Закарпатець розповів про живу їжу, життя без ліків та зцілення від невиліковної недуги

Олег БЛАЖІВСЬКИЙ: «Мій оздоровчий експеримент триває вже три роки»

Сьогодні про здорове харчування говориться багато, проте мало хто вникає у те,  що це таке насправді. Натомість із екранів телевізорів постійно пропагуються лікарські препарати.  Більше того, на Закарпатті із кожним роком відкривається все більше аптек, але люди при цьому починають все більше і більше хворіти.

Тож сьогоднішнім гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» є людина, яка не просто на словах знає про живу їжу, але й дотримується  правильного раціону. Олег БЛАЖІВСЬКИЙ на власному досвіді переконався, що натуральні продукти і сироїдіння здатні творити дива.

Під час наших «Недільних бесід» він розповів про здорову їжу, власні кулінарні смаки та  виробництво екопродукції.

Олеже, із чого почалися ваші експерименти з харчуванням. Як ви стали сироїдом, а головне, чому?

Із хвороб. Із атриту, який фактично не лікується, проводиться лише заміна суглобів. Лікарі перепитували, скільки мені років, а я тоді мав 30. Ліками на той момент я не користувався вже понад шість років, тож шукав відповідь, що робити. Тоді я перейшов на вегетаріанство і мені стало трішки легше. Пробував добавки, коліна почали згинатися. А на сироїдінні все повністю пройшло.  Плюс я скинув вагу. Перед тим з юнацтва займався штангою і в мене були хороші показники, жав стільки, скільки важив, присідав з вагою понад 100 кілограмів.

Скільки часу зайняв процес переходу від вегетаріанства до сироїдіння?

Менше, ніж півроку. Треба було би рік, але я це зробив швидше. Загалом перехід – справа індивідуальна, потрібно враховувати ще й вік. У  20 років можна переходити за один день, у 30- потрібен рік, у 40 – два роки, потім – поступово час збільшується. Крім того,треба зважати ще й на захворювання, типу каміння в нирках, печінці, жовчі, високий артеріальний тиск. Тобто, якщо в людей серйозні складнощі зі здоров’ям, швидко переходити не можна.

А чи були колись так звані «відкати», чи тягнуло на їжу, від якої ви вже відмовились?

Ні. Ні зривів, ні відкатів я не мав. У мене був стимул, щоб мене діти не на візку возили, а щоб ходив своїми ногами. Моєю найулюбленішою стравою раніше були вареники. Але я собі сказав, що з 1 червня – я сироїд, тож так і зробив. А 4 червня у мене був День народження, прийшли гості. На столі було багато всього, у тому числі – були вареники, але я не їв їх. На сироїдінні є так багато різних страв, що просто голова йде обертом. Ті ж вареники можуть бути сироїдськими і той же хліб.

Тобто, взагалі ніколи не виникало бажання повернутися до колишнього харчування?

Мій оздоровчий експеримент триває вже три роки. До м’ясної їжі я однозначно не повернуся, а на вегетаріанство, можливо, колись. Але поки що мене все влаштовує. Більше того, у планах маю намір ще й побути й на монодієтах та фрукторіанстві. Бо зараз я сироїд, але вживаю бобові і злакові.

Чому стають вегетаріанцями, веганами, сироїдами?

Причин багато. Хтось – із релігійних міркувань, хтось – через духовний розвиток, хтось – через здоров’я, а хтось – шкодує тварин. Головне – визначитися з цілями, бо хто вагається, може не стриматись, зриватися, переходити з сироїдіння на веганство, із веганства – на вегетаріанство, потім – знову на веганство – і так протягом тривалого часу.

Поясніть, що таке жива їжа. Чому її так називають?

Жива їжа – це та, яка термічно не оброблена, тобто, сира, яка несе в собі енергію життя. Її не тримають довго на складах, не варять, не додають купу спецій, щоб вона хоч якийсь смак мала. А от плоди, які щойно зірвані з дерева мають найбільшу енергетичну цінність.

Як поставились близькі до вашого вибору?

Хтось сприйняв, хтось – ні, хтось досі питає, скільки я ще буду постити.

Як правильно переходити на сироїдіння? Із чого почати?

Починати треба з води. Треба навчитися пити воду правильно, у потрібній кількості. Вона виводить токсини. Це вже сироїд зі стажем може собі дозволити менше пити, а на початкових етапах рідини повинно бути багато – і 30, і 40, і 50 мілілітрів на кілограм ваги.

