Закарпатські серійні грабіжники заманили таксиста в ліс і обікрали

Здається, у кого-кого, а в таксистів грошей повинно бути багато. Саме так вважав і ватажок закарпатських «опришків» Володимир. Тож разом зі своїм підопічним Віктором він приїхав до Хуста, де задумав скоїти злочин.

Була близько 21 година вечора. Викликати таксі він попросив знайому, аби не виникло потім ніяких підозр. Жінка ні про що навіть не здогадувалася.

На замовлення на «Дейво Нексії» приїхав Дмитро Підгірний. Він попрямував до клієнтів на турбазу «Нарцис», яка знаходиться поблизу лісу на Замковій горі. При собі у зловмисників було все, що потрібно для пограбунку. На жертву вони чекали вже у масках. Коли автівка зупинилася біля шлагбауму перед територією бази відпочинку, до водія підбігли грабіжники. Володимир відкрив двері, вдарив Дмитра рукою в ділянку вуха й почав його витягати з машини. Проте потерпілому вдалося завести двигун і він почав від’їжджати. Утім раптом колеса вперлися в бордюр – і транспортний засіб зупинився. Після цього Віктор витягнув водія з машини і почав бити руками в голову та по тулубу.

Дмитро опирався, як лише міг, але поки він оговтувався від болю, прямо в нього на очах злодії забрали з салону барсетку з документами та два гаманці, у яких було 810 доларів, 25 000 російських рублів та 8000 гривень.

Побитий таксист із ранами та синцями поїхав до поліції писати заяву про пограбування. А зловмисники там часом раділи, що цього разу все також зійшло їм з рук.

Переплутали жертву та обікрали прокурора

На наступну справу злочинці вирушили до Тячева. Підвіз їх знайомий, який і гадки не мав, куди саме прямують Віктор та Степан.

Володимир уже чекав на них. Приятелі обговорили план, розподілили між собою ролі. Крім звичних знарядь для скоєння злочину прихопили з собою ще й мотузку та електрошокер. Відтак попрямували до будинку своєї жертви. Сховались у кущах і чекали на господаря. Близько першої години ночі вони побачили, як до подвір’я підійшов чоловік. Одразу одягнули маски і накинулися на нього. Степан накинув на шию незнайомця мотузку і намагався душити, оскільки той опирався. Валентин, у свою чергу, почав лупцювати нещасного гумовим кийком по голові. Утім чоловік виявився досить сильним фізично і ногою штовхнув одного з них у кущі, а іншого перекинув через бедро на землю. Таким чином він вирвався від зловмисників і вже хотів втікати додому. Але на той момент підбіг Володимир і наніс йому удар електрошокером в обличчя та шию. Валентин також оговтався, витягнув пістолет та рукояткою вдарив чоловіка по голові. Після цього вони спільно почали лупцювати свою жертву ногами в обличчя, а Степан – душити. Нещасний невдовзі почав втрачати свідомість. А нападники, погрожуючи, вимагали від нього гроші. Чоловік казав, що в нього їх немає, але ніхто не вірив, тож банда почала нишпорити йому по кишенях. І враз… Валентин натрапив на те, на що ніхто не очікував. У його руках опинилося посвідчення працівника прокуратури. Лише тепер трійця зрозуміла, що напала не на того, на кого чатувала.

Богдан опинився не в той час не у тому місці. Просто він був сусідом чоловіка, якого тієї ночі мали пограбувати правопорушники.

Зрозумівши, що накоїли, злодії одразу ж втекли. А Богдан із численними травмами та забоями ледве дістався до рідної хати.

Невдовзі злочинна група постала перед судом. Відповісти перед законом довелося кожному. Володимир опинився за ґратами на 10 років, а всі інші – на 8. Хочеться вірити, що після звільнення закарпатські грабіжники більше не ступлять на злочинну стежку і почнуть заробляти на життя чесним шляхом й не катуватимуть більше земляків.

 zakarpatpost.net

Коментування вимкнено