Рева «добрався» вже й до матерів-одиначок. Каже – дітей народжують поза шлюбом, щоб мати виплати та субсидії

Із початку 2000-х кількість матерів-одиначок у країні зросла у 22 рази, кажуть у Міністерстві соціальної політики. 2003 року було 27 тис. зареєстрованих одиноких матерів. До кінця 2011-го їх стало 576 тис., а на початок 2016-го — понад 600 тис. Частина жінок живуть із батьками своїх дітей, але не одружуються — аби отримувати соціальні виплати, пільги, субсидії.

— Ми створили такий соціальний механізм, коли людям невигідно реєструвати шлюб, — говорить міністр соціальної політики Андрій Рева, 51 рік. — Такий статус дозволяє отримувати гроші як матері-одиначці, соціальну допомогу й виплати для малозабезпечених. А також — не вписувати всі доходи при призначенні субсидій, пише gazeta.ua.

Мати-одиначка може претендувати на державну допомогу, якщо дохід на одного члена сім’ї менший за прожитковий мінімум. З 1 січня 2018-го це 1700 грн. З 1 липня буде — 1777, з 1 грудня — 1853 грн. Відповідно збільшаться прив’язані до цього показника соціальні виплати.

Зараз на дітей до 6 років максимальний розмір допомоги становить 1492 грн, від 6 до 18 років — 1860. З 18 до 23 років, якщо хлопець чи дівчина навчається у державному вузі на денній формі — 1762 грн.

Крім основної відпустки, матерям-одиначкам дають додаткові 15 днів.

— З 2014-го виховую сина Анатолія, — говорить вінничанка 35-річна Марина Донченко. — З чоловіком жили у цивільному шлюбі, але у графі “батько” свідомо поставила прочерк. Вирішила, так вигідніше. Подруга має трьох дітей. З чоловіком розлучилася, аліменти витребувати не може, бо він ховається. Їй доводиться кожні півроку ходити у виконавчу службу й доводити, що грошей не вистачає. А коли ти мати-одиначка, такого робити не треба. Крім соцвиплат, отримувала ще допомогу — 350 гривень на місяць. З чоловіком певний час жили разом. Потім він пішов від нас. Зараз живу з іншим.

42-річна львів’янка Надія ­Ганич 14 років вважається матір’ю-одиначкою. Виховує дітей — 14-річну Анастасію й Максима, 9 років. На них отримує 3720 грн соціальної допомоги. Батько доньки аліментів не платить. З батьком сина 39-річним Андрієм живуть разом. Офіційно не одружуються.

— Настя народилася після розлучення з чоловіком, записала її на своє прізвище, по батькові теж інше дала. Одразу оформила державну допомогу. Донька в дитсадку безкоштовно харчувалася. Путівки на море чи в санаторії за півціни давали, — розповідає Надія Ганич. — Коли завагітніла вдруге, чоловік хотів, щоб розписалися. Відмовила. Казав, що до таких маневрів вдаються алкоголіки й неблагополучні. Але я його переконала. За приклад куму поставила — у неї гарна сім’я, троє дітей. А вона теж одиначкою вважається.

Мешкають у двокімнатній квартирі.

— Житло від батьків лишилося. Прописані лише я і діти. Маємо субсидію й за комуналку платимо не більше 300 гривень. Підпрацьовую неофіційно прибиральницею. Маю до 3 тисяч зарплати. Власник фірми хоче офіційно взяти, хоч на півставки. Відмовляюся, щоб не втратити допомогу на дітей.

Чоловік працює водієм автобуса, таксує. Мені дає 4 тисячі гривень щомісяця. Загалом маю близько 10 тисяч. Вистачає на більш-менш якісні продукти й одяг, розваги для дітей.

Кожні півроку поновлюю довідки. Перевірок з управління соціального захисту не було. Може, хтось і приходив, але ми незнайомцям не відчиняємо. Коли хтось дзвонить — вдаємо, що нас нема вдома.

Маю знайому, яка працює у соцзахисті. Каже, тепер інспектори ходитимуть із перевірками. Нехай. Андрія часто дома немає. Його речі в кімнаті, що замикається на ключ. А сусіди не продадуть.

— Допомога матері-одиначці на дитину — це в середньому половина прожиткового мінімуму. Сьогодні виходить близько 700 гривень, — говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, 54 роки. — Ці гроші суттєві у провінції, тому там більше жінок отримують статус одиначок. З чоловіками живуть у цивільному шлюбі.

Місцева влада може надавати самотнім матерям і їхнім дітям право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, першочерговий запис до дитсадка, знижки у продуктових магазинах та аптеках.

Цивільний шлюб не загрожує правам матері чи дитини. Якщо пара розходиться, питання аліментів на дитину розглядається в суді незалежно від того, чи був шлюб зареєстрований. Також жінка може претендувати на частину житла колишнього чоловіка — у випадку, якщо працювала й допомагала утримувати помешкання.

Але є і суттєві мінуси. Насамперед, порушення соціальної справедливості. На соцзахист із бюджету витрачаються мільярди гривень. Гроші йдуть не завжди до тих, хто справді потребує допомоги. Виправити ситуацію важко, бо фіктивних матерів-одиначок держава не зможе відділити від справжніх.

Найбільше дітей у неофіційних шлюбах народж­ується на півдні і сході країні. Найменше — на заході.

— Економіка тут грає не першочергову роль. Передусім, традиції й ментальність. В західній Україні населення релігійніше і має традиційні погляди на сім’ю, — говорить 61-річна Людмила Слюсар, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Михайла Птухи. — Не можна говорити, що люди не беруть шлюб тільки заради виплат. Тут є і вплив Заходу. Там заведено, що чоловік і жінка просто живуть разом. У Швеції до 50 відсотків дітей з’являються на світ у таких пар.

Кожна п’ята дитина народжу­ється поза шлюбом (щороку в Україні на світ з’являються 330–400 тис. дітей. — ГПУ). Але скільки жінок живуть із батьками дітей без узаконення відносин — точно сказати неможливо. Такої статистики немає.

Більше людей не реєструють шлюб у селах. Менше — в містах.

Коментування вимкнено

  • 21.04.2018 | 18:22
    Владеющий миром каже:

    Реве как и всей винницкой банде мешает каждый украинец! Пенсионеры переселенцы, много едящие украинцы, матери одиночки. Господи! Ну найдётся в этой стране когда нибудь человек, который даст под жопу, кованным сапогом, жида -мафии?