Потім потрібно не ламати себе, а замінювати продукти. Наприклад, людина дуже  любить каву. Її ламає без неї. Тому каву можна замінити на цикорій, цикорій – на чай, чай – на зелений чай, зелений – на трав’яний… і все буде добре. Любила людина хліб, можна їсти хлібці. Замість м’яса існує замінник – сайтан. Так само з іншими продуктами.

Білки, жири, амінокислоти можна отримувати не лише з молока, яєць, м’яса, але й із овочів, фруктів, ягід, горіхів.

Але ж із м’яса білки виварюються, а з пророщених, скажімо, бобових –  ні. Їх там у рази навіть більше. Просто про це ніхто не говорить. А от у сочевиці взагалі є всі можливі амінокислоти.

А що скажете про  соки. Чи вони є натуральними?

Є. Існують соки прямого віджиму в пляшках, але потім вони проходять процес пастеризації. Тобто, в супермаркети поступають термічно оброблені. Насправді всі соки в тетрапаках робляться на яблучній основі, навіть томатний. Адже насправді в нас ніколи не ріс ні апельсин, ні ананас, а соки завжди робилися. Тобто, до концентрату яблучного соку додавали воду та хімічний концентрат. Там нічого натурального немає. Якісна продукція йде на експорт, а нам залишається хімія.

А фреші, смузі?

Якщо вони прямого віджиму і ви зразу його випили, то вони корисні. Це – чиста енергія. Це ж стосується овочевих соків, окрім бурякового його бажано окислити 20-40 хв. Вони очищують печінку, підживлюють організм хлорофілом, кальцієм, вітамінами, цінними мікроелементами. Тобто, крім води людина отримує ще багато дуже корисного. Точніше – фруктові соки дають енергію, трав’яні – мікроелементи, овочеві – мають очисну функцію. Роблять навіть картопляні соки. Вони чистять шлунок. Але ними не зловживають. Якщо яблучний чи цитрусовий можна пити постійно, то картопляний – ні. При цьому непідготовлені люди буряковий сік окислюють,  тобто, залишають відстоятись на хвилин 20-40, щоб він став менш «агресивним» для шлунку. На початкових стадіях це корисно всім, а пізніше – необов’язково.

Кажуть, що буряковий сік лікує рак. Це – правда?

Так. Конопляне масло також, як і проростки злаків. Просто нам цього не кажуть. Насправді вилікуватись від раку можна багатьма способами, треба змінити лише лужний баланс. Дехто робить це навіть за допомогою соди. А щодо буряка, то він чистить печінку і таким чином налаштовує організм на правильну роботу. Але за допомогою зелені цей процес пройде на порядок швидше.

Загальновідомо, що м’ясо, молоко та інша тваринна продукція  впливають на процеси старіння. Розкажіть чому?

На процеси старіння м’ясо не впливає, просто дуже складно переварюється. Організм витрачає на це дуже багато ресурсів. Крім того, йде неправильне засвоєння води. Щоб продукти, які піддаються гниттю та бродінню виводилися, треба вживати дуже багато води. І її відповідно організм недоотримує. Тому… якщо квітка не отримує води, вона висихає. Так само із клітинами людського організму. Дитина коли народжується, складається на 86-89% з води, а старі люди – всього на 67%. Тобто, якби вони більш правильно вели себе у плані харчування, то цю вологу вдалося б зберегти. Є різні книжки, у яких описуються місця довгожителів, де люди не старіють. Є такий один острів, на якому немає джерел. Там населення підживлюється тільки дощовою водою, яку збирає з листя дерев. Ті, хто там був, кажуть, що ще таких молодих літніх людей ніколи не бачили. Тобто, 70-80-річні дідусі і бабусі виглядають як 30-річні. Є й інші населені пункти, де середній вік людей більше 100 років. Харчуються вони виключно вегетаріанством, або сироїдінням, або дотримуються дієт, які не містять ні м’ясної, ні молочної продукції.

А як вам спало на думку відкрити магазин екопродукції?

