Відомий закарпатський блогер розповів, що думає про рейтинг Порошенка

Оприлюднені наприкінці квітня результати соціологічних досліджень не віщують нічого доброго чинній владі на чолі з президентом Петром Порошенком. Ясна річ, багато чого може змінитися, адже до виборів ще вдосталь часу, але все ж надзвичайно низькі рейтинги – привід очільнику держави задуматися і ухвалювати рішення про подальшу стратегію вже нині.

Виборча кампанія наразі ще не дуже помітна сторонньому спостерігачу, але насправді вона вже стартувала. Зокрема, найважливіша – закулісна – її фаза. Кипить робота в штабах, політичні технологи вже подають на затвердження стратегії, плани й бюджети, а олігархи почали вести перемовини про підтримку тих чи інших кандидатів, пише День.

Уже до осені ключові рішення будуть ухвалені – й розпочнеться наступна, публічна фаза виборчої кампанії, з лозунгами й білбордами, кандидатами й їхніми командами. Та ці стандартні електоральні перегони будуть залежати від того, хто і в які кошики розкладе яйця в травні-липні.

Рейтинг Порошенка, який ставить під загрозу навіть потрапляння до другого туру, подіяв на його прихильників – не виборців, а членів команди – як крижаний душ. Уже з початком нового політичного сезону його команда пристосуванців і кар’єристів (а такими завжди є партії влади) почне розбігатися, як щурі з корабля. І тоді ситуацію не врятує вже нічого: президент залишиться досиджувати в кріслі до кінця терміну, хоча його вже ніхто всерйоз не сприйматиме (пам’ятаєте Ющенка і його останні місяці?).

Щоб врятуватися й зберегти владу, Порошенко мусить діяти вже нині. Оскільки попередні його зусилля – як засвідчують соціологи – не дали результатів, а образ поміркованого президента-миротворця вже не здатний мобілізувати виборців, сьогодні президент і його команда опинилися на роздоріжжі.

Існують дві опції, які для команди Порошенка можуть здаватися потенційно виграшними: застосування адмінресурсу і агресивний популізм.

Адмінресурс означає підпорядкування собі всієї державної вертикалі, традиційний тиск на бюджетників, маніпуляції з Центральною виборчою комісією й реєстром виборців, шантаж місцевих князьків з вимогою підтримки, інструментальне використання правоохоронних органів для знищення конкурентів (компромат, кримінальні справи – аж до зняття з виборів), ідеї змінити Конституцію й форму державного правління, введення військового стану й відміна виборів взагалі, стара добра масова фальсифікація.

Агресивний популізм – це спроба зробити щось, що точно сподобається українському виборцю. І йдеться не про ремонт доріг чи системну боротьбу з корупцією, бо такими справами навряд чи можна кардинально і швидко змінити ситуацію. Президенту потрібне шоу, яке б «захавали» українці, щось вражаюче – Нью-Васюки, які можна використати вже восени. Оскільки підняти зарплату українців до тисячі євро не вдасться, а переможна війна з Росією і український парад на Красній Площі все ще досить примарні, то в Порошенка залишається лише один можливий козир у рукаві. Олігархи. Їх ненавидять українці й за кожну олігархічну голову президент може отримати кілька відсотків рейтингу. Очевидною мішенню здається Коломойський, бо й рівень негативу після афери з Приватбанком до нього високий, та й він сам уже оголосив себе ворогом Порошенка. Втім, для перемоги на виборах Порошенкові потрібно більше – замахнутися на справді недоторканих і зненавиджених народом. Так, ви правильно зрозуміли: посадити Ахметова й Медведчука.

Ясна річ, команда Президента буде намагатися поєднати обидва ці сценарії, але все одно на якийсь із них зроблять головну ставку. Знаючи недолугість нашої політичної еліти, найвірогіднішим залишається найгірший варіант – тупе й масове застосування адмінресурсу, яке не дасть результату.

Хай там як, а вибирати шлях на роздоріжжі Порошенкові треба вже нині. Або ж шукати собі якесь хобі – вулики, трипільські глечики чи пеньки – для політичної пенсії.

Андрій ЛЮБКА

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено