Як на обласні заходи зганяють закарпатських дітей для кількості
Вчора в обласному палаці дитячої та юнацької творчості відбулося нагородження переможців конкурсу творчих робіт до Дня Матері.
Змагалися учні у трьох номінаціях – прозова робота, вірш та малюнок.
Серед усіх поданих на конкурс обрали найкращі твори. Хоча найкращі тут звучить досить сумнівно. Але щодо цього сперечатись важко, бо мистецтво – поняття ефемерне.
Напередодні дітей повідомили, що учнів запрошують в Ужгород на нагородження.
Щасливі школярі вранці поїхали до обласного центру. З кожного міста і району їх назбиралося по повному автобусу.
Душа раділа! Скільки ж у нас талановитих учнів. Уже з самого ранку біля ПАДІЮНу транспорту була сила-силенна!
Але радість тривала недовго.
Як виявилося, школярів зігнали туди лише для кількості.
Жодна дитина з Хуста, Тячева, Виноградова, Іршави, Берегова, Перечина, Сваляви, Рахова та районів не була відзначена грамотою, хоча напередодні всіх повідомили, що вони – найкращі і у творчому поєдинку вибороли третє місце.
Переможцями ж виявилися всього кілька учнів із Ужгорода та по дитині з Мукачева, Великоберезнянського, Свалявського та Тячівського районів. Та для цього можна було покликати тільки їх, інші ж почувалися при цьому обділеними.
Для чого ж так жорстоко дурити школярів? Як їм після таких популістських дій пояснювати, що брехати не можна, коли вони зі шкільної парти зіштовхуються з обманом. Та ще й від кого – від людей, які для них є авторитетом. Тим більше з області!
Сам концерт був цікавим. Усім учасникам дали по коробці цукерок, але додому їхали учні з гірким присмаком від дійства та образою.
Але ж для цього на свято можна було запросити ужгородських учнів, аби заповнили залу і не витрачати гроші на бензин. Хіба раціональним є використання стількох коштів? Адже в Ужгород проїхалися дітлахи з усіх куточків Закарпаття!
Ці ж гроші можна було спрямувати на більш нагальні потреби. А їх у освіті ох як багато!
Або можна було прямо сказати дітям, що подорожували вони до Ужгорода просто для кількості, аби керівництво залишилося вдоволеним.
Тож як після цього розповідати дітям про правду?