Мати жінки, що продала дитину за 140 тисяч: «Я не знала, що вона затіває. Удавила б гадину»
Ольга мешкає з матір’юсела у селі Білозір’я Черкаського району, старшим братом і бабою. Має двох старших доньок — 6 і 8 років. Із їхнім батьком розійшлася 2014-го. Будинок Кравченків — у центрі села, огороджений невисоким дерев’яним парканом. На подвір’ї лежить біла цегла, накиданий у купу старий шифер і дошки, пише gazeta.ua.
— Я не хочу ні з ким спілкуватися, — із-за дверей кричить 49-річна Людмила Кравченко, мати Ольги. Жінка вбрана у легку світлу сукню. На ногах — білі туфлі на низькому каблуку. — Про те, що Оля здєлала, узнала від сільського голови й поліції. Приїхали до мене й сообщили. Я не знала, що вона затіває. Удавила б гадіну. Згадала, як до неї хтось дзвонив ці місяці. Але про що говорили — не знаю, вона виходила з хати.
Третю дитину Ольга Кравченко народжувала в пологовому будинку сусіднього села Червона Слобода. Дівчинка з’явилася на світ 8 червня вагою 2,8 кг. Що хоче продати немовля, жінка на початку вагітності розповіла знайомим. Ті повідомили в поліцію. З лютого готували спецоперацію.
— Олька непутьова. Під час вагітності ходила з цигаркою. З дому часто на гульки тікала. Бувало по кілька днів, а то й тижнів не було. Коли завагітніла втретє, мати їй пропонувала зробити аборт — не схотіла, — говорить 44-річна Ірина Куйбіда. Розмовляємо неподалік двору Кравченків. — Ольга живе на материні гроші. Сама толком ніде не працювала. Її колишній чоловік мешкає в сусідньому селі. Раніше сидів у тюрмі. Останнім часом за дітьми дбає. Возив їх у Черкаси гуляти, накупив одягу. В школу чистенькі ходять.
Родина Кравченків стоїть на обліку соціальної служби як малозабезпечена. Два роки тому сільська рада допомогла їм провести у двір воду. Газового опалення в будинку немає. Взимку топлять дровами.
— Усе тримається на плечах Люди. Працює санітаркою у психлікарні. Дома дбає за двома внуками, лежачою матір’ю і сином з інвалідністю. Він має затримку психічного розвитку, — розповідає мешканець села Іван Зімин, 75 років. — А Ольці нічого не треба. Після дев’ятого класу пішла на повара вчитися, але так і не закінчила. Пробувала в нашому магазині працювати. Через кілька днів покинула. Але дівчатка в неї хороші. Бувало, давав їм якесь яблуко чи цукерку. Скромно дякували і йшли. Виховані.
13 червня Придніпровський районний суд Черкас обрав для Ольги запобіжний захід — два місяці домашнього арешту.
— Я визнаю, що виновата. Каюсь, — каже Ольга Кравченко. Плаче й руками закриває обличчя. Просить, аби суддя заборонила журналістам знімати її на камеру. — Ми живемо бідно. Хотіла дітям одягу купити, велосипеди, зробити вдома ремонт.
Немовля перебуває під наглядом медиків обласної лікарні. Незабаром дівчинку мають перевести в дитячий будинок. Людмила Кравченко від неї відмовилася. Не має змоги утримувати, каже. Хоче оформити опікунство над старшими онуками.
