Трійко вужів вигрівалися на набережних Ужгорода. ФОТОФАКТ
Ужгород – місто міні-скульптур, сакур та вужів, які, як вважають деякі історики, дали назву річці, на честь якої столиця Закарпаття, скоріш за все, й отримала ім’я.
Хоч плазунів у нас люблять далеко не всі, але в Ужгороді їх справді багато. І це радує, бо вужі є надзвичайно корисними – відловлюють дрібних гризунів і вважаються абсолютно безпечними для людей.
Зустрічі з цими дивними істотами стали для багатьох ужгородців настільки звичними, що побачивши вужа, більшість реагують, ніби зустріли старого знайомого. Особливо плазуни облюбували набережні.
Цими днями журналіст закарпатської газети «НЕДІЛЯ» мав можливість влаштувати фотосесію одразу трьом молоденьким вужам на Православній набережній навпроти консульства Угорщини. Вони навіть не ховалися від об’єктиву, до того ж через те, що плазуни зовсім юні, вони ймовірно навіть не усвідомлювали небезпеку з боку людей.
Вужі безтурботно відпочивали на гілках колючої ожини і насолоджувалися теплою погодою.
Нагадаємо, що наші предки називали вужів «домовиками», оскільки ці змії часто мешкали під дерев’яними порогами будинків, а іноді взагалі у хатах, де ловили мишей. Дехто відводив їм місця під піччю і утримував вдома замість кішок. Серби називали вужа «домакін», чехи — «господарик», болгари — «хазяїн».
