АНОНС. Закарпатець розповів про живу їжу, життя без ліків та зцілення від невиліковної недуги

Олег БЛАЖІВСЬКИЙ: «Мій оздоровчий експеримент триває вже три роки»

Сьогодні про здорове харчування говориться багато, проте мало хто вникає у те, що це таке насправді. Натомість з екранів телевізорів постійно пропагуються лікарсь-кі препарати. Більше того, на Закарпатті з кожним роком відкривається все більше аптек, але люди при цьому починають все більше і більше хворіти, , пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Обкладинка свіжого номера закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Тож сьогоднішнім гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» є людина, яка не просто на словах знає про живу їжу, але й дотримується правильного раціону. Олег БЛАЖІВСЬКИЙ на власному досвіді переконався, що натуральні продукти і сироїдіння здатні творити дива.

Під час наших «Недільних бесід» він розповів про здорову їжу, власні кулінарні смаки та виробництво екопродукції.

– Олеже, із чого почалися ваші експерименти з харчуванням. Як ви стали сироїдом, а головне – чому?

– Із хвороб. Із артриту, який фактично не лікується, проводиться лише заміна суглобів. Лікарі перепитували, скільки мені років (а я тоді мав 30). Ліками на той момент я не користувався вже понад шість років, тож шукав відповідь – що робити. Коли я перейшов на вегетаріанство, мені стало трішки легше. Пробував добавки – коліна почали згинатися. А на сироїдінні все повністю пройшло. Плюс я скинув вагу. Перед тим з юнацтва займався штангою, до речі, в мене були хороші показники: жав стільки, скільки важив, присідав з вагою понад 100 кілограмів.

– Скільки часу зайняв процес переходу від вегетаріанства до сироїдіння?

– Менше, ніж півроку. Треба було би рік, але я це зробив швидше. Загалом перехід – справа індивідуальна, потрібно враховувати ще й вік. У 20 років можна переходити за один день, у 30 – потрібен рік, у 40 – два роки, потім – поступово час збільшується. Крім того, треба зважати ще й на захворювання (типу каміння в нирках, печінці, жовчі, високий артеріальний тиск). Тобто якщо в людей серйозні складнощі зі здоров’ям, швидко переходити не можна.

– А чи були колись так звані «відкати», чи тягнуло на їжу, від якої ви вже відмовились?

– Ні. Ні зривів, ні відкатів я не мав. У мене був стимул, щоб мене діти не на візку возили, а щоб ходив своїми ногами. Моєю найулюбленішою стравою раніше були вареники. Але я собі сказав, що з 1 червня – я сироїд, тож так і зробив. А 4 червня у мене був День народження, прийшли гості. На столі було багато всього, у тому числі – вареники, але я не їв їх. У сироїдінні є так багато різних страв, що просто голова йде обертом. Ті ж вареники можуть бути сироїдськими, і той же хліб.

– Тобто взагалі ніколи не виникало бажання повернутися до колишнього харчування?

– Мій оздоровчий експеримент триває вже три роки. До м’ясної їжі я однозначно не повернуся, а до  вегетаріанства, можливо, колись. Але поки що мене все влаштовує. Більше того, у планах маю намір ще й побути й на монодієтах та фрукторіанстві. Бо зараз я сироїд, але вживаю бобові і злакові.

– Чому стають вегетаріанцями, веганами, сироїдами?

– Причин багато. Хтось – із релігійних міркувань, хтось – через духовний розвиток, хтось – через здоров’я, а хтось – шкодує тварин. Головне – визначитися з цілями, бо хто вагається, може не стриматись, зриватися, переходити з сироїдіння на веганство, із веганства – на вегетаріанство, потім – знову на веганство… і так протягом тривалого часу.

Що таке жива їжа. Чому її так називають? Як правильно переходити на сироїдіння? Із чого почати? Чи соки є натуральними?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».

Купуйте свіжий номер газети «НЕДІЛЯ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 24 лютого.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено