Як з’явилися в Ужгороді липова алея. ЕКСКЛЮЗИВ. ФОТО

Улюблене місце прогулянок уже кількох поколінь ужгородців. Тут люблять проходжатися закохані, тут відпочивають після занять студенти, тут здійснюють пробіжки ті, хто веде активний спосіб життя,тут вигулюють чотирилапих улюбленців їхні господарі, тут фотографуються туристи… Романтична і гарна у всі пори року липова алея давно стала однією з візитівок столиці Закарпаття. Без неї нині навіть важко уявити сучасний Ужгород і навіть не віриться, що на її місці колись була пустка, замість могутніх дерев росли чагарники.

Алея є одним з найкращих здобутків багатого на позитивні моменти  чеського періоду. Її визнано пам’яткою садово-паркового мистецтва і простягається вона вздовж набережних Незалежності та Студентської.

Ужгородська липова алея вважається найдовшою в Європі. Її довжина 2,2 кілометри  Її прикрашають шість видів лип по обидва боки пішохідної доріжки. Так, зокрема, стверджує історик Роман Офіцинський.

За його словами засадили алею у 1928 році чеські ботаніки. Тоді вона нараховувала близько 300 дерев. Зараз окремі з них засохли, деякі поламали, окремі вирубали. Торік до дня міста на ділянках, де давно не було дерев висадили кілька саджанців лип. Проте, на жаль, деякі з них зламали.

Як наголошує Роман Офіцинський, липа стала символом Чехії у червні 1848 року. Тоді саме проходив Слов’янський конгрес у Празі – з’їзд делегатів слов’янських народів Австрійської імперії, де й було прийнято відповідне рішення. Організували з’їзд чеські активісти і його делегатами були також представники від Закарпаття.

Тож як і чому потрапили липи до Ужгорода? Який зв’язок у них із Закарпаттям? Чому чехи вирішили зробити не яблуневу, не сливову, не ялинкову, а саме липову алею, адже, якщо на те пішло, вони озеленили Ужгород  й іншими  насадженнями, завдяки яким місто прославилося на всю державу, як українська Японія?

Про це та інше читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».

У продажу з 25 травня.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено