелік вправ значно ширший. Кожен спорт має свої критерії. Скажу навіть більше, стронги і важкоатлети чудові друзі ! Щодо стронгменів, то ставлення до них інших представників «залізного спорту» дуже позитивне та поважне. Підтвердженням може бути нещодавній чемпіонат у Виноградові. Там було багато аматорів-стронгменів, які виступали у різних категоріях і представляли різні види спорту, були важкоатлети, бодібілдери, пауерліфтери, навіть бійці. При цьому між спортсменами панували дружба, взаємоповага і взаємопідтримка. Стронгмен об’єднує спортсменів різних напрямків та дає можливість проявити себе використавши потенціал, здобутий у інших спортивних напрямках. Зневага і спорт – це взаємонесумісні речі.

Чи існує на Закарпатті  проблема допінгу серед  стронгменів, важкоатлетів…    

Немає допінгу – немає проблеми. У нашій країні допінг поза законом. Але зараз набуває шаленої популярності  таке поняття в медичній та спортивній практиці, як антиейдж терапія, тобто абсолютно законна та ефективна терапія,  яка в адекватних дозах при гормональному дисбалансі допомагає відновлює фізіологічні показники гормонів. У спортивній проекції людина піддається підвищеним навантаженням і відповідно, в першу чергу, це відзначається на ендокринній системі, тому не кожен організм може з цим справитись, особливо з віком. Антіейдж терапія реально не просто  відновлює гормональне функціонування організму, покращує процеси регенерації, росту, прискорює обмінні процеси, але й після неї людина стає більш активною і здоровішою, значно покращуються статеві функції. Тож спорт у поєднанні з антиейдж терапією рекомендується не тільки спортсменам, а і просто всім, кому за 40. Для цього потрібно зробити аналіз на гормони і за його результатами лікар, підкреслюю, досвідчений лікар-ендокринолог призначає пацієнту ті чи інші гормони у адекватних дозах за медичними та індивідуальними показниками. Також в раціон додаються нутріцевтики, які сприяють та каталізують відновні процеси.

А чи відчувається допомога з боку держави?

«Залізний» спорт дуже дорогий. Крім того, спортсмени називають його найбільш невдячним. Наприклад, професійний боксер чи каратист, який давно не займається, навіть в 50-60 років, так може когось відлупцювати, що мало не здасться. Утім варто силовику на певний період, бодай півроку, припинити тренування, як його показники кардинально впадуть.  Погіршиться  сила, витривалість, м’язова маса… тому спортсмен-силовик повинен постійно підтримувати форму та тренуватись. У плані фінансування цей спорт обходиться справді дорого. Веду до того, аби підтримувати форму, потрібен спортзал, тренажери, гантелі, штанги. Індивідуально це все мало хто може собі дозволити придбати. «Залізному» спортсмену недостатньо  одягнути кросівки, спортивну форму і піти бігати. Силовик повинен щомісяця  купувати абонемент, який коштує чималих грошей, а також дбати про відповідне харчування. До речі, білкова їжа наразі також не надто дешева…  Звичайно, держава намагається щось профінансувати. Але, на жаль, це – крапля в морі. Цього не вистачає, підготовка до змагань потребує серйозних капіталовкладень.  У нас дуже багато чудових молодих та перспективних, талановитих спортсменів, які фактично могли б представити Україну на міжнародному рівні і які намагаються самостійно профінансувати підготовку, але через серйозних відсутність коштів не можуть собі дозволити поїхати за кордон. Єдиний вихід  – самостійно ходити і шукати спонсорів, які здатні оплатити їхні поточні потреби, а зараз знайти таких майже нереально. Не вистачає залів та обладнання. Якщо у великих містах це ще якось вирішується, то на периферії це – болісна проблема, не кожен перспективний спортсмен може дозволити собі переїзд на ПМЖ у мегаполіс. У країні важка економічна ситуація. Тож сподіватимемось лише на кращі часи.

Чи бували у спортивній практиці якісь веселі смішні історії?

Їх сотні. Щось кумедне трапляється постійно. Наприклад, заблукати десь у чужому місті – стандартна ситуація. От нещодавно: проводили чемпіонат України з бодібілдингу, де я був головним суддею. Після закінчення нас, суддівську колегію, повинні були відвезти до місця поселення. Сказали: «Сідайте в машини. Вас відвезуть». Посідали ми в автомобілі, водіям наказали їхати за головним автомобілем, єдиний водій якого знав дорогу. Було вже темно, йшов дощ, година пік… у результаті до місця локації доїхав єдиний автомобіль із місцевим водієм. Решта авто опинилася в різних кінцях міста, добре що не області. Якби не навігація, яка зараз є в кожному телефоні, довго б нас збирали докупи. Все було, як в анекдоті… Страшенно сильний туман, видимості ніякої. Водій побачив перед собою фари і вирішив не напружуючись прилаштуватися й їхати позаду іншої машини. Їхали вони так, їхали, але раптом авто спереду зупинилося. Водій чекає 10, 20 хвилин,  думає собі:  «Стоїш, так стій, а мене пропусти». Але боїться вийти, бо туман, і не потрапити б під інший автомобіль. Почав він сигналити. Підходить до нього водій першої машини і питає: «Чого шумиш?» Цей каже: «Це ти чого зупинився, від’їдь на край, дай проїхати».  А той подивився на нього і відповідає: «Та я вдома, до себе в гараж заїхав!». От така кумедна історія.