Мені складно було тут знайти однодумців, бо в Ужгороді всі ховаються і ніхто ні з ким не спілкується, серед мого кола знайомих не було нікого такого, хто хоча б був вегетаріанцем, я спочатку поїхав у йога-табір. Там були вегетаріанці, хоча я на той момент уже був сироїдом. Але все одно було цікаво. Далі, до речі, знайшлися вегетаріанці й тут.

Потім теща мені підкинула посилання про “Зелену школу” в Києві. Я зателефонував, оплатив участь, поїхав, побув там три дні і надихнувся. Стало цікаво. Ми для себе вдома вже так готували і якось я вирішив піти на ярмарок, щоб подивитися, чи людям цікава така продукція. Ми пішли з кульками, пастилою, батончиками, шоколадом. І це всім так сподобалося, що я за перший же день розпродав усе, що взяв із собою на три дні. Так рік ми їздили з дружиною по ярмарках, а потім продукції ставало все більше і більше, тож я почав закуповувати обладнання, щоб ще збільшувати об’єми. А з часом люди почали питати, чому у нас магазину немає. На той час в Ужгороді був єдиний із дуже скудним асортиментом. Не було навіть вегетаріанських. А оскільки людям хотілося магазин із нашою продукцією, то ми вирішили, що чому б і ні.  До нашого я додав таке, що люди просто не можуть у місті знайти і вийшло те, що є.

А чому ви почали виготовляти шоколад і кульки з сухофруктів?

Нам потрібно було замінити звичні солодощі на такі, що є корисними, оскільки ми з дружиною – солодкоїжки.  Але ми шукали різні варіанти, та не могли знайти, тому почали їх робити самі. Звичайно, на початку ми не знали, що чорнослив, курага, родзинки світлі оброблені – це все хімія. Але поступово нам відкривалися все нові й нові знання. Коли людина багато читає, довідується про все, що цікавить. Тож оброблені продукти ми замінили необробленими і цукерки стали чудовою заміною солодощам.

Загальновідомо, що сироїди не вживають таблеток. Ви сказали, що навіть до вегетаріанства їх не вживали. Чому?

Із 16 до 26 років я мав хронічний гастрит. Я його вилікував без таблеток і тоді ж зрозумів, що у нас лікар – максимум хірург, який може травмовану руку зашити, зростити, а все інше – медицина, а медицина – це не лікування. Таблетками можна тільки симптоми приховати, а хвороба не виліковується. Крім того, хімічні засоби не засвоюються, а тільки завантажують печінку, органи фільтрації і виведення. Тож навіщо навантажувати себе ліками, якщо отримавши таблетку, організм почне боротися не захворюванням, а з тією хімією, яка в нього потрапила. Але це тепер я знаю, що відбувається, а тоді просто інтуїтивно відчував, що медичні препарати мені не допомагають. А при застуді я перевірив, що пити парацетамол, чи пити малину,  за 5 днів однаково виліковуєшся то для чого гробити печінку.

Пригадайте якусь веселу смішну історію з життя.

Ми з другом навчалися на той час в Закарпатському державному університеті і він десь в газеті вичитав оголошення про те, що господарі шукають родину для кошенятка, а він хотів подарувати його подрузі на День народження. Ми домовилися про зустріч, пішли до магазину який був поряд з Будинком офіцерів, зайшли всередину, а там – у жінки на руках киця. Ми привіталися і питаємо: «То ви кицю, напевно, нам принесли?». Вона на нас дивиться і нічого не розуміє, заперечує. Кажемо: «Як так? Так ми ж із вами зідзвонювалися». Вона ніяковіє і відповідає: «Хлопці! Чому ви до мене пристали? Що ви хочете? Це – моя киця, я тут у магазині працюю». На той момент телефонувати було дуже дорого. Тож ми ще поповнили рахунок і знову зателефонували дівчині за оголошенням. Вона каже, що зараз знаходиться біля ринку.  Що ж, ідемо туди, тим більше, що звідти до зеленого ринку на Корятовича недалеко. Знову їй телефонуємо. Питаємо, де вона. Каже, що біля ринку. Уточнюємо, на якій саме  вулиці. Вона називає. І тут нас осінило. Так у нас такої вулиці поряд немає! Питаємо її, у якому вона місті. Виявилося, що дівчина – в Мукачеві, а ми – в Ужгороді. Ситуація вийшла майже, як у фільмі «Іронія долі».

 Спасибі за розмову! Успіхів вам, натхнення в роботі  і здійснення всіх планів.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено