В Ужгороді косять біблійні рослини. ФОТОФАКТ
В Ужгороді вже багато десятиліть так інтенсивно не косили траву, як зараз.
Газони дійсно не встигають заростати. Регулярно проводяться сінокоси і на набережних, що не дозволяє розповсюджуватися небезпечним бур’янам, зокрема, борщівнику.
Облагороджується і Боздоський парк, що також неймовірно радує. Там також раніше так не прибирали і не косили траву.
Якщо такими темпами в місті наводитиметься лад, Ужгород невдовзі за рівнем розвитку випередить інші обласні центри.
Утім дивлячись на траву, багато хто з нас не думає, наскільки вона важлива. Це – не просто зелений острівець, а цілий всесвіт під ногами.
Цікаво, що першу згадку про траву можна знайти в біблійній оповіді про створення світу. На третій день творення Бог сказав: «Нехай земля вродить траву» (Буття 1:11). Усі великі цивілізації залежали від певного виду трави. Наприклад, основним продуктом харчування у єгиптян, греків та римлян були пшениця та ячмінь, у китайців — просо та рис, в індських народів — пшениця, ячмінь та просо, у майя, ацтеків та інків — кукурудза. У безкраїх степах паслися коні монгольських орд. Отже, трави завжди мали велике значення для людей.
Зараз в Ужгороді трава також служить не лише для оздоби вулиць, парків та скверів. Вона нагадує всім нам про єдність із природою і дає можливість навіть у місті відчути себе ближчими до першовитоків.