Розкажіть про себе, як про людину. Які  ще маєте захоплення? Як проводите вільний час, куди подорожуєте?

Людина я весела, люблю гумор, жарти. Люблю тварин і не тільки не за кулінарними вподобаннями. Весь вільний час займає спорт, особисте життя. Постійно щось вивчаю та самовдосконалююсь. Часто подорожую. Пріоритет – родина та близькі друзі.

Чи доводилося колись вступати у бійки, аби когось захистити? У школі ви були таким же богатирем?

Звичайно, особливо в шкільні та студентські роки. Хлопці, вони такі, а як же без того. Враховуючи, що завжди був сильним, то траплялися різні казусні ситуації. Але майже ніколи не був ініціатором. Проте з роками прийшло розуміння того, що такий підхід не вирішує проблему, а іноді навпаки її ускладнює. Тому з віком і особливо зараз знаходжу більш раціональні методи вирішення конфліктних ситуацій. А просто вступати в конфлікти для того, щоб комусь щось довести – вкрай нерозумно. Менше з тим, це не означає, що у випадку особистої загрози власному життю чи здоров’ю, чи такій же загрозі дорогим тобі людям, варто розраховувати на здоровий глузд агресора, а відповісти адекватно в міру обставин.  Собі ж самому я щодня щось доводжу… по дві години у спортзалі, тому чудово усвідомлюю, які можуть бути наслідки, якщо не дай того Боже, в плані самозахисту, доведеться застосувати силу і особливо супроти середньостатистичного нетренованого супротивника. Власні силові переваги потрібно доводити змагаючись з достойними супротивниками у спортзалі, на рингу або на чемпіонатах, залишаючись друзями у повсякденному житті та завжди бути людиною з великої літери.

Ви – людина, яка дбає про здоров’я та зовнішність. Зараз гарно виглядаєте. Але уявіть себе 95-річним. Що б хотілося більше  зберегти  у такому віці красу чи ясний розум?

Дякую щиро за комплімент. Кажуть, якщо чоловік хоч трохи гарніший за мавпу, то автоматично вважається красунчиком. Дбаю про здоров’я завдяки спорту, відповідному харчуванню та  систематичним загартовуванням, а догляд за зовнішністю простий : щоденно мило, зубна паста, станок для гоління, туалетна вода і раз на місяць перукарня. Справа в тому, що зберегти зовнішність завжди у наших силах, якщо адекватно займатися фізичними навантаженнями згідно з віковими параметрами то можна залишатись більш-менш активним і в міру естетичним навіть у глибокій старості. Але мозок теж потрібно тренувати, особливо в літньому віці. Тож я однозначно обираю раціоналізм, логіку, тверезість розуму і ясність думок.

 Оскільки ви знаєтеся на правильному харчуванні спортсменів, розкажіть, будь ласка, про свою улюблену страву.

М’ясо у будь-якому вигляді. Звичайно, щоб воно мало відповідні якісні критерії, було смачним. Адже основний будівельний матеріал для нашого організму можна взяти тільки з нього. Обов’язково та щоденно вживаю злаки, яйця, овочі, кефір, домашній сир.

На накачаному чоловічому  тілі часто рекламують татуювання. Як ставитесь до цього?

Татуювання – це ціла субкультура. Я поважаю вибір людей, їхні вподобання та естетичні смаки. На гарному та спортивному тілі все виглядає привабливо. Татуювання – особиста справа кожного. Якщо воно відповідає зовнішньому вигляду людини, то це нормально. У мене навіть самого колись були думки щодо тату. Але не зробив, можливо поки що, не «дозрів» до цього.

Дайте тим, хто хоче зайнятися спортом, кілька раціональних порад щодо хорошого самопочуття.

Якщо людина хоче бути гарною, сильною і витривалою, то будь-який «залізний»  спорт не може себе позиціонувати без трійки «золотих» вправ, які є базовими і без яких неможливо взагалі правильно побудувати своє тіло. Перша вправа – це жим штанги на прямій, друга – станова тяга, третя – присідання, адже без міцних потужних ніг мати сильне та гармонійне тіло практично неможливо. Ці базові вправи рекомендую виконувати всім – як чоловікам, так і жінкам. Вони є основою основ у силовому спорті, незалежно від того, у якому конкретному напрямку людина хоче себе розвивати. І ще… залежно від тілобудови інтенсивність тренувань, корекція вправ і підбір харчування кардинально різниться. Тож не вникаючи у деталі, оскільки все індивідуально, рекомендую кожному насамперед зрозуміти, що саме він хоче отримати від свого тіла, від свого життя і від тієї трансформації, яка здобувається під час занять спортом, тобто, чи людина працює для покращення силових показників, чи для естетики, чи для витривалості. Раджу поступово додавати до тренувань і кардіонавантаження – швидку ходьбу, їзду на велосипеді, плавання. Якщо немає можливості відвідувати тренажерку, вправи із власною вагою допоможуть тримати тіло в тонусі. Турнік, бруси теж не бувають зайвими.  І, звичайно, потрібно дотримуватись режиму, хоча б основних напрямків раціонального харчування. Крім того, потрібно не боятись змін, сміливо йти вперед, долати випробування і постійно працювати над собою. Будьте сильними!

Спасибі за розмову! Успіхів вам у «залізній» справі, задоволення від роботи, наполегливості, наснаги, енергійності, бадьорості і нових досягнень.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено