Як закарпатські конокради цуплять тварин в інших районах

Односельці розповідали, що напередодні бачили у селі підозрілого чоловіка, який, можливо, причетний до крадіжки, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Коні досі на Закарпатті користуються попитом. Їх хоч і не так уже й багато, але вони часто стають об’єктом злочинів. Крадуть їх з таким же азартом, як гроші та автомобілі…

Любив цих граційних тварин і Василь із Свалявського району. Разом зі своїм другом він вирішив украсти аж чотирьох коней  із Воловеччини. Видно, пристрасть до них молодому рому передалася через гени від предків.

У червні минулого року чоловіки навідалися в село Гукливе. Вони знали, що в урочищі Денце пасуться коні. Було майже опівночі, але навіть у темряві двоє з них одразу їм сподобалися, тож вони вирішили тварин забрати. Але через 20 хвилин… уже пошкодували… що поцупили тільки пару гнідих. Тож вони повернулися і прихопили з собою ще двох коней. Господарі в  той час, нічого не підозрюючи, спокійно займалися своїми справами. Яким же було їхнє здивування, коли виявили пропажу. Власники тварин негайно звернулися до поліції.

Як з’ясувалося, коні попрямували до нових ґазд аж за 35 кілометрів  від рідного дому. Їх знайшли оперативно і повернули господарям. А крадіям за свої вчинки довелося відповісти перед судом. Оскільки Василь уже сидів за крадіжки, а злочин скоїв під час іспитового терміну, він опинився за ґратами на цілих шість років. Крім того, суд зобов’язав злодіїв сплатити потерпілим 33 тисячі гривень моральної шкоди.

А в травні минулого року подібний злочин трапився на Хустщині.  Щоправда, там поцупили не самих тварин, а знаряддя, з яким вони працювали. До поліції звернувся мешканець села Драгово. Чоловік повідомив, що його знайомі, перебуваючи у стані алкогольного сп‘яніння, відібрали у нього металевий плуг для обробки землі та упряжку для коней. Правоохоронці знайшли крадіїв. Ними виявилися непрацюючі земляки заявника. Поцуплене довелося повернути, а за необміркований вчинок – сплатити штраф.

А кілька років тому в пенсіонера з села Брід Іршавського району вкрали і коня, і підводу. Чоловік повідомив правоохоронців, що кінь був для нього справжнім помічником по господарству і скаржився, що без нього не виживе, умовляв знайти тварину.

Два дні він самотужки шукав улюбленця, та знайти не зміг. Тому й зателефонував поліціянтам.

Односельці розповідали, що напередодні бачили у селі підозрілого чоловіка, який їхав на підводі у напрямку села Білки, тож подумали, що він, можливо, причетний до крадіжки. Однак за вказаною адресою злодія не знайшли.  Місцеві сказали, що утікач подався до співмешканки у Дубрівку, а в них лише тимчасово  гостював. Тож правоохоронці завітали й до жінки, з якою жив конокрад. Вдома його не застали. Але їм вдалося дізнатися, де саме він знаходився. Знайшли чоловіка разом з конем та підводами на сміттєзвалищі. Він усіляко запевняв, що і тварина, і віз – його власність. І лише потім зізнався, що побачив посеред поля коня без господаря, а ще й неподалік – підводу. Тому вирішив скористатись моментом, запряг гнідого у віз і поїхав…

Тварину 20-річному злодієві довелось повернути господареві, а за скоєне відповісти перед законом.

Покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки і 6 місяців за крадіжку коня отримав і мешканець Тячівського району. На лаві підсудних конокрад побував не вперше, раніше за подібні злочини він уже притягався до відповідальності.

Тож того осіннього дня він добряче хильнув і вирушив на пошуки пригод. Близько 17-ї години навідався до села Ільниця Іршавського району. Зайшов у першу ж хату під приводом запропонувати свої послуги, сказавши, що лагодить парасольки. Гостя господарі хоч і не знали, але навіть запросили до столу, оскільки сім’я саме вечеряла. Тячівець охоче склав компанію ґаздам, які пригостили його не лише вечерею, але й спиртним.  Після цього він подякував і пішов… Незнайомця господарі не провели, бо дивилися серіал. А він тим часом побачив їхнього коня гуцульської породи. Тварина була дійсно гарною і доглянутою. Господар любив її і вважав вірною помічницею в господарстві. Отже, гість вирішив забрати його собі. Коли фільм закінчився, хазяйка пішла годувати худобу, але улюбленця на подвір’ї не знайшла. Спершу родина думала, що тварина втекла сама на пасовище, тому ґазда попрямував за нею. Але коня там не було. Тоді він у розпачі звернувся до поліції.

Вівчар, якого допитали поліціянти, сказав, що бачив чоловіка з конем. Він описав його, виявилося, що злодія правоохоронці шукають давно – і за інші крадіжки.

Коли ж конокрад зрозумів, що за ним полюють, покинув коня у полі біля села Приборжавське, а сам втік  в Руське Поле, де його й затримали.

Дивно, що в наш час, коли чи не кожен другий закарпатець має автомобілі, на Закарпатті досі крадуть коней.  Невже при цьому злодії не усвідомлюють, що тварина – не голка, її можуть знайти і упізнати господарі, тож за злочин вони легко можуть опинитися за ґратами…

Сергій ОРОС, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net