Звідки на Закарпатті взялися розбиті серця

Не сакурами єдиними прекрасне Закарпаття, але ще багатьма рослинами. А зараз цвіте на території області ще одна квітка.

Завезена до нас із Японії, пише популярна у Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Вважається, що до Європи вона потрапила у в 1816 році.

З діцентрою пов’язана одна гарна французька легенда, яка пояснює назву квітки. Згідно з нею, молода дівчина Жанетта відправилася в ліс і заблукала. Знайти дорогу їй допоміг парубок, у якого вона закохалася. Марно дівчина шукала зустрічі з юнаком, але знайти його не вдавалося. І от одного разу селом проїхала багата процесія, попереду якої красувався знайомий вершник, а поруч з ним була інша дівчина. Не витримала болю Жанетти, впала вона замертво, а серце проросло темно-червоною квіткою.

З тих пір французи називають рослину «сердечком Жанетти», німці – «квіткою серця», українці – «розбитим серцем», а британці – «серцем, що кровоточить». Позбавлені ж сентиментальності ботаніки назвали цю рослину діцентра.

Кажуть, що якщо з’їсти дві квітки цієї рослини і про себе вимовити ім’я коханої людини, то вона неодмінно відповість взаємністю.

Звичайно, це лише романтичні повір’я. Бо хоча рослина і справді гарна, але відноситься до отруйних, тому ласувати її чарівними бутонами не варто.

Іван ДУХНОВИЧ, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net